Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Саакашвілі приміряє косу Тимошенко

«Антикорупційний форум» Саакашвілі, що відбувся вчора в Києві, цілком очікувано перетворився на презентацію нової політичної сили під поки що одеського губернатора
Саакашвілі приміряє косу Тимошенко

Дійство вийшло таке собі – все, що передувало промові самого екс-президента Грузії, виглядало як недолуга спроба хоч чимось зайняти час до неї. Жодного конструктиву, зрозуміло, там не було геть. Зате виступ самого Міхо, звичайно, був родзинкою вечора. Яка засвідчила появу нового громадського руху на таку затребувану нині антикорупційну тематику – «Руху за очищення». Абсолютно зрозуміло, що це, фактично, старт нового політичного проекту. Який буде ґрунтуватися як на згаданій суперпопулярній темі антикорупції, так і на шаленому, природному популізмі самого Саакашвілі. Який нічим не поступається найвідомішому популісту-харизмату української політики – Юлії Тимошенко. Ось тільки замість сукні він у штанях. Та й президентський досвід нікуди не подівся.

Те, що скоро в українському політикумі має з’явитися антикорупційна партія – це було очевидно. І якщо Валентин Наливайченко (він теж був на форумі й навіть виступав), з притаманним йому дипломатизмом намагається справді спочатку зробити дієву громадську організацію із свого «Антикорупційного Руху» перед тим як переходити в політичний формат, то Саакашвілі, з притаманною вже йому схильністю до швидких рішень, вирішив одразу перейти до політичних гасел. Можна не сумніватися, що створений «Рух за очищення» - це дуже ненадовго. Враховуючи, наскільки швидко падає рейтинг всіх парламентських партій, окрім «Опозиційного блоку», то народження нової політичної сили напрошується.

Саакашвілі вдалося одразу зібрати під своє ім’я багато гучних імен та більш-менш адекватних політичних сил. Так, у форумі брали участь екс-журналісти Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, діючі журналісти Євген Глібовицький та Володимир Федорін, Василь Гацько з «ДемАльянсом», Олександр Солонтай з «Силою людей», Світлана Заліщук тощо. В якості експертів виступили вже згаданий Наливайченко, ексцентричний російський бізнесмен Чичваркін, «вічний полковник» Анатолій Гриценко, Дмитро Добродомов, вічно ображений на всіх Олександр Скіпальський тощо. В кулуарах були Єгор Соболєв та Сергій Гусовський з «Самопомочі», нардеп Юрій Дерев’янко, звичайно, забіг на вогник й почесний яценюкоборець Степан Барна.

Читайте також: Гра по вертикалі

Зрозуміло, що не всі вказані увійдуть до нової політичної сили. Хтось прийшов просто подивитися що й до чого, хтось змушений був підтримати імідж антикорупціонера та просунутого політика, хтось використовував непогану можливість покрасуватися перед пресою, якої очікувано зібралося дуже багато. Але більшість – увійдуть, ще й як, особливо особиста команда Саакашвілі – Юлія Марушевська, Саша Боровик (модератор дійства), Давід Сакварелідзе, Маша Гайдар тощо. Бо відчувають, що тема антикорупції стане золотою на найближчих виборах. Й що Саакашвілі зробить все, щоб підім’яти її під себе. Й що, ті, хто зможе до цього прилаштуватися, мають шанс на непогане політичне майбутнє. Особливо якщо ти наразі член БПП.

Абсолютно зрозуміло, що з точки зору політики грузинський екс-президент все зробив правильно. Починати політичний проект треба з великого інформприводу з гучними заявами. Але ось щодо його організації є дуже багато питань. Хоча прийшло дуже багато й гарних людей, й справжніх борців з корупцією, та просто нових облич, та це було не їх свято, й якщо хтось й сподівався на організацію якоїсь серйозної дискусії, то він дуже помилився.

Це дійство нагадувало все що завгодно, окрім власне, «Антикорупційного форуму». Справа навіть не в купі шикарних машин, що заповнили вщент всю парковку перед Міжнародним Виставковим центром – окей, цілком можна уявити, що є достатньо багатих людей, що справді хочуть змінити ситуацію в країні. Хоча, звичайно, коли бачиш в кулуарах пана Горбаля чи, прости господи, Миколу Катеринчука, то питання про антикорупцію якось саме зникає. Ну, й поява Савіка Шустера на експертній панелі під назвою «Антикорупційний драйв» виглядало, враховуючи його бекграунд, якщо як не блюзнірство, то як невдалий вибір – точно.

Тим більше, що вічне питання «за чий рахунок бенкет» самі організатори пояснюють фандрайзингом – Світлана Заліщук у своєму виступі заявила, що вдалося зібрати мільйон гривень буквально за 5 днів, які пройшли від оголошення про проведення форуму. Трохи сумнівно, якщо чесно. Особливо якщо згадати вперті чутки про чималу фінансову підтримку, яку буцімто має Саакашвілі від олігарха Костянтина Григоришина, який зараз активно воює з нинішнім президентським оточенням та командою Арсенія Яценюка у спробі стати-таки «улюбленою дружиною халіфа». Ну, тобто, дорватися до потоків.

Читайте також: Сигнал від Джо

А ще й купа масовки, яка мала відігравати роль антикорупційних активістів...Партійний актив «ДемАльянсу» та «Сили людей» плюс звезені політгастарбайтери з Одещини, яких нарахували близько 300 осіб. А ще й співробітники держадміністрацій з Одеського регіону, змішані з міськими шизоїдами та величезними вкрапленнями грузинської діаспори. Найгірше цей симбіоз виглядав, коли весь кагал накинувся на солодощі та пиріжки, які вивалили на столи неначе сміття – й це під час виконання Русланою національного гімну. Цукерки та печиво були, до речі, Житомирської фабрики – й абсолютно невипадково. Адже поруч з розкиданими солодощами лежали стопки листівок, які звинувачували в рейдерстві Сергія Пашинського та Павла Петренка – людей із команди Яценюка, яка наразі є головною мішенню Саакашвілі. Весь флер «форуму кращих людей країни» випарувався.

Сам форум мав таку структуру. Він був поділений на два зали. Перший, із великою сценою, де виступав сам Міхо, був уставлений столами, за якими, за задумом організаторів, мали проходити обговорення активістів та обмін думками. Не знаю, хто там чимось обмінювався, але купу обписаних каракулями ватманів автор цих рядків справді бачив. Ось тільки куди вони поділися надалі – загадка. В другій залі відбувалася так звана «експертна панель». Тобто, це було місце для іміджмейкерів, яких запросили для того, щоб форум мав ознаки серйозного дійства.

Щоправда, не вийшло абсолютно. Було зрозуміло, що думка масовки взагалі нікого не цікавить. А начисто збитий таймінг показував, що й експертам натякали – хлопці, не варто паритись, це все одно не ваше свято. Та й згадана Руслана з своїм прапорцем в руках, співом наживо гімну, що, мабуть, мало навіяти якісь алюзії щодо Майдану, виглядала досить недоречно. Загалом, як і завжди на всіх політичних акціях, було стійке враження використання людей для того, щоб просто дотягти до головної події – власне, промови Саакашвілі.

Ну, й той не підкачав. Що називається, роздав всім сестрам по сережках. І владу розніс, і пообіцяв світле майбутнє, і знайшов головних винуватців – Яценюка і Ко, й сказав, що вірить у великий український народ. Щоправда, Міхо трохи переграв, коли заявив, що зараз, при Яценюку (не при Порошенку) жити стало так нестерпно, що навіть при Януковичі було краще. Та все одно промова була гарна, за всіма законами якісної ораторської майстерності, якою в українському політику мало хто володів за всі 25 років Незалежності. Що ж, Саакашвілі дав майстер-клас, як насправді треба говорити передвиборчі промови, що знаменують собою старт нового політичного проекту. Ну, а масовка забезпечила гучні аплодисменти.

Найгірше у всьому цьому, що цей новий проект «Рух за очищення» вже знайшов свого вдячного користувача. До того ж, мова йде далеко не тільки про аудиторію Ляшка-Тимошенко, яка любить популістських харизматів. Ні, «секта свідків Саакашвілі» поповниться тими, хто вірить у грузинське диво. Гучні заяви Саакашвілі, що «ніхто не боїться Сєні та Бені» лягають на вдячний ґрунт. Українці дуже прагнуть нового лідера, з історією успіху й без прив’язки до минулого. Саакашвілі чітко відповідає всім цим критеріям. Й ніхто не хоче звертати увагу на дуже багато "але".

Президент на форум не прийшов, хоч його присутність була таки відчутною. Про це свідчить і привітання від президента, яке зачитали на форумі, й присутність на ньому «смотрящего» від Адміністрації – Володимира Курінного, давнього спеціаліста з партійного будівництва. Власне, зараз він працює разом із тим самим Віталієм Ковальчуком, з якими вони колись створили потужну свого часу партію «УДАР», саме над створеннями та курацією нових партій. Здається, в АП і зараз сподіваються, що запускають черговий технологічний проект а-ля «Наш Край» чи «Народний контроль», щоб тримати всі верстви електорату під своїми невсипущим контролем.

Читайте також: Незакінчена українська революція

Однак, здається, дуже скоро Петро Олексійович втратить контроль над запальним кавказцем із величезними амбіціями. Й, що дуже важливо, 10-річним президентським досвідом інтриг, жорстокої політичної боротьби та природним даром популізму. Міхо є проблемою аж ніяк не для «Сєні», й навіть не для «Бєні», що спокійно собі чекає в Швейцарії на черговий суд в Лондоні з Пінчуком. А от для «Пєті» - ще й як. Випускати в розбурханій та розгубленій країні джина з пляшки – це не найкращий варіант.

І хотілося б, звичайно, закінчити, мовляв, все ж таки гарні люди зібралися, й дай їм Боже наснаги хоч трохи зсунути гігантську кам’яну брилу під назвою «корупція». Але у вухах і досі стоїть істеричний вереск людей з команди Саакашвілі про те, що всі проблеми країни – від Яценюка. І якось знову стриманий оптимізм поступається місцем холодній зневірі. Й розумінню, що пан Саакашвілі – новий лідер хіба тільки за походженням.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено