Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 грудня, 2015   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Юрій Сергеєв: «Головне — забезпечити регулярність слухань українського питання в Раді Безпеки ООН»

Напередодні ротації на посаді постійного представника України при ООН Тиждень поспілкувався з Юрієм Сергеєвим, який обіймав її з 2007-го і невдовзі повертається до Києва, про пріоритети України в ролі непостійного члена Радбезу протягом наступних двох років, механізми захисту прав людини на окупованих територіях та реформу Організації з огляду на нові безпекові виклики.
Матеріал друкованого видання
№ 51 (423)
від 24 грудня, 2015
Юрій Сергеєв: «Головне — забезпечити регулярність слухань українського питання в Раді Безпеки ООН»

У 2016–2017 роках Україна буде непостійним членом Радбезу ООН. Чи є в нас стратегія дій на цей період і які кроки, ініціативи будуть пріоритетними? Що вони можуть дати Україні в коротко- та довгостроковій перспективі?

— Рада Безпеки — колективний орган ООН, покликаний вирішувати проблеми глобальної та регіональної безпеки. Тому наша делегація передусім буде задіяна у вирішенні кількох десятків проблемних питань, що вже багато років зберігаються на порядку денному РБ ООН (конфлікти в Африці, на Близькому Сході, боротьба з тероризмом, нерозповсюдження зброї масового знищення тощо). Питання окупації Криму та агресія на Сході України належать до категорії викликів миру та безпеці й включені до порядку денного Радбезу під назвою «Лист постійного представника України від 27 лютого 2014 року» (цим листом ми скликали перше засідання РБ з метою запобігання небезпечному розвитку конфлікту в Криму й надалі використовували для обговорення агресії на Донбасі). З обох тем — глобальна політика та агресія Росії проти України — є план наших дій у Раді й погоджені тактичні кроки з партнерами. Голов­не — забезпечити регулярні слухання українського питання в РБ з метою постійного привернення уваги одного з найвищих органів ООН для його остаточного вирішення та притягнення винних до відповідальності. Часові виміри досягнення цієї мети залежатимуть від розвитку ситуації поза межами ООН, від солідарності наших партнерів.

Наскільки непостійне членство в РБ може допомогти Україні втримати міжнародну увагу до себе? Зараз вона втрачається через сирійську кризу, а також через те, що Україна далека від «історії успіху», яка не лишала б союзникам і скептикам простору для того, щоб відмахнутися від нас. І причина цього — переважно неготовність нашої влади провадити реальні та ефективні зміни.

— Як я вже зазначив, українське питання є серед постійних питань РБ. Завдання делегації — і далі порушувати його залежно від розвитку ситуації. Як мінімум у контексті інформування про стан виконання мінських угод, забезпечення прав людини в окупованому Криму, на окремих територіях Донбасу. Крім Ради Безпеки важливо також використовувати майданчик Генеральної Асамблеї для проведення формальних і неформальних різнопланових слухань щодо міжнародно-правової оцінки окупації та спроби Росії анексувати Крим, агресії проти України. Сирійська тема в ООН важлива, але вона не є перешкодою для захисту наших інтересів. Ключовими факторами для досягнення нашої головної мети — звільнення України від окупантів, зупинення агресії та притягнення винних за цю агресію до відповідальності — мають бути єдність і солідарність наших основних партнерів (ЄС, США, Канади, Австралії, Японії та інших) у розумінні, що криза в Україні — це не локальна проблема, а проблема безпеки й стабільності всього європейського континенту. Це виклик усьому повоєнному світоустрою.   

Читайте також: Павло Клімкін: «Від ЄС нам потрібні солідарність і заангажованість в українські справи»

Чи позначається неефективність української влади на переговірній позиції та переконливості України, зокрема в ООН?

— Не заперечую, що наш успіх у здійсненні реформ, зміцненні основ громадянського суспільства, євроінтеграції є головним фактором національної єдності, основною складовою нашої безпеки та мотивації міжнародної солідарності з нами. Але не забуваймо, що ми стали жертвою міжнародного злочину — злочину агресії. І світове співтовариство, крім прийняття важливої для нас резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року, не змогло зупинити розвиток агресії і притягти міжнародних злочинців до відповідальності. Не виконала ефективно свою головну роль і вся ООН. Причин цього немало, і полягають вони в неефективності превентивних механізмів ООН. І сама Організація, і її Рада Безпеки потребують суттєвих реформ. Наша делегація як непостійний член РБ робитиме свій внесок у їх забезпечення.

На торішній Мюнхенській конференції з питань безпеки група Elders надала пропозиції щодо можливого реформування Радбезу ООН. Чи обговорюються вони? Якщо так, то наскільки це серйозно? І де бачиться найбільша протидія потенційним змінам?

— Так, позиція щодо реформи ООН «Групи старійшин» у складі колишніх генеральних секретарів ООН, відомих політичних діячів була взята до уваги й окремі її положення включені до всеосяжної резолюції Генасамблеї ООН, ухваленої нещодавно. Та, своєю чергою, стала своєрідною дорожньою картою Організації. Однією з її складових є певні зміни у формулі обрання нового генерального секретаря. Подивимося у 2016 році, наскільки це буде дієво, бо Генасамблея в минулому ухвалювала багато цінних рішень, але їх імплементація була неадекватною.

Раніше з пропозицією обмежити право вето членів Радбезу ООН, коли йдеться про загрозу злочинів проти людства, виступила Франція. Такий крок, очевидно, був пов’язаний із ситуацією в Сирії та російськими вето? Але воно шкодить і Україні. Чи були консультації з українською стороною або відповідні ініціативи з українського боку? І чи можна сподіватися, що Франція наполягатиме, з огляду на те що вона шукає співпраці з Путіним у Сирії?

— Ініціатива Франції щодо обмеження застосування права вето широко підтримується в ГА ООН. Цього року до згаданої ініціативи приєдналося понад 100 держав, зокрема й Україна. Коли набереться дві третини, а не виключено, що це станеться на наступній сесії, Генасамблея може бути готовою до ухвалення відповідної резолюції. Це непроста тема, вона торкається прав п’яти постійних членів РБ. Але оскільки йдеться не про скасування права вето, а лише про обмеження його застосування, то очевидно, що консенсус можливий. Перебуваючи з 1 січня 2016 року у складі РБ, делегація України предметно долучатиметься до обговорення реформ цього органу.

Читайте також: Ірина Геращенко: «Бойовики і РФ не виконали жодного пункту мінських угод»

На яких позиціях в ООН зараз Росія з огляду на те, що бойові дії в Східній Україні дещо стихли, тож увага до них не така гостра, плюс її відвернули інші загрози? Чи намагаються з Росією якось примиритися через інші точки дотику?  

— В ООН Росію де-факто визнають державою, що здійснила окупацію Криму та ініціювала агресію на Сході України. Тому і в РБ, і в ГА ООН вона перебуває в ізоляції. На жаль, через недосконалі юридичні механізми (точніше, досконалі для захисту інтересів п’ятірки постійних членів РБ ООН) де-юре РФ не визнана стороною конфлікту згідно зі ст. 27 Статуту ООН. Тому вона і далі посідає своє місце в Радбезі, а її відсторонення від вирішення окремих проблем практично неможливе. Це стосується і Сирії. Я не думаю, що йдеться про примирення з Росією. Мова радше про ситуативне партнерство в конкретній кризовій ситуації.

Чи є в ООН інструменти захисту прав тих у Криму, кого переслідує окупаційна влада, зокрема кримських татар? Якщо так, то що має робити українська сторона для активації таких механізмів?

— Інструменти є. Немає механізмів їх використання в умовах, коли окупаційна влада Криму не дає доступу до території ані моніторинговим місіям ООН, ОБСЄ, ані міжнародним правозахисним організаціям. Тому інформація про справжню ситуацію з порушенням прав людей на півострові збирається по крихтах із різних джерел. Нашій делегації спільно з партнерами всупереч протидії Росії вдалося забезпечити слухання в РБ ООН 10 доповідей помічника генерального секретаря ООН Івана Шимоновича про ситуацію з правами людей у Криму. Ми проводили фактично щотижня брифінги, конференції, круглі столи щодо порушення прав людей на окупованому півострові. Останній такий захід відбувся в штаб-квартирі ООН 9 грудня. Це єдині можливості консолідації світової громадськості, формування глобальної громадської думки на основі правдивих фактів. Зібрані докази порушень у Криму засадничих принципів універсальних прав людини стануть, сподіваюся, у недалекому майбутньому матеріалами для Міжнародного кримінального суду.

Читайте також: Сигнал від Джо

Коли ви повертаєтеся до України? І чи відомо, якою буде ваша нова позиція тут?

— Відрядження має завершитися з прибуттям нового постпреда. Зараз я продовжую працювати над підготовкою делегації для роботи в Раді Безпеки. По завершенні попрошу відпустку, а далі буде видно.

---------------------------------------

Юрій Сергеєв народився у 1956 році. У 1981-му закінчив КНУ ім. Шевченка за спеціальністю філолог-викладач. З 1992-го — керівник прес-центру МЗС України, начальник Управління інформації МЗС, керівник Секретаріату. У 1997-му призначений радником-посланником Посольства України у Великій Британії та Північній Ірландії. До місії в ООН був, зокрема, послом України у Греції, Албанії, Франції, а також постпредом України при ЮНЕСКО. 9 грудня новим постійним представником України в ООН було призначено колишнього посла України в Росії Володимира Єльченка.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено