Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
5 листопада, 2015   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

У міжвибор’ї

Від Революції гідності до сьогодні в Україні відбулися вже треті вибори. Відносно впорядковані та прозорі президентські й парламентські (якщо не брати окремих мажоритарних округів) перегони ніби переконали, що електоральний процес може бути більш-менш урівноваженим, місцями навіть нудним. Але варто було піти на рівень нижче, до обрання місцевих рад і мерів, як іржаві коліщата державної машини зарипіли й виникло цілковите дежавю. Ніби повернулися на п’ять років і далі. У добу «стабільності», коли окрім власне голосування і його підсумків мають значення ще й забаганки місцевих князьків, маніпуляції в ЦВК…
Матеріал друкованого видання
№ 44 (416)
від 5 листопада, 2015
У міжвибор’ї

Найпомітнішою хибою виборів став підрахунок бюлетенів. Традиційно вже лунають голоси, що зі встановленням результатів зволікають, аби протягти до місцевих рад «своїх», «лояльних», «угодних» абощо. Розгорілася боротьба за призначення-непризначення другого туру виборів в окремих містах, і, треба визнати, з перемінним успіхом. В умовній опозиції нинішній владі прямо говорять про фальсифікації на користь провладної партії за допомогою «уточнених» протоколів.

Схема, відверто сказати, стара як світ, а широкому загалу вона стала відома після голосування за Раду VII скликання, коли деякі окружні виборчі комісії доуточнювалися настільки, що з допомогою силовиків «загубили» кілька десятків тисяч виборців. А тепер, окрім цього, владі закидають і підміну мішків із бюлетенями, і фальшування результатів спільно з міліцією. Втім, не можна однозначно й упевнено стверджувати, що нинішній підрахунок виявився бруднішим за всі попередні.

У найбільшій фракції Ради визнають: так, на окремих дільницях є факти фальсифікацій. Утім, вони не мають масового характеру й не є основною причиною затяжного підрахунку. Водночас, нагадують депутати, на всіх українських виборах результати встановлювали в останній день відведеного законом терміну, а в 2010-му, на президентських, узагалі голоси рахували два тижні. Під час загальнонаціонального волевиявлення було простіше: коли окружна комісія приймала протоколи дільниць, то була зобов’язана вносити результати до електронної системи. Тож можна було спостерігати, як 90 із чимось відсотків протоколів опрацьовували в перші кілька днів, а потім один, якщо не десяті відсотка, рахували до останнього. Нині ж, на місцевих виборах, закон не зобов’язує комісії вдаватися до таких процедур.

Читайте також: Олігархи знову поділили Україну

Якщо ж так уже зосереджуватися на фальсифікаціях, то варто зауважити, що в усіх комісіях є представники парламентських фракцій. І окрім БПП там представлені і «Батьківщина», і РПЛ, і «Самопоміч». Відповідно за умови масових підтасовок результатів можна було б спостерігати велику кількість повідомлень про такі порушення. Втім, нині масово лунають лише заяви про довгий підрахунок голосів. У БПП також визнають, що наразі справді є окремі проблеми і з самим законом про місцеві вибори, і з підготовкою кадрів. Рівень останніх оцінюють як «низький». Принаймні можна говорити, що якість членів комісій порівняно з попередніми виборами значно «просіла». Тут, певно, можна і звинувачувати партії, які делегували своїх представників, але не надто переймалися їх навчанням, і нарікати на терміни, відведені на організацію та збір комісій.

Якщо в депутатів із різних таборів оцінка місцевих виборів різниться, то щодо долі ЦВК думки так чи інакше збігаються: після виборів Охендовського і Ко треба міняти

Щоправда, провладні депутати наголошують: у більшості округів комісії встигли у відведені законом строки. Переважну частину обласних і міських рад порахували й оголосили у 10-денний термін, мерів — за п’ять днів.
Між тим у час міжвибір’я фракції Ради дещо принишкли. Попри обіцянки УКРОПу влаштувати генпрокурору Вікторові Шокіну тотальну обструкцію у вівторок за арешт лідера партії та голови політради Геннадія Корбана, початок сесійного тижня видався аж підозріло спокійним. Поки колишньому кандидатові в мери Києва намагалися обрати запобіжний захід аж у Чернігові (щоправда, безуспішно, після чого повернули його до столиці), під будівлею парламенту намагалися організувати протестний мітинг із плакатами й транспарантами «Свободу Корбану». Сюди ж зі своїми наметами підтягнувся не надто вдало розпіарений «тарифний Майдан» Олега Ляшка та протестувальники з-під Національного банку. Попри це, лідери УКРОПу на чолі з Борисом Філатовим, певно, одним із найближчих соратників Корбана, спокійно дефілювали кулуарами Ради.  

Здається, імпровізовані Майдани залишаються таким собі тлом для депутатського невдоволення, мовляв, подивіться, за нами народ. У самій же Раді ані бійок, ані блокувань, ані демаршів, отже, шанси домовитися з Банковою є, недоопозиціонери, схоже, це чудово розуміють і розраховують саме на це.

Читайте також: Хай живе стабільність!

Якщо в депутатів із різних таборів оцінка місцевих виборів різниться, то щодо долі ЦВК думки так чи інакше збігаються: після виборів Охендовського і Ко треба міняти. Адже термін повноважень Центрвиборчкому сплив ще 1 червня 2014-го. Якщо ще торік розглядали варіанти його заміни перед парламентськими або й після парламентських виборів, то нині говорять про завершення другого туру місцевих. Противників такого рішення начебто вже й немає. Утім, опозиційні до БПП депутати побоюються, що питання заміни складу Центральної виборчої комісії наштовхнеться на банальну недієздатність Ради вирішувати кадрові питання. Та й нинішній склад ЦВК, натякають деякі парламентарії, вигідний президентові. Адже на більшість членів комісії є прямі важелі впливу: вони перебувають у підвішеному стані, а на частину з них узагалі можуть бути задокументовані злочини. Чи буде таким самим «слухняним» новий склад комісії, зауважують в опозиції, поки що не відомо. Відтак у Порошенка, переконані деякі депутати, немає бажання пришвидшувати процес заміни ЦВК.

Хоча звільнення нинішнього складу Центральної виборчої комісії було б логічним після зриву голосування в Маріуполі, а надто після спроби безпосередньо вплинути на результати виборів у Павлограді.

Наразі ж питання в тому, коли саме очікувати заміни ЦВК. У коаліції зауважують, що нинішньому складу Центрвиборчкому варто дати завершити другий тур виборів і підготувати фінансову звітність та звітність за вибори загалом. Впоратися вони мають до кінця листопада. Таким чином, у грудні цілком реальним є винесення питання щодо зміни членів ЦВК до сесійної зали на обговорення.

Читайте також: Донбас. Без принципових змін

Голоси будуть, переконують у БПП. Хоча закон і не зобов’язує президента дотримуватися квот, він повинен лише проводити консультації, Порошенко, на переконання депутатів, за негласною традицією спробує врахувати інтереси всіх фракцій, щоб дістати згоду на таке рішення.

Проміжний результат такий: серйозного перегляду підсумків виборів 25 жовтня не буде, другі тури відбудуться навіть там, де цього не дуже хотіли б олігархи (зокрема, в ахметівському Павлограді), у деяких містах незалежні кандидати й демократичні партії якщо не перемогли, то істотно посунули «старих господарників» (нові мери Глухова й Конотопа, успіх «Самопомочі» на Сході тощо), а ЦВК у нинішньому складі не доживе до наступних чергових чи позачергових виборів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено