Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
6 листопада, 2015   ▪   Роман Малко   ▪   Версія для друку

«Безвізовий» день у Раді: звичайний провал

Як парламент на невизначений час відтягнув українцям можливість вільно їздити до Європи
«Безвізовий» день у Раді: звичайний провал

В середмісті столиці знову пахне димом, стоять намети, лунає музика, хтось гамселить по залізних бочках, безліч правоохоронців байдикує, розсіявшись гуртками поміж дворів, дерев і вулиць Печерська, під Радою мітингують якісь люди, а це значить, що в Київ нарешті завітала справжня осінь. Закінчиться вона революцією чи ні, поки що не ясно.  

Наразі на порядку денному все ті ж питання, з яких все власне і починалося два роки тому - марш до Європи. Жування, теми, щоправда, давно перейшло на новий рівень, набагато вищий, але віз і нині там. В Європі нас, як не було, так і нема. Офіційно, звичайно, бо неофіційно - самі знаєте.

День 5 листопада заздалегідь було проголошено архіважливим в сенсі запровадження безвізового режиму. 9 листопада останній термін, до якого Україна зобов’язалася ухвалити повний пакет законів необхідних для надання можливості її громадянам їздити в країни Євросоюзу без остогидлих віз. Саме з того моменту євробюрократи починають аналізувати,  гідні ми отримати таке благо, достатньо слухняні, чи ні. Теоретично, є ще остаточний дедлайн 15 грудня, і до цього часу можна було б дещо попідтягувати. Але тільки дещо, якісь окремі пункти. Основний же пакет має бути готовий все ж в листопаді.

Втім, судячи з активності української влади, їй так важливо, щоб українці вільно пересувалися поміж країнами ЄС, що вона до останнього тягла з прийняттям необхідного пакету законів, і тепер знову змушена організовувати ледь не спецоперацію, щоб відзвітувати хоч чимось.

Читайте також: Огляд блогів: "Візовий" розкол у Верховній Раді

З самого ранку в Раді гаряче. Кількість нардепів помітно зашкалює. Так масово вони рідко з’являються в її стінах. Під Радою, як на диво, спокійно. Кількасот мітингуючих профспілкових діячів, що прийшли висловитись про новий Трудовий кодекс, що також входить в пакет. Депутати в кулуарах запевняють, що майже всі деталі погоджено вчора на комітетах та погоджувальних радах, залишаються лише кілька дискусійних питань, але їх можливо вдасться узгодити в процесі. Основна проблема, про яку все ж відважуються наголосити це внесення численних поправок у вже узгоджені законопроекти, які дуже часто, помітно нівелюють їх суть. Хтось дуже хоче, щоб пакет не було прийнято. Це підтверджує в спілкуванні з пресою і віце-спікер парламенту Андрій Парубій, хоча впевнений, що все обійдеться.

Перша серйозна битва - за Трудовий кодекс. Мало хто читав остаточний його варіант, але більшість його не влаштовує. Сергій Каплін заявляє про повернення рабства, а радикал Віктор Галасюк про суттєве зміщення балансу і вимагає створення нових робочих місць. Довгі дебати все ж виводять парламент, на хоч якесь узгоджене рішення. Народжений ще за совка, в сімдесяті, кодекс не може далі бути основою трудового законодавства незалежної України, а тому його треба все одно міняти. Недоліки є, тільки їх можна виправити в процесі підготовки до другого читання. З цим також погоджуються причетні міністри Розенко і Павленко, а тому голосуємо всі дружньо, і тоді правимо.

Є, щоправда, один нюанс, про який причетні до його творення намагаються не згадувати. Він пов'язаний з так званим маркером про дискримінацію секс-меншин. Депутати воліють плекати цноту у цьому питанні.

За логікою, зважаючи на те, що депутати в більшості не дуже читають ті закони, що приймають, скандальний пункт можна втиснути в другому читанні маленькими буквами десь в якийсь закапелок. Втім, логіка не спрацьовує. Депутат від БПП Ірина Геращенко вносить поправку з голосу, спікер намагається ненароком всунути її без голосування, але депутати вимагають спочатку проголосувати кодекс, а потім окремо поправку. Читай Геращенко її собі під ніс, можливо ніхто б не звернув увагу, про що йдеться, бо попередня рекламна кампанія, про те, що її підтримали і міністерства і комісії, здається, на перших порах спрацювала, і маніпуляція могла б бути успішною, але більшість депутатів таки має непоганий слух…

Читайте також: Порошенко призначив Раді дедлайн для прийняття законів щодо безвізового режиму з ЄС

Одним словом, маркер для ЄС не прийнято, і в рядах лобістів настає помітна паніка.

Спікер ледь дотягує роботу до обіду і пропонує не зважаючи на затверджений розклад, продовжувати працювати до кінця. Пакет мусить бути прийнятий. Багато з депутатів до речі впевнені, що так і буде. Буде важко, але зробимо.

Втім, на жаль, чи може, на щастя, це як для кого, друга половина дня виявилась мало результативною, хоч до парламенту і підтягнули чималу кількість свіжих правоохоронців. Як і передбачалося парламент загруз в численних поправках і повноцінно пакет так і не прийняв.

Найжорсткіше шаблі схрестилися над законом про спецагентство для пошуку активів корупціонерів. Тут було безліч розбіжностей про які наголошували заздалегідь і вони врешті спрацювали. Основними противниками закону виявились радикальні ляшківці і Опоблок, кожен зі своїми аргументами щоправда. Спікер Володимир Гройсман кілька разів нон-стоп ставив закон на голосування, але дива не трапилось. Проваливши його депутати спочатку пішли на перерву, щоб спробувати передомовитись, але потім добряче промучившись таки відправили у профільний комітет на повторне друге читання.

В Раді панував помітний невроз, особливо поміж коаліціянтів, які ледь не божились зранку, що пакет приймуть. Бачачи що кіна не буде спікер зібрав всю свою волю в один кулак і проголосив близько 19.00 закриття засідання пообіцявши що не далі як 10 листопада парламент повернеться до недоприйнятих законопроектів. Трапилось це, незважаючи на попередню обіцянку працювати до останнього, і, можливо, добре, що трапилось. Бо як виявилось згодом, нічого доброго від перепрацювання з депутатами не робиться. Ті, хто ще хотів попрацювати вже в малій компанії, дійшли до того, що депутат від НФ Андрій Тетерук по-молодецьки розбив голову своїй колезі з «Батьківщини» Олександрі Кужель пляшкою. Можливо від мінералки. Сталося це в апартаментах самого спікера, при численних свідках. Пані Кужель викликали швидку і, діагностувавши струс мозку, забрали в лікарню, а Тетерук, отямившись від скоєного, почав вибачатися в мережах за свій негідний вчинок.  

Читайте також: Шлях до безвізового режиму ускладнився, але Україна знову демонструє рішучість

  За димовою завісою депутатської сутички якось зовсім забулося про абсолютний провал парламенського робочого дня з багатообіцяючим прогнозом на швидке прийняття пакету єврозаконів. Чим це загрожує, з’ясується дуже скоро. І не в секс-меншинах, до речі, справа. Як твердив міністр соцполітики Павло Розенко, це не основний євопунктик, який від нас вимагається. Європейські соратники наших меншин цілком вдовольняться, коли заборону на їх дискримінацію приймуть в другому читанні. Гірше якраз з корупцією, конфіскацією і всім тим, що так успішно завалили в другій половині робочого дня. Адже, як акцентував Єгор Соболєв, європейці не один раз наголошували, що ніякого безвізового режиму бути не може, поки дірявий кордон України з Росією включаючи всі ці непорозуміння «ЛНР» і «ДНР», та поки в Україні існує і процвітає величезна корупція. «Там вже зрозуміли, що в Україні ухвалити закон - це третина справи, а далі треба добитися його виконання і покарання тих, хто його не виконує. Тому це обман, коли кажуть, що закони приймуть і будемо їхати в Європу без віз.»

В даному випадку Соболєв має цілковиту рацію, і сподіватися швидкого безвізового режиму з Європою для українців не варто. І не тільки через неприйнятий пакет. Європейці ,будьмо щирими, шукають привід якомога далі відтягнути цей день, коли все ж таки доведеться сказати Ок! І їх можна зрозуміти. Проблема саме в нас. Бо ми якраз і даємо системно їм цей привід відтягнути.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено