Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
31 серпня, 2015   ▪     ▪   Версія для друку

Світ про Україну: Демократичне майбутнє держави висить на волосині

Протягом тижня західні ЗМІ писали про те, як змусити Путіна поважати Мінські угоди, та про невідповідність заяв української влади про реформи реальній ситуації в країні.
Світ про Україну: Демократичне майбутнє держави висить на волосині

Президент України Петро Порошенко заявляє про масштабні реформу, однак, схоже, втрачає свій єдиний шанс на реальні зміни в країні. Про це пише для американського видання Foreign Policy політолог, експерт Канадського інституту українських студій Тарас Кузьо.

Автор статті зазначає, що вирішив стежити, чи відповідають заяви чинної влади реальній ситуації. Зокрема, в питанні люстрації та звільнення функціонерів попереднього режиму, адже Порошенко заявляв про “2 702 колишніх чиновників, засуджених за корупцію” минулого року.

“Якби це було правдою, звичайно, не було б жодних підстав для уряду, щоб приховати деталі. Такий дивовижний послужний список був би чудовим досягненням”, - пише Кузьо, додавши, однак, що на його запит щодо конкретних прізвищ засуджених екс-посадовців в Адміністрації президента заявили, що ця інформація є конфіденційною.

“На жаль, це небажання ближче продемонструвати настільки розрекламовану програму реформ Порошенка є визначальним”, - йдеться в статті.

Крім того, експерт вважає, що “ключовою проблемою” є нездатність нинішньої влади побороти вплив олігархів, “які досі контролюють економіку країни та її основні телевізійні канали”

“Мабуть, найбільш химерно виглядають бізнес-імперії союзників Януковича, зокрема іі його старшого сина Олександра, які, як і раніше, працюють в східній Україні і продовжують приносити прибутки”, - пише Кузьо.

Захід повинен зрозуміти, що готовність Москви виконувати свої зобов'язання не можна отримати за рахунок поступок з боку України.Про це йдеться у статті, опублікованій на сайті Atlantic Council.

Автор публікації наголошує: російський лідер Владімір Путін хоче контролювати всю Україну, і після того як він отримає її, він захоче Прибалтику. Разом з тим у статті пропонують чотири кроки, які допоможуть Заходу ефективно протидіяти російській агресії в Україні.

“Перш за все, Захід повинен ясно дати зрозуміти, що будь-які подальші ескалації - навіть незначні - обійдуться Кремлю дорого”, - переконує автор, додавши, що методом впливу можуть бути подальші санкції, відключення в РФ системи SWIFT та ембарго на російську нафту.

По-друге, Захід може стримувати Росію від постійної передачі військової техніки сепаратистам, компенсуючи це поставками оборонних озброєнь Україні.

“По-третє, ЄС повинен різко збільшити фінансову допомогу Україні...Навіть одна п'ята частина допомоги ЄС Греції допоможе Україні подолати нинішню кризу і позбавити Кремль радості побачити крах української економіки”, - йдеться у публікації.

Крім того, Захід повинен змінити свою парадигму допомоги Україні і починати з найбільш ефективних заходів, а не найдешевших.

“Франція і Німеччина повинні пам'ятати, хто заблокував Україні шлях до колективної безпеки НАТО, а ЄС слід згадати, чиї гроші за нафту і газ дозволили Путіну перебудувати армію, яка вбила тисячі українців”, - резюмують у статті.

Демократичне майбутнє України висить на волосині. Про це пишуть у своїй статі для канадського видання The Globe and Mail екс-посол Канади в США Дерек Берні та професор університету Карлтона Фен Ослер Хемпсон.

“Чим гіршим є економічне становище України, тим менш імовірною є перспектива будь-яких реформ в країні. Європа приділяє більше уваги порятунку Греції, переважно з політичних мотивів, ніж через економічну доцільність, тоді як проблеми України становлять набагато більшу загрозу для довгострокової безпеки і стабільності в Європі”, - йдеться у публікації.

Разом з тим автори зазначають, що непереконливість Заходу в питання підтримки України підштовхує Путіна до більшої агресії та ігнорування підписаних у Мінську домовленостей.

“Чого бракує, то це сигналу лідерів та переконання Заходу — Вашингтона, Європейського Союзу або обох одразу - щодо суттєвого пакету економічної допомоги та скорочення заборгованості одночасно з твердим зобов'язанням поважати і забезпечувати умови Мінська шляхом розміщення миротворчих сил у Східній Україні”, - наголошують у статті.

Щоб змусити Росію дотримуватися Мінських домовленостей, недостатньо встановити нові дати припинення вогню — потрібні більш рішучі кроки. Про це пише британське видання The Guardian.

“Угода (Мінські домовленості про врегулювання конфлікту на Донбасі — Ред.) залишається тендітною рослиною; обидві сторони у суботу (29 серпня — Ред.) зробили окремі заяви з дуже різними акцентами. Владімір Путін поклав всю провину на уряд України, в той час як Київ попередив, що Росія готується до нових наступів”, - йдеться у статті.

Разом з тим The Guardian зазначає, що нещодавня риторика російського президента свідчить про те, що він шукає вихід із ситуації, коли РФ перетворилася в “щось на зразок військового і політичного болота”.

“Це не означає, що Росія відмовилася від планів щодо дестабілізації свого сусіда чи перекроєння архітектури європейської безпеки на свою користь”, - додають в публікації.

“Більшим інтересом Європи залишається те,щоб змусити Путіна вивести російські війська зі Східної України і в кінцевому рахунку підтвердити недоторканність міжнародних кордонів. Щоб цього досягнути, буде недостатньо встановлення нових дат припинення вогню. Необхідно продемонструвати як готовність говорити з Путіним, так і рішучість продовження і, можливо, навіть посилення санкцій, доки відведення сил (російських з України — Ред.) не відбудеться”, - резюмує видання.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Під час інавгурації 45-го американського президента складно було знайти моменти, які б хоча б злегка не контрастували із його попередниками.
    21 січня, Ольга Ворожбит
  • Найбільше значення в житті Олександри Екстер мали два міста: Київ і Париж. Але саме в Києві вона прожила найдовше
    21 січня, Тетяна Філевська
  • Уже який день я збираю подібно до славно­звісного Шурика з відомої комедії слова та мовні звороти воєнного часу: «Ремонт хороший, бо до війни зробили», «Знайди мені хоч когось у «республіці», кого задовольняли б ціни та зарплати», «Люди повертаються», «Де були? Виїжджали?».
    21 січня, Вікторія Малишева
  • Про що говорять мешканці окупованих територій, коли опиняються на підконтрольному Україні Донбасі
    21 січня, Єлизавета Гончарова
  • Гамбія вперше з 1965 року отримала надію на демократичні зміни в країні. Але наразі замість урочистих церемоній, країна можу поринути у хаос війни.
    20 січня, Юрій Лапаєв
  • Бути дружиною українського письменника у 20-х роках було непросто.
    20 січня, Ярина Цимбал
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено