Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
11 січня, 2016   ▪   Підготував: Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: голландський референдум, Кока-кола і ГПУ

У перший тиждень нового року західні ЗМІ писали про скандальну маркетингову акцію «Кока-Коли», референдум у Нідерландах стосовно Угоди про асоціацію та його можливі наслідки, а також про діяльність генерального прокурора Шокіна
Світ про Україну: голландський референдум, Кока-кола і ГПУ

Видання Foreign Policy звернуло увагу на скандал із новорічною маркетинговою акцією «Кока-Коли», якою вона примудрилась обурити спершу росіян, а потім і українців.

Автор зауважує, що лише з третьої спроби у компанії здогадались зробити те, що потрібно було спочатку — видалити карту назовсім. «Приклад новорічного провалу «Кока-Коли» показує, що за сьогоднішньої політичної ситуації в Східній Європі неможливо вгодити як росіянам, так і українцям», — зауважується у статті.

Автор підсумовує тезою про те, що дії «Кока-Коли» також порушують офіційну позицію Сполучених Штатів щодо анексії Криму, тому, хоч компанія і перекладає вину на PR-агентство, яке розробляло цю рекламну кампанію, проблеми її можуть на цьому не закінчитись.

Європейська редакція видання Politico дослідила настрої населення Нідерландів стосовно референдуму про ратифікацію Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. В статті автор орієнтується на дослідження, проведене нідерландською телепередачею EenVandaag.

У статті нагадується, що рішення провести референдум було прийняте на підставі онлайн-петиції, яку підписали 450 тисяч чоловік. «Саме таким чином нідерладське суспільтсво показало, що хотіло би, аби влада консультувалась із ним з приводу таких важливих питань, як потенційне розширення Європейського Союзу, адже хоч питання про членство України поки не стоїть, воно неодмінно постане в майбутньому», — зауважує автор.

Згідно з результатами опитування, трохи більше половини респондентів — 53% — візьмуть участь у референдумі, а ще 17% думають про це. «Таким чином, референдум майже однозначно відбудеться, оскільки потребує явки у 30% — запас для похибки тут великий», — наголошується у статті.

Автор зауважує, що хоч половина опитаних уже зараз впевнені, що на референдумі скажуть «ні» Угоді, це не означає, що офіційний Амстердам буде проти. «Уряд та основні партії неодноразово наголошували, що підтримують цей шанс для України», — резюмує автор.

У британському виданні Reuters проаналізували можливі наслідки нідерландського референдуму стосовно України для Європейського Союзу, посилаючись на слова Президента Європейської Комісії Жана-Клода Юнкера.

«В інтерв'ю нідерландській газеті NRC Handelsblad Юнкер сказав, що референдум може стати іскрою, як почне полум'я континентальної кризи. І це дійсно так, адже Росія намагатиметься використати це волевиявлення, аби внести розбрат у стосунки між Україною та ЄС», — зауважує автор.

У статті наголошується на тому, що потрібно інформувати громадян Нідерландів про те, що у разі відповіді «ні» виграє Владімір Путін — а він якраз має не так багато прихильників у цій країні після знищення рейсу MH17.

На веб-сторінці організації Altantic Council з'явилась стаття про те, як генеральний прокурор Віктор Шокін саботував реформи в Україні.

Автор наголошує на тому, що за президентства Порошенка інститут Генеральної прокуратури зазнав потужного удару. «Орган діє зовсім неефективно, тому віра громадськості у органи правосуддя різко послабилась. Післямайданні очікування реальних реформ були розбиті, коли Порошенко призначив генпрокурором Шокіна».

Перш за все, Шокін нівелював реформу прокуратури, прийняту Верховною Радою 14 жовтня 2014-го. Реструктуризація прокурорської системи, на думку автора, провалилась ще на етапі відбору нових прокурорів на місцях: проблеми полягали у комісії. «Четверо членів комісії були представниками Шокіна, ще три — депутатами. Саме тому не дивними є результати: після проведення серії інтерв'ю із потенційними кандидатами, лише 3% відібраних не були пов'язані із владою. 84% обраних Шокіном прокурорів раніше були були місцевими прокурорами, більшість у них також працювала в системі Януковича». — йдеться у статті. На підтвердження своїх слів автор цитує Єгора Соболєва, який сказав про те, що перезавантаження системи не відбулось, сталась лише часткова ротація кадрів.

Навіть створення такого важливого органу як Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України не відбулось без проблем. Із посилання на Олександра Банчука з Інституту правових та політичних реформ автор стверджує, що Генпрокуратура лобіює законопроект, який заважатиме Національному антикорупційному бюро моніторити діяльність прокурорів.

«Порошенко не хоче й слухати про звільнення Шокіна, тому це, на жаль, свідчить про те, що президент радше призначатиме на найвідповідальніші пости у державі не найкращих спеціалістів у сфері, а найбільш до нього лояльних. За такого розвитку подій залишається не так багато простору для реформ», — підсумовує автор.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено