Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
31 серпня, 2015   ▪     ▪   Версія для друку

Світ про Україну: Демократичне майбутнє держави висить на волосині

Протягом тижня західні ЗМІ писали про те, як змусити Путіна поважати Мінські угоди, та про невідповідність заяв української влади про реформи реальній ситуації в країні.
Світ про Україну: Демократичне майбутнє держави висить на волосині

Президент України Петро Порошенко заявляє про масштабні реформу, однак, схоже, втрачає свій єдиний шанс на реальні зміни в країні. Про це пише для американського видання Foreign Policy політолог, експерт Канадського інституту українських студій Тарас Кузьо.

Автор статті зазначає, що вирішив стежити, чи відповідають заяви чинної влади реальній ситуації. Зокрема, в питанні люстрації та звільнення функціонерів попереднього режиму, адже Порошенко заявляв про “2 702 колишніх чиновників, засуджених за корупцію” минулого року.

“Якби це було правдою, звичайно, не було б жодних підстав для уряду, щоб приховати деталі. Такий дивовижний послужний список був би чудовим досягненням”, - пише Кузьо, додавши, однак, що на його запит щодо конкретних прізвищ засуджених екс-посадовців в Адміністрації президента заявили, що ця інформація є конфіденційною.

“На жаль, це небажання ближче продемонструвати настільки розрекламовану програму реформ Порошенка є визначальним”, - йдеться в статті.

Крім того, експерт вважає, що “ключовою проблемою” є нездатність нинішньої влади побороти вплив олігархів, “які досі контролюють економіку країни та її основні телевізійні канали”

“Мабуть, найбільш химерно виглядають бізнес-імперії союзників Януковича, зокрема іі його старшого сина Олександра, які, як і раніше, працюють в східній Україні і продовжують приносити прибутки”, - пише Кузьо.

Захід повинен зрозуміти, що готовність Москви виконувати свої зобов'язання не можна отримати за рахунок поступок з боку України.Про це йдеться у статті, опублікованій на сайті Atlantic Council.

Автор публікації наголошує: російський лідер Владімір Путін хоче контролювати всю Україну, і після того як він отримає її, він захоче Прибалтику. Разом з тим у статті пропонують чотири кроки, які допоможуть Заходу ефективно протидіяти російській агресії в Україні.

“Перш за все, Захід повинен ясно дати зрозуміти, що будь-які подальші ескалації - навіть незначні - обійдуться Кремлю дорого”, - переконує автор, додавши, що методом впливу можуть бути подальші санкції, відключення в РФ системи SWIFT та ембарго на російську нафту.

По-друге, Захід може стримувати Росію від постійної передачі військової техніки сепаратистам, компенсуючи це поставками оборонних озброєнь Україні.

“По-третє, ЄС повинен різко збільшити фінансову допомогу Україні...Навіть одна п'ята частина допомоги ЄС Греції допоможе Україні подолати нинішню кризу і позбавити Кремль радості побачити крах української економіки”, - йдеться у публікації.

Крім того, Захід повинен змінити свою парадигму допомоги Україні і починати з найбільш ефективних заходів, а не найдешевших.

“Франція і Німеччина повинні пам'ятати, хто заблокував Україні шлях до колективної безпеки НАТО, а ЄС слід згадати, чиї гроші за нафту і газ дозволили Путіну перебудувати армію, яка вбила тисячі українців”, - резюмують у статті.

Демократичне майбутнє України висить на волосині. Про це пишуть у своїй статі для канадського видання The Globe and Mail екс-посол Канади в США Дерек Берні та професор університету Карлтона Фен Ослер Хемпсон.

“Чим гіршим є економічне становище України, тим менш імовірною є перспектива будь-яких реформ в країні. Європа приділяє більше уваги порятунку Греції, переважно з політичних мотивів, ніж через економічну доцільність, тоді як проблеми України становлять набагато більшу загрозу для довгострокової безпеки і стабільності в Європі”, - йдеться у публікації.

Разом з тим автори зазначають, що непереконливість Заходу в питання підтримки України підштовхує Путіна до більшої агресії та ігнорування підписаних у Мінську домовленостей.

“Чого бракує, то це сигналу лідерів та переконання Заходу — Вашингтона, Європейського Союзу або обох одразу - щодо суттєвого пакету економічної допомоги та скорочення заборгованості одночасно з твердим зобов'язанням поважати і забезпечувати умови Мінська шляхом розміщення миротворчих сил у Східній Україні”, - наголошують у статті.

Щоб змусити Росію дотримуватися Мінських домовленостей, недостатньо встановити нові дати припинення вогню — потрібні більш рішучі кроки. Про це пише британське видання The Guardian.

“Угода (Мінські домовленості про врегулювання конфлікту на Донбасі — Ред.) залишається тендітною рослиною; обидві сторони у суботу (29 серпня — Ред.) зробили окремі заяви з дуже різними акцентами. Владімір Путін поклав всю провину на уряд України, в той час як Київ попередив, що Росія готується до нових наступів”, - йдеться у статті.

Разом з тим The Guardian зазначає, що нещодавня риторика російського президента свідчить про те, що він шукає вихід із ситуації, коли РФ перетворилася в “щось на зразок військового і політичного болота”.

“Це не означає, що Росія відмовилася від планів щодо дестабілізації свого сусіда чи перекроєння архітектури європейської безпеки на свою користь”, - додають в публікації.

“Більшим інтересом Європи залишається те,щоб змусити Путіна вивести російські війська зі Східної України і в кінцевому рахунку підтвердити недоторканність міжнародних кордонів. Щоб цього досягнути, буде недостатньо встановлення нових дат припинення вогню. Необхідно продемонструвати як готовність говорити з Путіним, так і рішучість продовження і, можливо, навіть посилення санкцій, доки відведення сил (російських з України — Ред.) не відбудеться”, - резюмує видання.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено