Політика

  ▪   Підготував: Віталій Рибак

Світ про виступи Обами та Путіна на Генеральній асамблеї ООН та їх приватну зустріч після засідання

Президенти у своїх промовах звинувачували одне одного і зосереджувались на конфлікті у Сирії, проте не оминули словом і Україну

Видання The Washington Post зауважило, що хоч обоє президентів і говорили про повагу до міжнародних норм і назвали глобальну стабільність основною метою, домовитись про співпрацю у вирішенні сирійського конфлікту їм буде складно. 

Автор наголошує на тому, що в той час як Путін звинувачує Захід у спричиненні конфлікту, підтримка режиму Асада з боку Росії лише дуже роздмухає конфлікт між двома сторонами. Обама натомість прагне вивести Асада із гри — і саме у цьому пункті їм найважче домовитись. «Путін запропонував створення широкої антитерористичної коаліції, але Сполучені Штати мають кардинально інше бачення... Коли Путін залишив Нью-Йорк, він сказав, що продуктивність переговорів була дуже низькою, але принаймні є розуміння, що співпрацю потрібно посилювати хоча б у білатеральному вимірі», — йдеться у статті. 

У New York Times назвали виступи Обами та Путіна «грою в політичний покер»: президенти робили завуальовані звинувачення на адресу один одного, проте не поспішали відкривати усі карти. 

«Після того, як президенти рік кружляли навколо сирійської кризи, вони зійшлись в понеділок на засіданні Генеральної Асамблеї у дуелі промов, у яких представили зовсім різні шляхи стабілізації Близького Сходу», — пишуть автори. 

Очікувано немає єдності і в українському питанні. Видання зауважує, що в той час як Обама вчергове назвав анексію Криму «кричущим порушенням міжнародного правопорядку», Путін описав події останніх півтора року як «державний переворот та його наслідки». 

Британське видання The Guardian влучно зауважило, що Путін на початку промови простежив фундамент сучасного міжнародного устрою до Ялтинської конференції 1945-го, тобто до міста, яке зараз є анексованим.  

Автор також наголосив на тому, що Путін вдавався до дивних пасажів про «таємні економічні союзи» та «західних авторів сирійського конфлікту», проте виявив готовність йти на компроміс як у своїй промові під час засідання Генеральної Асамблеї, так і під час переговорів із Обамою. «Після саміту Росі-США Путін показав, що готовий домовлятись, визнаючи те, що політична реформа у Дамаску може стати шляхом до порозуміння, хоч і вважає, що Асад повинен бути учасником цього процесу», — йдеться у статті. 

Німецьке видання Süddeutsche Zeitung вважає, що Путіну та Обамі буде дуже важко домовитись про спільні дії у вирішенні конфлікту в Сирії через різне сприйняття реальності. 

«Російський президент називає Асада єдиним, хто по-справжньому бореться проти ІДІЛ, американський же говорить, що це тиран, який скидатиме бомби на невинних дітей», — пише автор. 

Зустріч між Обамою та Путіном після саміту у Süddeutsche Zeitung описали як «дев'яносто хвилин надій, яким не варто збутись». Автор статті звертає увагу не тільки на принципово різне бачення шляху до стабілізації на Близькому Сході, а і на відмінність між двома президентами. «Обама є більш виваженим та має аналітичний склад мислення, а Путін є дуже емоційним», — цитує він американського політолога Майкла Макфола. 

Тим не менше, Путін виграв на переговорах, вважає видання, оскільки представив альтернативу американському планові стабілізації, а Обама початком переговорів визнав Росію регіональним лідером. «Путін чітко показав, що усі в міжнародній спільноті повинні зважати на Росію», — резюмує автор.