Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 лютого, 2016   ▪   Підготував: Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: «Німецький уряд не зменшить тиск на сторони конфлікту на Донбасі»

Протягом тижня західні ЗМІ писали про майбутній візит Петра Порошенка до Берліну, майбутнє газопроводу Nord Stream-2, хакерські атаки на українську інфраструктуру, причини «ленінопаду» у ДНР, а також про корупцію в українській освіті
Світ про Україну: «Німецький уряд не зменшить тиск на сторони конфлікту на Донбасі»

У німецькому виданні Deutsche Welle вийшла оглядова стаття, присвячена україно-німецьким відносинам напередодні візиту президента Порошенка до Берліну, який відбувається сьогодні, 1 лютого.

«Головна тема переговорів завжди одна й та сама: хід реалізації Мінських домовленостей, досягнутих майже рік тому. Цього разу канцлерка та президент мають намір обговорити труднощі, які заважають виконанню низки пунктів тих домовленостей», — пише автор.

У статті зауважується, що про позицію України цілком можна судити із заяви Андрія Мельника, посла України в Німеччині. «Мельник, зокрема, назвав «абсурдними» російські твердження про те, що саме Україна відповідальна за те, що Мінські домовленості до цих пір не реалізовані... Мета, яку при цьому переслідує Москва, на думку посла, полягає у тому, щоб «партнери України на Заході втратили терпіння» та знизили політичний тиск на Росію, скасували санкції», — пише автор.

Але німці не погоджуються із можливістю такого сценарію. «Офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер не поділяє думки посла, вважаючи, що Німеччина та Франція, як і раніше, виступають у ролі посередників у справі врегулювання конфлікту на сході України. Шефер впевнений у тому, що «ніхто в німецькому уряді не зменшить тиск на сторони конфлікту, у тому числі, на Москву», — йдеться у статті.

Проблемним питанням є і проект нового газопроводу Nord Stream-2, який би з'эднав Європу та Росію дном Балтійського моря. У Мінекономіки ФРН відповіли на запитання автора з цього приводу: «Є три умови, при виконанні яких може бути споруджений другий газопровід по дну Балтійського моря. Перша з них полягає в збереженні і після 2019 року транзиту газу через Україну, друге - в гарантованому забезпеченні енергетичної безпеки країн Східної Європи, і третє - у відповідності усього проекту правовим нормам ЄС. Крім того проект Nord Stream-2 поки що перебуває лише на

початковій стадії, не вирішена проблема фінансування, а фірми-учасниці й досі не прийняли остаточних рішень».

Американське видання The New York Times дослідило хакерські атаки на українську інфраструктуру та розібралось у тому, чи становить цей інцидент загрозу для інших країн.

Автор наголошує на тому, що атака, спрямована на українську інфраструктуру 23 січня, була першою в історії, яка спричинила неполадки у енергетичній системі країни. «Аналогічна ситуація у Сполучених Штатах, які мають значно розгалуженішу енергетичну систему, призвела б до втрат обсягом у 200 мільярдів доларів і залишила б мільйони людей без світла», — коментує автор.

Інша проблема для України — відшкодування збитків. «На жаль для України, збитки поки не можуть бути відшкодовані в межах кібернетичної страховки, адже сама атака знаходиться в сірій зоні кібербезпеки. Така страховка зазвичай покриває випадки, у яких були викрадені персональні дані. Питання відшкодування фізичних пошкоджень у таких випадках ніколи не було чітким» — йдеться у статті.

На думку автора, український сценарій може статись і в інших країнах. «Експерти у сфері безпеки уже кілька років попереджали про ймовірність подібної атаки будь-де, адже енергетичні системи все більше стають залежними від пристроїв, що приєднані Інтернету», — зауважує він.

У американському виданні The Washington Post провели цікаву паралель між критикою Леніна Владіміром Путіном та початком «ленінопаду» у невизнаних республіках.

«Спроба звалити пам'ятник Леніну у сепаратистській столиці, Донецьку, яка сталась 27 січня, — це чергове максимально чітке нагадування про те, що суспільна думка тих, хто залишився на Сході України, цілковито залежна від кремлівської риторики», — зауважує автор.

Для сепаратистів це ідеологічний розворот на всі 180 градусів. «Коли у 2013 році в Києві та інших містах України почали падати Леніни, на Сході відомого революціонера вважали героєм, а у кабінетах ватажків сепаратистів висіли портрети Йосифа Сталіна — тобто примари Радянського Союзу були всюди», — йдеться у статті.

Автор не бачить іншого пояснення такій дивній поведінці, ніж критика Путіна в бік Леніна. «Минулого тижня Путін сказав, що Ленін припустився багатьох помилок: розстріляв царську родину, вбивав православних священиків, а, найголовніше, — поділив Радянський Союз на республіки за національною ознакою, що і призвело до розпаду держави через 70 років. Вочевидь, ця заява не тільки вдарила по Комуністичній партії Росії, а і вклала у голови ватажків сепаратистів ідею валити пам'ятники», — підсумовується у статті.

У європейському варіанті видання Politico вийшла стаття про корупцію в українських університетах. Авторка зауважує, що хоч плата за навчання у вишах України є порівняно низькою, менше 1000 доларів на рік, приховані витрати на хабарі є чималими.

«Роберт Ортунг, експерт в сфері корупційних схем на пострадянському просторі університету Джорджа Вашингона, два місяці проводив дослідження в Україні. Опитування показали, що уркаїнські громадяни називають освіту третьою сферою за рівнем корупції — у списку вона розташовуєтсья одразу після медичної та правоохоронної систем. Ортунг пояснює це в першу чергу неймовірно низькою зарплатою викладачів», — йдеться у статті.

Авторка наводить кілька цифр про те, які суми доводиться платити. «Коли я сама захищала дисертацію в Національному університеті імені Тараса Шевченка, найкращому виші країни, мусила вкладати 200 доларів у свою роботу, коли подавала її рецензенту, бо інакше він три тижні не міг знайти часу її прочитати, а дедлайн наближався. А подрузі з Маріуполя доводилось у своєму вузі витрачати тисячі доларів», — наголошує авторка.

Але освітня система потроху вибирається із корупційної прірви, не в останню чергу завдяки діяльності Сергія Квіта на посаді Міністра освіти і науки України. «Реформи у сфері освіти дуже правильні: вони спрямовані на розширення університетської автономії, залучення інвестицій в університети — це допоможе побороти радянську систему вертикального управління, яка є ідеальною для корупційних схем», — резюмується у статті.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено