Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
25 січня, 2016   ▪   Підготував: Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Cвіт про Україну: «Ставитись до політики Саакашвілі потрібно стримано»

Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну діяльність Міхеїла Саакашвілі, австрійське життя Дмитра Фірташа, образ українських мігрантів у Польщі та виклики для української дипломатії
Cвіт про Україну: «Ставитись до політики Саакашвілі потрібно стримано»

У виданні Foreign Policy присвятили статтю діяльності Міхеїла Саакашвілі на посту губернатора Одеської області. Автор зауважує — хоч і хотілось би бачити «хрестовий похід» колишнього президента Грузії проти корупції як спосіб вирішення всіх проблем України, проте ставитись до його політики потрібно стримано.

Перш за все — бо посада губернатора області занадто швидко почала тиснути Саакашвілі в плечі. «Хоч при вступі на посаду Саакашвілі заперечував будь-які подальші політичні амбіції, він явно вже тоді мав на думці прем’єрське крісло, адже майже одразу почав закидати Києву, що, мовляв, влада вставляє палки у колеса його боротьбі з корупцією в Одеській області. Через це він почав менше часу проводити у підконтрольному йому регіоні, натомість більше — в столиці, де своєю харизмою лише розпалив скандали, які й так часто трапляються в українській політиці», — йдеться у статті.

На думку автора, скандал між Саакашвілі та Аваковим на засіданні 15 грудня став апогеєм «хрестового походу» одеського губернатора. «Якщо спочатку діяльність Саакашвілі вбачалась як частина плану Порошенка зміцнити свою владу, послабивши позиції прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, то тепер можна впевнено сказати, що грузин діє тільки виходячи з власних амбіцій», — пише він.

«На превеликий жаль, амбіції Саакашвілі та його тяга схильність до самопіару продовжують дестабілізувати українську політику. Замість того, аби конструктивно критикувати політичні заходи опонентів він вдається до гучних, але поки голослівних заяв про їх кримінальну діяльність», — резюмується у статті.

У європейській редакції видання Politico написали про українських біженців у Польщі. Автор дослідила, чи правдивим є заяви польського прем’єр-міністра Беати Шидло про те, що у Польщі є безліч біженців з України.

Автор зауважує, що польський прем’єр називає неправдиві дані. «Під час останнього засідання Беата Шидло сказала, що Польща «прийняла мільйон біжеців з України, яким насправді ніхто не хоче допомагати». Але ж за минулий рік Польща отримала від українців лише 4616 заяв із проханням надати притулок, і тільки половина із них була задоволена», — йдеться у статті.

Насправді вона мала на увазі усіх мігрантів з України, тільки дещо переплутала категорії. «Андрій Дещиця, посол України у Польщі, розповів Politiko, що в Польщі дійсно є мільйон українців, проте вони є легальними трудовими мігрантами із візами», — зауважує автор.

Але ця обмовка, на думку журналістки, не є випадковою. «Подібною риторикою Польща намагається ввести у оману своїх партнерів у ЄС, що, мовляв, і так приймає забагато біженців, тому потребує нижчих квот при розподілі біженців у ЄС за законодавством», — підсумовує автор.

По нашу сторону Атлантичного океану, у британському виданні The Guardian написали про не менш цікаву фігуру — Дмитра Фірташа. У заголовку автор пише, що український олігарх потрапив у немилість як у США, так і в Росії.

«Критики називають Фірташа одним із тих безвідповідальних олігархів, які довели економіку України майже до колапсу. Він мав безліч підпиємств і був довіреною особою колишнього президента Віктора Януковича. Але деталі австрійської судової справи показують, що Фірташ також був в центрі боротьби між Сполученими Штатами та Росією за вплив на Україну», — пише автор. Своє припущення він базує також на електронних листах до австрійської влади від ФБР, до яких видання отримало доступ.

У статті стверджується, що саме завдяки втручанню американців так швидко був організований арешт Фірташа у Відні — на наступний день після втечі Януковича. «Листи підтверджують, що американці мали політичне зацікавлення, коли вимагали у австрійців екстрадиції Фірташа, оскільки вважали, що він брав активну участь у посиленні російського впливу в Україні», — пише автор.

«Таким чином, Фірташ недарма стверджує, що арешти та обшуки його помешкань політично мотивовані. Одіозний український олігарх потрапив у жорна протистояння між США і Росією, хоча його, звісно, неможливо назвати безневинною жертвою», — підсумовується у статті.

Франк Гофманн, кореспондент німецького видання  Deutsche Welle в Україні, видав статтю про поточні виклики для української дипломатії. За його словами, зона безпеки на Донбасі ризикує перетворитись на зону нових боїв, а ЄС дарма покладає сподівання на нові мінські угоди.

«Підписані ще рік тому мінські домовленості мають нарешті бути втіленими. Однак від цієї мети учасники переговорів на сьогодні віддалені більше, ніж будь-коли. Насправді вибори в окремих регіонах Донбасу мали бути проведені ще до 31 грудня 2015 року. Київ мав відновити контроль над кордоном з Росією, а підконтрольні бойовикам регіони Донеччини та Луганщини - отримати особливий статус. Ніщо з цього не реалізоване», — йдеться у статті

Автор вважає, що Україні час діяти активніше. «2 лютого закінчується поточна сесія українського парламенту, протягом якої зміни до Конституції мають бути схвалені в останньому читанні. Якщо цей часовий проміжок буде втрачено, доведеться починати всю процедуру спочатку.», — зауважує Гофманн.

Але це навряд чи відбудеться, адже багато прозахідних парламентарів не згодні надавати бойовиками хоч якийсь особливий статус. «Украй погані передумови і для наступних перемовин тристоронньої контактної групи в Мінську між представниками України, Росії, ОБСЄ та за участі сепаратистів», — підсумовується у статті.

У британському виданні Reuters написали про результати судової справи стосовно права власності на рудний завод в Кривому Розі, яка відбулась у Лондоні між Віктором Пінчуком з однієї сторони та Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим з іншої.

Автор зауважує, що ця справа могла стати початком відкритої олігархічної війни в Україні, оскільки ці люди входять в четвірку найбагатших в державі і віднедавна знаходяться по різну сторону барикад в політичній боротьбі. «Типово, що обидві сторони домовились, проте до досягнення консенсусу багато уваги приділили публічній стороні справи: наприклад, Пінчук навіть запустив веб-сайт, на якому регулярно з’являлись подробиці справи та його фотографії з колишнім Президентом США Білом Клінтоном, його дружиною та колишнім секретарем Держдепу США Гіларі Клінтон, а також із екс-прем’єром Великобританії Тоні Блером. Щось схоже ми бачили в 2012-му під час судової справи між російськими олігархами: Романом Абрамовичем та Борисом Березовським. Щось у Лондоні притягує олігархів, які бажають судитись», — підсумовує автор.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено