Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 листопада, 2015   ▪   Підготував: Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: режим припинення вогню тримається, але цього недостатньо

Протягом тижня західні ЗМІ писали про зустріч «нормандської четвірки» у Берліні, провал прийняття законів для безвізового режиму, виплату боргу Росії та гуманітарні проблеми на Сході України
Світ про Україну: режим припинення вогню тримається, але цього недостатньо

Німецьке видання Deutsche Welle присвятило статтю розбору зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» у Берліні.

Автор наголошує на тому, що передумови для переговорів склались сприятливі. «Франк-Вальтер Штайнмаєр у цілому оптимістично оцінив ситуацію на Сході України, а також відзначив дотримання режиму припинення вогню, відведення озброєнь від лінії зіткнення. Він також заявив, що з початку вересня більш-менш дотримується режим припинення вогню, але цього недостатньо. Міністр нагадав про «відставання від графіку», передбаченого мінськими домовленостями», — йдеться у статті.

На думку автора, переговори вийшли успішними. «Крім угоди про відведення озброєнь - важких і легких - від лінії зіткнення, учасники зустрічі досягли також принципової домовленості щодо проблеми розмінування в зоні конфлікту. Як повідомив Штайнмаєр, до кінця поточного місяця буде розроблено угоду про механізм і пріоритети усунення мін, а також щодо персоналу і техніки, які будуть задіяні у процесі . Міністр сподівається, що розмінування почнеться ще до настання холодів, коли сніг зробить його неможливим», — зазначає видання.

«Зустріч продовжила паризьку домовленість лідерів чотирьох країн про принципи і порядок проведення виборів на Донбасі. Міністри ж на своїй зустрічі в Берліні обговорювали ті проблеми, які поки заважають прийняти відповідний закон», — підсумовується у статті.

Британське видання The Guardian звернуло увагу на проблеми під час прийняття Верховною Радою пакету реформ, необхідного для встановлення безвізового режиму із країнами ЄС. Автор наголошує на виключній ролі у цьому пакеті закону про недопущення дискримінації на робочому місці через сексуальну орієнтацію — адже, на його думку, українське трудове законодавство у цьому напрямку є застарілим.

Втім, на його думку, одними змінами у законах не обійтись. «Хоч гомосексуалізм і декриміналізували в Україні ще у 1992 році, проте упередження проти геїв досі

процвітають у цій релігійній та консервативній країні... Червневий гей-прайд у Києві тривав всього кілька хвилин, доки не був атакований ультраправими».

Наводить автор і слова депутата Павла Унгуряна про те, що «у країні із тисячолітньою історією визнання спеціального статусу сексуальних меншин є неприпустимим». «Ця заява так схожа на російську боротьбу із «гей-пропагандою», — підсумовує автор.

Економіст Андерс Ослунд у своїй статті для Atlantic Council висловив свою позицію стосовно виплати Києвом боргу Росії: цього не має статись. Експерт аргументує свою думку такими трьома причинами.

По-перше, з часів анексії Криму у січні 2014 Україна була втягнута у війну, в якій наша економіка дуже сильно постраждала. «Росія не тільки захопила українські території, а й підприємства та організації на тих землях. Війна коштувала Україні щонайменше 7% втраченого ВВП, а також відлякнула іноземних інвесторів. Росія також почала торгівельну війну проти України, обмеживши її експорт на 18%. Таким чином, Росія мала би виплачувати Україні репарації», — пише Ослунд.

По-друге, Путін надавав євробонд ще президенту Януковичу в результаті особистих переговорів, українська нація не отримала від цього жодного зиску.

По-третє, Москва навмисно заплутала видачу євробонду. «Росія видала євробонди через Ірландію, згідно із британським законодавством, що робить цю позику приватним боргом. Але Кремль фінансував позику із Фонду національного добробуту і тепер представляє її як державну. Так Україна опинилась у правовій пастці», — зауважує Ослунд.

Таким чином, Україна повинна притримуватись стандартних вимог МВФ і повинна далі притримуватись плану про реструктуризацію боргу як приватного. І в разі чого — судитись.

У німецькому виданні Spiegel Online розглянули опубліковану на сайті Ради Європи доповідь Комісара із прав людини Ніла Муйжніекса про забезпечення прав людини та гуманітарну інфраструктуру на Сході України.

Автор наводить висновок Комісара, який у доповіді наголошує на тому, що внаслідок бойових дій водопостачання критично постраждало, більшість шкіл, дитячих садків та

лікарень були серйозно пошкоджені, а п'ять мільйонів осіб опинились за межею бідності.

У виданні наголошують на тому, що вина в цьому лежить не на Україні, а на бойовиках, які перешкоджають діяльності міжнародних організації на територіях, що непідконтрольні Києву.

Американське видання The New York Times розповіло, що надії українців на зміни в країні пов'язані із новою поліцією, яка нещодавно почала діяти і у Львові.

Автор поговорив як із новими поліцейськими та старими міліціянтами, так і з простими львів'янами. В той час, як міліція переважно не вважає «новачків» готовими до справжньої роботи «у полі», населення їх підтримує, а самі поліцейські готові брати на себе відповідальність. У статті зауважується, що на новій поліції зараз лежить важкий тягар відповідальності, адже «вони є єдиною дійсно помітною для населення зміною протягом останніх двадцяти місяців».

У статті зауважується, що в той же час є і скептики, які вважають, що реформа поліції — декоративна і покликана відволікти увагу від корумпованості та некомпетентності, які ховаються за кожним урядовим фасадом.

«Українці, які прагнуть змін, розуміють, що для того, аби будь-які реформи могли вкорінитись, потрібно почати із тотального перезавантаження правоохоронної системи. Нових поліцейських вбачають за незалежний важіль, який переверне існуючу систему», — до такого висновку приходить автор.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
  • Наскільки дієва м’яка сила Росії в Естонії
    1 грудня, Ерккі Баховскі
  • Місто наче ріка, у воду якої не можна зайти двічі. Місто живе, змінюється, вдягається у стилі різних епох, гарнішає або спотворюється через хаотичну забудову. Щось із нового одягу личить місту, а щось – ні. Дедалі частіше чую, що Київ уже не той, що він утратив свій характер… Хай там як, до міста дитинства – до свого міста – завжди є шлях через хвіртку в серці.
    1 грудня, Катерина Новікова
  • Якими є амбіції та можливості новоствореної партії Рабіновича — Мураєва
    1 грудня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено