Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 лютого, 2016   ▪   Підготував: Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: «Німецький уряд не зменшить тиск на сторони конфлікту на Донбасі»

Протягом тижня західні ЗМІ писали про майбутній візит Петра Порошенка до Берліну, майбутнє газопроводу Nord Stream-2, хакерські атаки на українську інфраструктуру, причини «ленінопаду» у ДНР, а також про корупцію в українській освіті
Світ про Україну: «Німецький уряд не зменшить тиск на сторони конфлікту на Донбасі»

У німецькому виданні Deutsche Welle вийшла оглядова стаття, присвячена україно-німецьким відносинам напередодні візиту президента Порошенка до Берліну, який відбувається сьогодні, 1 лютого.

«Головна тема переговорів завжди одна й та сама: хід реалізації Мінських домовленостей, досягнутих майже рік тому. Цього разу канцлерка та президент мають намір обговорити труднощі, які заважають виконанню низки пунктів тих домовленостей», — пише автор.

У статті зауважується, що про позицію України цілком можна судити із заяви Андрія Мельника, посла України в Німеччині. «Мельник, зокрема, назвав «абсурдними» російські твердження про те, що саме Україна відповідальна за те, що Мінські домовленості до цих пір не реалізовані... Мета, яку при цьому переслідує Москва, на думку посла, полягає у тому, щоб «партнери України на Заході втратили терпіння» та знизили політичний тиск на Росію, скасували санкції», — пише автор.

Але німці не погоджуються із можливістю такого сценарію. «Офіційний представник МЗС ФРН Мартін Шефер не поділяє думки посла, вважаючи, що Німеччина та Франція, як і раніше, виступають у ролі посередників у справі врегулювання конфлікту на сході України. Шефер впевнений у тому, що «ніхто в німецькому уряді не зменшить тиск на сторони конфлікту, у тому числі, на Москву», — йдеться у статті.

Проблемним питанням є і проект нового газопроводу Nord Stream-2, який би з'эднав Європу та Росію дном Балтійського моря. У Мінекономіки ФРН відповіли на запитання автора з цього приводу: «Є три умови, при виконанні яких може бути споруджений другий газопровід по дну Балтійського моря. Перша з них полягає в збереженні і після 2019 року транзиту газу через Україну, друге - в гарантованому забезпеченні енергетичної безпеки країн Східної Європи, і третє - у відповідності усього проекту правовим нормам ЄС. Крім того проект Nord Stream-2 поки що перебуває лише на

початковій стадії, не вирішена проблема фінансування, а фірми-учасниці й досі не прийняли остаточних рішень».

Американське видання The New York Times дослідило хакерські атаки на українську інфраструктуру та розібралось у тому, чи становить цей інцидент загрозу для інших країн.

Автор наголошує на тому, що атака, спрямована на українську інфраструктуру 23 січня, була першою в історії, яка спричинила неполадки у енергетичній системі країни. «Аналогічна ситуація у Сполучених Штатах, які мають значно розгалуженішу енергетичну систему, призвела б до втрат обсягом у 200 мільярдів доларів і залишила б мільйони людей без світла», — коментує автор.

Інша проблема для України — відшкодування збитків. «На жаль для України, збитки поки не можуть бути відшкодовані в межах кібернетичної страховки, адже сама атака знаходиться в сірій зоні кібербезпеки. Така страховка зазвичай покриває випадки, у яких були викрадені персональні дані. Питання відшкодування фізичних пошкоджень у таких випадках ніколи не було чітким» — йдеться у статті.

На думку автора, український сценарій може статись і в інших країнах. «Експерти у сфері безпеки уже кілька років попереджали про ймовірність подібної атаки будь-де, адже енергетичні системи все більше стають залежними від пристроїв, що приєднані Інтернету», — зауважує він.

У американському виданні The Washington Post провели цікаву паралель між критикою Леніна Владіміром Путіном та початком «ленінопаду» у невизнаних республіках.

«Спроба звалити пам'ятник Леніну у сепаратистській столиці, Донецьку, яка сталась 27 січня, — це чергове максимально чітке нагадування про те, що суспільна думка тих, хто залишився на Сході України, цілковито залежна від кремлівської риторики», — зауважує автор.

Для сепаратистів це ідеологічний розворот на всі 180 градусів. «Коли у 2013 році в Києві та інших містах України почали падати Леніни, на Сході відомого революціонера вважали героєм, а у кабінетах ватажків сепаратистів висіли портрети Йосифа Сталіна — тобто примари Радянського Союзу були всюди», — йдеться у статті.

Автор не бачить іншого пояснення такій дивній поведінці, ніж критика Путіна в бік Леніна. «Минулого тижня Путін сказав, що Ленін припустився багатьох помилок: розстріляв царську родину, вбивав православних священиків, а, найголовніше, — поділив Радянський Союз на республіки за національною ознакою, що і призвело до розпаду держави через 70 років. Вочевидь, ця заява не тільки вдарила по Комуністичній партії Росії, а і вклала у голови ватажків сепаратистів ідею валити пам'ятники», — підсумовується у статті.

У європейському варіанті видання Politico вийшла стаття про корупцію в українських університетах. Авторка зауважує, що хоч плата за навчання у вишах України є порівняно низькою, менше 1000 доларів на рік, приховані витрати на хабарі є чималими.

«Роберт Ортунг, експерт в сфері корупційних схем на пострадянському просторі університету Джорджа Вашингона, два місяці проводив дослідження в Україні. Опитування показали, що уркаїнські громадяни називають освіту третьою сферою за рівнем корупції — у списку вона розташовуєтсья одразу після медичної та правоохоронної систем. Ортунг пояснює це в першу чергу неймовірно низькою зарплатою викладачів», — йдеться у статті.

Авторка наводить кілька цифр про те, які суми доводиться платити. «Коли я сама захищала дисертацію в Національному університеті імені Тараса Шевченка, найкращому виші країни, мусила вкладати 200 доларів у свою роботу, коли подавала її рецензенту, бо інакше він три тижні не міг знайти часу її прочитати, а дедлайн наближався. А подрузі з Маріуполя доводилось у своєму вузі витрачати тисячі доларів», — наголошує авторка.

Але освітня система потроху вибирається із корупційної прірви, не в останню чергу завдяки діяльності Сергія Квіта на посаді Міністра освіти і науки України. «Реформи у сфері освіти дуже правильні: вони спрямовані на розширення університетської автономії, залучення інвестицій в університети — це допоможе побороти радянську систему вертикального управління, яка є ідеальною для корупційних схем», — резюмується у статті.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.