Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
1 лютого, 2016   ▪   Підготував: Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: «Німецький уряд не зменшить тиск на сторони конфлікту на Донбасі»

Протягом тижня західні ЗМІ писали про майбутній візит Петра Порошенка до Берліну, майбутнє газопроводу Nord Stream-2, хакерські атаки на українську інфраструктуру, причини «ленінопаду» у ДНР, а також про корупцію в українській освіті
Світ про Україну: «Німецький уряд не зменшить тиск на сторони конфлікту на Донбасі»

У німецькому виданні Deutsche Welle вийшла оглядова стаття, присвячена україно-німецьким відносинам напередодні візиту президента Порошенка до Берліну, який відбувається сьогодні, 1 лютого.

«Головна тема переговорів завжди одна й та сама: хід реалізації Мінських домовленостей, досягнутих майже рік тому. Цього разу канцлерка та президент мають намір обговорити труднощі, які заважають виконанню низки пунктів тих домовленостей», — пише автор.

У статті зауважується, що про позицію України цілком можна судити із заяви Андрія Мельника, посла України в Німеччині. «Мельник, зокрема, назвав «абсурдними» російські твердження про те, що саме Україна відповідальна за те, що Мінські домовленості до цих пір не реалізовані... Мета, яку при цьому переслідує Москва, на думку посла, полягає у тому, щоб «партнери України на Заході втратили терпіння» та знизили політичний тиск на Росію, скасували санкції», — пише автор.

Але німці не погоджуються із можливістю такого сценарію. «Офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер не поділяє думки посла, вважаючи, що Німеччина та Франція, як і раніше, виступають у ролі посередників у справі врегулювання конфлікту на сході України. Шефер впевнений у тому, що «ніхто в німецькому уряді не зменшить тиск на сторони конфлікту, у тому числі, на Москву», — йдеться у статті.

Проблемним питанням є і проект нового газопроводу Nord Stream-2, який би з'эднав Європу та Росію дном Балтійського моря. У Мінекономіки ФРН відповіли на запитання автора з цього приводу: «Є три умови, при виконанні яких може бути споруджений другий газопровід по дну Балтійського моря. Перша з них полягає в збереженні і після 2019 року транзиту газу через Україну, друге - в гарантованому забезпеченні енергетичної безпеки країн Східної Європи, і третє - у відповідності усього проекту правовим нормам ЄС. Крім того проект Nord Stream-2 поки що перебуває лише на

початковій стадії, не вирішена проблема фінансування, а фірми-учасниці й досі не прийняли остаточних рішень».

Американське видання The New York Times дослідило хакерські атаки на українську інфраструктуру та розібралось у тому, чи становить цей інцидент загрозу для інших країн.

Автор наголошує на тому, що атака, спрямована на українську інфраструктуру 23 січня, була першою в історії, яка спричинила неполадки у енергетичній системі країни. «Аналогічна ситуація у Сполучених Штатах, які мають значно розгалуженішу енергетичну систему, призвела б до втрат обсягом у 200 мільярдів доларів і залишила б мільйони людей без світла», — коментує автор.

Інша проблема для України — відшкодування збитків. «На жаль для України, збитки поки не можуть бути відшкодовані в межах кібернетичної страховки, адже сама атака знаходиться в сірій зоні кібербезпеки. Така страховка зазвичай покриває випадки, у яких були викрадені персональні дані. Питання відшкодування фізичних пошкоджень у таких випадках ніколи не було чітким» — йдеться у статті.

На думку автора, український сценарій може статись і в інших країнах. «Експерти у сфері безпеки уже кілька років попереджали про ймовірність подібної атаки будь-де, адже енергетичні системи все більше стають залежними від пристроїв, що приєднані Інтернету», — зауважує він.

У американському виданні The Washington Post провели цікаву паралель між критикою Леніна Владіміром Путіном та початком «ленінопаду» у невизнаних республіках.

«Спроба звалити пам'ятник Леніну у сепаратистській столиці, Донецьку, яка сталась 27 січня, — це чергове максимально чітке нагадування про те, що суспільна думка тих, хто залишився на Сході України, цілковито залежна від кремлівської риторики», — зауважує автор.

Для сепаратистів це ідеологічний розворот на всі 180 градусів. «Коли у 2013 році в Києві та інших містах України почали падати Леніни, на Сході відомого революціонера вважали героєм, а у кабінетах ватажків сепаратистів висіли портрети Йосифа Сталіна — тобто примари Радянського Союзу були всюди», — йдеться у статті.

Автор не бачить іншого пояснення такій дивній поведінці, ніж критика Путіна в бік Леніна. «Минулого тижня Путін сказав, що Ленін припустився багатьох помилок: розстріляв царську родину, вбивав православних священиків, а, найголовніше, — поділив Радянський Союз на республіки за національною ознакою, що і призвело до розпаду держави через 70 років. Вочевидь, ця заява не тільки вдарила по Комуністичній партії Росії, а і вклала у голови ватажків сепаратистів ідею валити пам'ятники», — підсумовується у статті.

У європейському варіанті видання Politico вийшла стаття про корупцію в українських університетах. Авторка зауважує, що хоч плата за навчання у вишах України є порівняно низькою, менше 1000 доларів на рік, приховані витрати на хабарі є чималими.

«Роберт Ортунг, експерт в сфері корупційних схем на пострадянському просторі університету Джорджа Вашингона, два місяці проводив дослідження в Україні. Опитування показали, що уркаїнські громадяни називають освіту третьою сферою за рівнем корупції — у списку вона розташовуєтсья одразу після медичної та правоохоронної систем. Ортунг пояснює це в першу чергу неймовірно низькою зарплатою викладачів», — йдеться у статті.

Авторка наводить кілька цифр про те, які суми доводиться платити. «Коли я сама захищала дисертацію в Національному університеті імені Тараса Шевченка, найкращому виші країни, мусила вкладати 200 доларів у свою роботу, коли подавала її рецензенту, бо інакше він три тижні не міг знайти часу її прочитати, а дедлайн наближався. А подрузі з Маріуполя доводилось у своєму вузі витрачати тисячі доларів», — наголошує авторка.

Але освітня система потроху вибирається із корупційної прірви, не в останню чергу завдяки діяльності Сергія Квіта на посаді Міністра освіти і науки України. «Реформи у сфері освіти дуже правильні: вони спрямовані на розширення університетської автономії, залучення інвестицій в університети — це допоможе побороти радянську систему вертикального управління, яка є ідеальною для корупційних схем», — резюмується у статті.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено