Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 серпня, 2015   ▪     ▪   Версія для друку

Світ про Україну: Правий Сектор спровокує напруження на місцевих виборах восени

Протягом тижня західні ЗМІ писали про роль радикалів в українській політиці, відокремлення процесу реформ від Мінських угод та «сумнівні зв'язки» українського президента Петра Порошенка.
Світ про Україну: Правий Сектор спровокує напруження на місцевих виборах восени

Видання The Financial Times пише про те, що надто повільне впровадження управлінських реформ та неефективність боротьби з корупцією викликали розчарування суспільства чинною українською владою. Крім того, на думку авторів публікації, ситуація впливає і на настрої військових, які наразі беруть участь у протистоянні на Донбасі.

«Найнеприємніше для Києва те, що багато рядових солдат висловлюють захоплення Правим Сектором - правим воєнізованим угрупованням, лідер якого минулого тижня закликав висловити вотум недовіри уряду та розпочати нову революцію», - йдеться в статті.

«Безпосередніх ознак розвалю керівної коаліції немає, і до національних виборів ще чотири роки. Але опитування громадської думки демонструють, що підтримка маргінальних партій може спровокувати напруження на регіональних виборах у жовтні», - резюмує The Financial Times.

Читайте також: Західні ЗМІ про події в Мукачевому: Правий сектор може очолити другу хвилю революції

У своїй статті для European Concil on Foreign Relations німецький експерт Густав Грессель пише про те, що Правий Сектор навряд чи стане головною силою в українській політиці, однак «може стати основним дестабілізуючим фактором». За його словами, західні лідери тиснуть на Київ з вимогою виконувати Мінські домовленості попри те, що Москва їх повністю ігнорує. Внутрішні події та своєрідне поводження Заходу з Україною породжує невдоволення в українському суспільстві, яке стає більш сприйнятливим до дестабілізуючих факторів.

«Це зростаюче розчарування збігається з двома новими тенденціями в українській політиці: посилення популізму і поява сектору безпеки як політичної сили», - пише Грессель.

За словами експерта, західні політики повинні переосмислити свою стратегію в Україні.

«По-перше, в той час як Україна дійсно є надто централізованою і відчайдушно потребує реформування, просування реформ потрібно відділити від Мінського процесу. В іншому випадку це делегітимізує всі зусилля», - йдеться в статті.

«По-друге, стратегія щодо Росії повинна бути переглянута. Росія не реалізовує Мінські домовленості, а окреслює нові вимоги, які - в разі їх реалізації - підриватимуть суверенітет України», - додає Грессель, зазначивши, що західні лідери повинні відчайдушно уникати цієї пастки.

Разом з тим, на думку експерта, Захід повинен зміцнювати стосунки з Україною попри те, що перспективи її членства в ЄС є далекими.

«З іншого боку, якщо Європа буде неготовою до безпосередньої роботи в Україні, вона повинна визнати, що результати трансформацій в Україні відрізнятимуться від європейської моделі», - резюмував автор.

Видання Newsweek пише про те, що ні санкції проти Росії, ні Мінські домовленості, на які роблять ставку західні лідери, не допоможуть відновити мир на Донбасі.

«Україну необхідно озброїти, щоб випередити удар Путіна», - наголошують у публікації.

На думку автора статті, домовленості Мінська-2 є ще більш провальними, ніж перші переговори в столиці Білорусі.

«Умови майбутніх виборів, конституційна реформа і відновлення прикордонного контролю (в Україні – Ред.) підлягають погодженню з сепаратистами, які мають право визначатися впродовж необмеженого терміну», - йдеться у публікації.

Видання зазначає, що таким чином «сепаратистські анклави не розсмокчуться», адже для Росії вони будуть потужним важелем впливу на Київ.

Разом з тим військове рішення, пише Newsweek, може бути єдиним ефективним у цьому випадку.

Читайте також: Україна попросила в США 1240 високоточних ракет Javelin - Порошенко

«Росія недооцінила стійкість України. Український патріотизм і громадянське суспільство посилила війна… Вона (РФ – Ред.) також недооцінила здатність Збройних сил України. Незважаючи 16 місяців конфлікту і двох військових операцій, підтримуваних регулярними російськими військами, сепаратистські союзники Росії контролюють менш ніж 5% материкової території України», - йдеться у публікації.

Автор наголошує, що російські військові наразі не можуть діяти відкрито, як окупанти, і натомість виконують певні операції та відходять. Разом з тим, українським військовим необхідно надати засоби для більш ефективної оборони і збільшення втрат ворога.

У публікації зазначають, що вже надана Сполученими Штатами допомога була «безсистемною, неузгодженою і такою, що не відповідає потребам України». Крім того, попри побоювання західних лідерів, подальша військова підтримка України не обов’язково спровокує Росію на посилення протистояння.

«Ризик існує. Тим не менше, у досвіді відносин з Путіним не було нічого, що підтвердило б це припущення. Однак, що неодноразово провокувало його, це слабкість і блеф», - резюмують у статті.

Німецький політолог Андреас Умланд у своїй статті для Atlantic Council пише про те, що Захід залишається найбільшим торговим і інвестиційним партнером Росії. Тож для того, аби змінити поведінку Путіна щодо України, західні лідери можуть використати найважливішу для життєздатності Росії сферу – експорт російських енергоносіїв, зокрема нафти.

«Близько 40% державного бюджету Росії надходить з експорту нафти, і менше, ніж 10% - природного газу. Ембарго на поставки нафти в ЄС стало б фізичною перешкодою, яку Кремль не зміг би легко обійти», - пише Умланд.

Він зазначає, що відключення російських банків від мережі SWIFT буде не таким ефективним, бо на цей випадок у Москві розробили «план Б». Разом з тим припинення транспортування російської нафти через європейські мережі буде катастрофічним, адже РФ не має достатньої кількості танкерів для транспортування «чорного золота» морем.

Читайте також: Deutsche Bank розслідує масштабне відмивання коштів в Росії

«Лише кілька заводів в ЄС залежать від російсьої нафти, яку постачають через трубопроводи, економіка ЄС в цілому не залежить від цього імпорту», - пише експерт, додавши, що компаніям, які зазнають збитків, необхідно буде компенсувати втрати.

Умланд наголошує, що ембарго на російську нафту буде для Москви «потужним сигналом» і «продемонструє залежність (Росії – Ред.) від співпраці з ЄС». За словами науковця, такі кроки дехто може вважати надто дорогими і політично ризиковими, однак новий наступ Росії в Україні може обійтися Європі дорожче, зважаючи на можливу кількість жертв, біженців та нестабільність на території, де розташовані потужні АЕС.

«Захід повинен переконатися, що його позиція відповідає російським викликам. Тимчасове ембарго ЄС на імпорт нафти російських і пзбільшення американського експорту може стати вирішальною комбінацією для подолання авантюри Кремля», - резюмує Умланд.

Читайте також: Екс-посол США в РФ: Анексія Криму мала б коштувати Путіну значно дорожче

Німецьке видання Spiegel Online пише про «сумнівні зв’язки» українського президента Петра Порошенка. У статті зазначають, що, попри передвиборне гасло «Жити по-новому» і заяви щодо де-олігархізації країни, бізнес самого Порошенка процвітає.

«Нові правила, здається, стосуються не всіх», - пише Spiegel Online.

У публікації зазначають, що низка колишніх бізнес-партнерів та управлінців нинішнього президента нині також займають високі державні посади. Зокрема, колишній голова банку Порошенка Костянтин Ворушилін очолює Фонд гарантування вкладів, а міністр енергетики Володимир Демчишин також є довіреною особою президента.

Крім того, у статті згадують про державні контракти на закупівлю 37 нових трансформаторів для українських АЕС, які підписали із заводом у Запоріжжі, що належить російському мільярдеру і давньому партнеру Порошенка Констянтину Григоришину.

Читайте також: Світ про Україну: Досить виправдовувати прорахунки влади підступами Москви

«За розрахунками українських ЗМІ, обладнання (виготовлене в Україні – Ред.) коштувало в два рази більше, ніж трансформатори від Siemens», - зазначає Spiegel Online, додавши, що це не єдиний сумнівний крок чинної влади, а інтереси команди Порошенка дедалі частіше стосуються енергетичного сектора.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено