Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 вересня, 2015   ▪   Версія для друку

НАТО як вибір суспільства

Бездіяльність держави і байдужість до всього окрім наживи, знову змушує громадськість брати на себе непритаманні для неї функції і робити те, що давно б мали зробити чиновники.
НАТО як вибір суспільства

Цього разу йдеться про вступ України до НАТО, курс на який нібито проголошено з високих трибун, але віз і нині там. Жодні, бодай позірні процеси для зближення з альянсом, так і не запущені. Хоча, в нинішніх не простих обставинах, сам Бог велів, прискорити ці процеси перетворивши їх на стратегію держави. Хоча б, задля її збереження. Процес входження до північноатлантичного альянсу справа не легка і може затягнутися на довгі роки. Як мінімум, нас там не дуже чекають і це слід визнати. Але іншого варіанту в України немає, і це чи найважливіший аргумент. Інших шансів убезпечити себе від постійних зазіхань з боку голодного сусіда наразі не передбачається.

З ініціативи громадськості, а саме колишніх народних депутатів активістів діячів різних громадських рухів та ініціатив в Києві відбулася установча конференція на якій започатковано всеукраїнський громадський рух «За Україну в НАТО». Очолити його доручили першому президентові України Леоніду Кравчуку, а в правління ввійшли такі відомі діячі як Володимир Василенко, Євген Марчук, Володимир Огризко, Іван Заєць та інші.

Як заявив Леонід Кравчук, вже сам процес підготовки до вступу України до НАТО є дуже важливим, бо дозволяє справді реформувати країну. «Ми зможемо перебудувати систему безпеки, зміцнити оборону держави, реформувати армію, більш міцно організувати супротив російській агресії, дати відсіч і зберегти себе як державу. Тут важливо усвідомити, що домовитись з Росією про мир практично не можливо.»

Читайте також: Вектор обрано

«Агресія Росії - це не примха Путіна, - вважає український правознавець-міжнародник, представник України в Раді ООН із прав людини в 2006 – 2010 роках, професор Володимир Василенко, - Росія є екзистенційним ворогом України і буде до тих пір, доки існуватиме і поки владна еліта Росії буде інфікована бацилою великодержавності і бажанням знищення України. А знищення України це їхня мета і це треба чітко усвідомлювати. Бо сам факт існування незалежної України руйнує міф про тисячолітню російську державу. За наявності незалежної України Росія позбавлена своєї власної історії та ідентичності і саме це казить владну еліту Росії. Тому Україні необхідно вживати всіх необхідних заходів для того щоб бути спроможною протистояти Росії. Інакше кажучи, бути спроможною завдати агресору такого удару який буде для Росії неприйнятний.»

Стратегія діяльності новоствореної організації ще в процесі обговорення, але основні напрямні, згідно прийнятих на конференції документів, це забезпечення якнайширшої народної підтримки членства України в НАТО шляхом проведення всеукраїнського референдуму і якнайшвидше здобуття Україною членства в альянсі. Своєю діяльністю рух планує охопити всю Україну, проводити агітаційну та роз’яснювальну роботу і звісно підготувати та змусити владу провести рефендум згідно світових стандартів.

Читайте також: «Україна потрібна країнам НАТО не менше, ніж вони нам»

Як заявив голова руху Леонід Кравчук, новостворена організація стане голосом України до української влади і міжнародної спільноти. «Україна, в лиці влади, мусить конкретно приступи до практичних кроків по вступу України до НАТО, адже це наша відповідальність і це наша відповідь на агресію Росії, - сказав Кравчук.»


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Персонажів цих дуже різних книжок об’єднує бажання, якщо не знайти коріння, то принаймні відшукати те, що прив’язує нас до минулого, утворює тяглість і допомагає сприймати смерть не як кінець, а як проміжний етап існування. Пошук себе через спробу зрозуміти іншого – вічна тема, тож від вторинності ці історії рятує лише оригінальність форми. Адже, будьмо чесними: зміст у літературі – справа другорядна.
    23 січня, Богдана Романцова
  • За підрахунками організаторів, учасниками Жіночого маршу стали понад 2,5 млн осіб у кількох сотнях маршів по всіх Сполучених Штатах Америки.
    23 січня, Ольга Ворожбит
  • Про напівзабуту історію масового знищення євреїв у Румунії та на підконт­рольних їй територіях у роки Другої світової війни, а також про європейську історичну пам’ять і причини того, чому частині сучасних румунських та молдовських політиків бракує сміливості визнати роль і місце своїх націй у Голокості, Тижню розповів швейцарський дипломат та історик Сімон Ґайссбюлер.
    22 січня, Ганна Трегуб
  • Як статус культурної столиці Європи змінює міську громаду: досвід Вроцлава
    22 січня, Анна Корбут
  • Як показує практика, хворіти в «ДНР» небезпечно для життя не лише з огляду на самі захворювання, а й зважаючи на рівень медицини, яка ще лишилася тут, в окупації.
    22 січня, Станіслав Васін
  • Під час інавгурації 45-го американського президента складно було знайти моменти, які б хоча б злегка не контрастували із його попередниками.
    21 січня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено