Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 жовтня, 2015   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

В очікуванні реваншу

Непокарані сепаратисти йдуть на вибори без жодних обмежень і сумнівів
Матеріал друкованого видання
№ 42 (414)
від 22 жовтня, 2015
В очікуванні реваншу

Війна війною, а вибори за розкладом. Україна рахує дні до голосування. Аж надто набридла нав’язлива передвиборча реклама, що буквально виїдає очі. Щоденні огляди політичних баталій витіснили з преси хроніку бойових дій. І що ближче вибори, то сильнішим стає вал скандалів та джинси.

Дивлячись на списки кандидатів у депутати й мери, починаєш розуміти, що обурення українців із приводу запропонованої європейськими політиками амністії для бойовиків «ДНР» марне. Багато активних сепаратистів уже «амністовано» й без жодного суду. Принаймні кількість відвертих ворогів України та поплічників російських окупантів у всіляких списках шокує. Впливові чиновники, які ще рік тому розмахували прапорами «ДНР» та проводили незаконний «референдум» у містах Донбасу, не тільки не зазнали кримінального покарання, а й не припиняють претендувати на високі посади.

Навряд чи одна стаття вмістила б повний список усіх кандидатів, задіяних в організації антиукраїнських заворушень. Але навіть невелика вибірка найодіозніших сепаратистів, що претендують на реванш, дає уявлення про масштаби безкарності. Самих тільки висуванців у мери, які мріють про розвал і знищення Української держави, налічується як мінімум п’ять. А скільки ворожих агентів серед кандидатів у депутати, лише ФСБ відомо.

Пройдімося по персоналіях

Одним із кандидатів на посаду міського голови Ізюма в Харківській області зареєстрований місцевий комуніст Анатолій Фомічевський, прихильник «ДНР», який виступав на боці сепаратистів навесні 2014 року. Він-таки очолив список кандидатів у депутати міськради від партії «Нова держава», під брендом якої на нинішніх виборах виступають представники КПУ Петра Симоненка.

У квітні 2014 року, коли через Ізюм на Донбас рухалися колони українських військових, Фомічевський називав це «введенням військ» до міста й намагався підбурити жителів на масові виступи проти ЗСУ. Тоді ж таки він закликав усіх охочих приходити до офісу КПУ для вивчення досвіду партизан «Молодої гвардії» та ведення війни проти «фашистів».

Навесні 2014-го Фомічевський брав участь у масових антиукраїнських мітингах у Донецьку й підтримував бойовиків «ДНР». Фотографії з донецькими сепаратистами спочатку сам викладав на власній сторінці в соцмережі, однак після того як розігнали харківських, злякався й видалив усі компрометуючі матеріали. Коли стало остаточно зрозуміло, що «ХНР» не відбудеться, і військові дії локалізувалися на Донбасі, Фомічевський згорнув свою бурхливу діяльність, але тільки на певний час. Тепер сепаратист, який вважає Україну ворогом, абсолютно офіційно намагається стати керівником великого українського міста.

Читайте також: Марта Студенна-Скруква: «Головною проблемою є те, що після 1991 року Україна не адаптувала Донбас»

У Дружківці, що на Донеччині, на вибори йде нинішній мер Валерій Гнатенко, який активно організовував незаконний «референдум» 11 травня 2014 року й підтримував угруповання російських терористів Іґоря Стрєлкова. Під час «русской вєсни» мер-регіонал виступав на мітингах сепаратистів під прапорами Росії та «ДНР». Відеозаписи його промов досі у відкритому доступі в мережі. Але така руйнівна діяльність не стала перешкодою для дальшої політичної кар’єри Гнатенка. Українські правоохоронці не висунули претензій до мера Дружківки. На майбутніх виборах він, швидше за все, переможе, бо володіє значним адмінресурсом. Та й проросійські настрої серед жителів містечка, чесно кажучи, досі не згасли.

Державні зрадники, злочинці та вбивці почуваються абсолютно безкарними й за нагоди готуються повторити кривавий 2014-й. На жаль, як бачимо, сьогодні в країні просто немає сили, здатної їм перешкодити

У Маріуполі всі очікували, що в мери знову піде діючий міський голова Юрій Хотлубей, який яскраво виступав на сепаратистських зібраннях під час путчу навесні 2014 року, однак цього не сталося. У квітні — травні 2014-го він активно співпрацював із бандитами «ДНР», але це не обернулося для нього проблемами із законом. Після вигнання терористів із міста мер залишився на своєму місці й раптово перетворився на відчайдушного патріота України. Утім, на нові вибори не пішов. Як кажуть маріупольці, про це Хотлубея наполегливо попросили в Адміністрації президента. Однак, без відвертого сепаратиста на виборах усе-таки не обійшлося. У мери подався місцевий комуніст Віталій Дейнес. Щоправда, оскільки КПУ формально під забороною, зробив це як самовисуванець. 1 травня члени КПУ на чолі з Дейнесом пройшли колоною через центр Маріуполя з прапорами Росії та «ДНР», скандуючи вимоги провести «референдум». 7 травня 2014-го, коли сепаратисти захопили й утримували будівлю маріупольської міськради, Дейнес разом з іншим комуністом — Григорієм Печерішним керував загарбниками. Після зачистки міста від бойовиків у червні комуніст Дейнес залишився там і продовжував свою політичну діяльність. Схоже, зараз ніхто вже не згадує про його минуле. Хоча провокаційні заклики Дейнеса та інших організаторів масових заворушень призвели до вуличних боїв та загибелі людей 9 травня, коли в Маріуполі сталися сутички між Національною гвардією та сепаратистами.

Претендує прибічник терористів на посаду міського голови й у тихому Добропіллі, де взагалі не було бойових дій. Там кандидатом у мери був зареєстрований відомий сепаратист Андрій Аксьонов, який відкрито підтримував «ДНР» і організовував незаконний «референдум» 11 травня 2014-го про відокремлення Донбасу від України. Він обіймає посаду голови селища Новодонецьке, що підпорядковане міській раді Добропілля. Навесні 2014 року, коли на Донеччині тривало протистояння прихильників територіальної єдності України та бойовиків «ДНР», Аксьонов був на боці останніх. У квітні 2014 року намагався перешкоджати патріотичному автопробігу патріотів України й називав його учасників «говномутами», водночас у своїх інтерв’ю стверджував, що зобов’язаний як голова селища йти назустріч бажанням сепаратистів, навіть коли вони захочуть приєднатися до Гондурасу. Висловлювання Аксьонова були записані на відео й потрапили в інтернет.

Доступними є і кадри, які розповідають про незаконний «референдум» у Новодонецькому: жителі сусіднього Олександрівського району скаржаться, що їхня місцева влада не стала проводити в себе «референдум» «ДНР» і їм довелося їхати до Новодонецького, де Аксьонов усе організував. Як і в інших випадках, про які йшлося, українські силовики не взялися до кримінального розгляду антидержавної діяльності Аксьонова.

Не краща картина й у Луганській області. Там одіозний прихильник російських окупантів претендує на посаду мера в місті Рубіжне. У виборах бере участь Сергій Хортів — депутат Луганської обласної ради, який 6 березня 2014-го на сесії голосував за введення в область російських військ. Хортів не просто виступав на мітингах. 22 травня він брав участь у блокуванні української військової техніки на в’їзді в місто, коли бойовики розстріляли кількох наших солдатів із Житомира з-за спин мирних жителів. Того дня колона 30-ї механізованої бригади спробувала проїхати в Рубіжне мостом із боку Лисичанська, однак дорогу їй заблокували місцеві прихильники сепаратистів під керівництвом Сергія Хортіва та керівника Рубіжанського міськкому КПУ Неллі Задираки. Поки «мирні жителі» перепиняли воїнів, бойовики зайняли позиції на березі й почали розстрілювати солдатів на мосту. Одночасно із цим на іншому березі група терористів перегородила міст спиляними деревами й відрізала солдатам шлях до відступу. Із гранатометів була підбита й спалена бронетехніка. Загинуло кілька людей. Дотепер досьє на Хортіва опубліковано на відомому ресурсі «Миротворець», що збирає дані на сепаратистів, але це не заважає йому йти в мери Рубіжного. При цьому він є одним із найімовірніших кандидатів на перемогу.

Читайте також: На шляху до національної держави

На жаль, самим лише Донбасом експансія прихильників «народних республік» не обмежується. Намагаються вони закріпитись і в столичному регіоні.

У Київську обласну раду від провладної партії «Солідарність» балотується власник донецької мережі супермаркетів «Обжора», найяскравіший представник «донецьких» В’ячеслав Соболєв. У Києві він майже нікому не відомий. Однак його обличчя впізнають на рекламних бордах переселенці з Донецька, які приїхали до столиці. Виявилося, що господар «Обжори» боротиметься за крісло в окрузі № 33.

За які заслуги і яким чином В’ячеслав Соболєв потрапив до списку партії Порошенка, котра у своїх рекламних роликах стверджує, що бореться з російською агресією, поки що незрозуміло. Зате відомо, що його супермаркети чудово почуваються на окупованій території. Щоправда, Соболєв стверджує, мовляв, давно вже продав бізнес, але в Донецьку ні для кого не було секретом, що оборудка відбулася лише за документами й контроль над «Обжорою» старий хазяїн зберігає досі.

Інформація про те, що Соболєв балотується до Київської обласної ради від партії президента, викликала скандал. Відтак лідер фракції БПП в парламенті Юрій Луценко заявив, що той напише заяву і зніме свою кандидатуру з виборів. Так само висловився й народний депутат Володимир Ар’єв. Проте вже наступного дня нардеп Ігор Кононенко зібрав прес-конференцію, на якій повідомив, що доказів проти Соболєва нема, та й все одно зняти його з виборів неможливо.

Читайте також: Юрій Сиротюк: Теракт під стінами ВРУ був потрібен, як димова завіса щоб приховати теракт проти державності

Насправді докази причетності Соболєва до злочинного бізнесу донецьких авторитетів є. Раніше він разом із дружиною донецького кримінального авторитета Нуруліслама Аракалаєва на прізвисько Нурік був співзасновником двох донецьких фірм. Проте на цю інформацію в партії «Солідарність» ніяк не відреагували.

Перелічені приклади, а також інші численні випадки участі сепаратистів у місцевих виборах доводять, що Україна просто не бажає захищати власні інтереси й безпеку своїх громадян. Державні зрадники, злочинці та вбивці почуваються абсолютно безкарними й за нагоди готуються повторити кривавий 2014-й. На жаль, як бачимо, сьогодні в країні просто немає сили, здатної їм перешкодити.

У такій ситуації оптимістично дивитися в майбутнє Донбасу годі. Та й не тільки Донбасу — всієї країни. Адже державний організм, який не може себе захистити, приречений на вмирання й розпад. Численні приклади, що доводять це просте твердження, знаємо з історії багатьох держав-невдах, які до наших днів не збереглися.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено