Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 липня, 2015   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

Як клонувати Саакашвілі

Багаторазово анонсована владою децентралізація, що вже набила оскомину, ставить перед українцями важливе питання про якість кадрів на місцях
Матеріал друкованого видання
№ 29 (401)
від 23 липня, 2015
Як клонувати Саакашвілі

Адже після обіцяного розширення повноважень міс­­­­­­­­цевої влади мерам, депутатам, головам державних адміністрацій та іншим регіональним чиновникам доведеться виконувати більше роботи, а також ухвалювати відповідальніші рішення, ніж тепер. Чи виявиться це завдання під силу тим, хто працює у виконкомах та регіональних адміністраціях сьогодні?

На жаль, ситуація в провінції невтішна. Якщо у верхніх ешелонах влади, до якої прикута увага провідних ЗМІ, зарубіжних політиків та експертів, відбуваються кадрові чистки й спостерігається певний прогрес, то на місцях, навпаки, пов­­­­­ний застій. Гучні призначення та люстраційні процеси в регіонах мають епізодичний характер. Найчастіше на місцях працюють чиновники, які давно вже вросли в систему та в яких за роки служби виробилася дивна здатність виживати за будь-якої влади й моментально міняти політичну символіку на робочому столі комп’ютера.

Роботу міністрів Кабміну та працівників ГПУ достатньо детально висвітлюють журналіс­­ти. Тут ми бачимо і нальоти Сакварелідзе на прокурорів-ха­барників, і нову поліцію, сформовану під керівництвом Еки Згуладзе. Грузинські та литовські легіонери помітно пожвавили українське політичне життя, новинні випуски з їхньою участю створюють стійку впевненість у тому, що в Україні реформи йдуть повним ходом. Але що ми знаємо про роботу місцевої влади в різних регіонах України? Про тих, хто й втілює в життя всі директиви та укази столичних міністрів?

Читайте також: Світ про Україну: Команда Саакашвілі не впорається з одеськими послідовниками Януковича

Головний ньюзмейкер не зі столиці, безумовно, Михайло Саакашвілі, який віднедавна працює головою Одеської ОДА. Лише за місяць він встиг створити для преси стільки інформаційних приводів, скільки зазвичай не створюють решта очільників областей за цілий рік. Крім того, кілька днів тому до нього в команду прийшла донька батька російської приватизації Єгора Ґайдара Марія Ґайдар, яка моментально стала найпопулярнішим українським віце-губернатором.
Але за межами Одеської області спостерігаються швидше зворотні процеси. Особливу тривогу викликають регіони Південного Сходу.

У квітні нардеп від фракції Блоку Петра Порошенка Єгор Фірсов повідомив у блозі, що команда президента чомусь призначає на посади голів районних державних адміністрацій колишніх представників Партії регіонів, замість того щоб відбирати нові, молоді кадри.

щоб домогтися прогресу в реформах, потрібно брати на посади голів облдержадміністрацій людей не з системи

«Адміністрація президента спирається на «команду професіоналів», яку випестували Льовочкін і Клюєв. Наскільки я знаю, ні в кого з колег по парламенту БПП навіть не намагався просити кадри. Наприклад, внутрішньофракційна група партії УДАР, у яку я входжу, практично не представлена в президентській вертикалі. Хоча заступник глави АП Віталій Ковальчук – виходець із нашої партії, тож він як ніхто повинен знати кадровий потенціал усіх обласних партійних організацій.

Висновок невтішний: одна з найвaжливіших проблем державного управління під назвою «підбір кадрів» так і не вирішена. Призначення чиновників як було, так і залишається непрозорим. А головним чинником при влаштуванні на роботу в ОДА чи РДА була і залишається лояльність. Ніяких соціальних ліфтів немає, люди, які не мають досвіду роботи у владі, ніколи туди і не потраплять», – написав Фірсов.

Як доказ своїх слів він навів список голів РДА в Дніпропетровській області, які раніше перебували в ПР. Виявилося, що 17 із 22 районів віддані в управління колишнім регіоналам.

Ситуація вимальовується досить дивна. Якщо в Одеську область президент Порошенко призначає досвідченого й ме­діа-активного реформатора, то в Дніпропетровській чомусь консервуються старі кадри, що роками слугували опорою корупційного режиму. Навряд чи можна серйозно говорити про реформи в цьому регіоні з такою кадровою політикою.

Багато питань також до голів ОДА. Спостерігаючи за активною діяльністю очільника Одещини Михайла Саакашвілі, який влаштовує публічні прочуханки продажним чиновникам і власноруч зносить бульдозером незаконно встановлені огорожі, мимоволі замислюєшся: чому з 25 голів ОДА в регіонах тільки він працює таким чином? Що заважає іншим зносити незаконні будівлі та влаштовувати корупціонерам прочухана? Чому, наприклад, керівник Житомирської області Машковський не поїхав на місце нелегального видобутку бурштину й не влаштував прочуханки місцевій корумпованій міліції та прокуратурі?

Читайте також: Павло Жебрівський: «Наша стратегія – відновлення довоєнного кордону України»

Напрошується очевидний висновок: якщо інші українські голови облдержадміністрацій не хочуть працювати так само, як Саакашвілі, то вони повинні бути звільнені найближчим часом. Адже ми вже маємо перед очима приклад того, як може працювати керівник регіону, коли він хоче працювати. Інша справа, що в усі українські області грузинів керівниками не візьмеш – необхідно шукати свої кадри. І такі, на які не страшно залишити регіон, ад­же в майбутньому регіональні очільники матимуть більшу вагу, ніж зараз. Як ми пам’я­таємо, у 2014 році слабкі та нерішучі голови ОДА стали однією з причин безславної здачі Донецької та Луганської областей угрупованням проросійських бойовиків. А от у Дніпропетровську авторитетний керівник досить швидко притиснув сепаратистів до нігтя.

Очевидно, щоб домогтися прогресу в реформах, потрібно брати на посади голів облдерж­адміністрацій людей не з системи. Таких, хто не вбудований в українську корупційну вертикаль, але при цьому з досвідом організаційної роботи. Саакашвілі, безумовно, ідеально підходив на цю роль, але і в Україні можна знайти потрібних фахівців.

Найкраща кузня майбутніх управлінських кадрів сьогодні – це волонтерське середовище, де зустрічаються не тільки хороші організатори та ентузіасти, а й ідейні патріоти, що в нинішній ситуації, напевно, головне. Ймовірно, неминучість такого шляху вже усвідомили й нагорі. Так керівником Луганської області став волонтер Георгій Тука.  За цим призначенням, за логікою, повинні відбутися й інші.

Волонтерське середовище фактично створило в останній рік власне міністерство оборони, яке працює часто успішніше, ніж міністерство Степана Полторака. Люди, які, не питаючи дозволу, без зайвого пафосу взяли на себе частину функцій держави та виконали їх, не вимагаючи для себе ні­якої особливої нагороди, точ­­но більш гідні обіймати державні посади, ніж злодійкуваті чиновники-хамелеони.

Читайте також: Коли ж прийдуть нові українці?

Інший важливий кадровий резерв – люди бізнесу. Ось тільки для того, щоб і перші, і другі не загрузли в корупційному болоті, необхідно встановлювати для чиновників нового зразка відповідну зар­плату. Самовіддано працювати за ті гроші, які держава пропонує своїм службовцям нині, може тільки фінансово незалежна людина.

Без кадрової революції на місцях втілювати в життя найсміливіші та корисні починання президента і прем’єра буде просто нікому. Будь-які революційні плани й нові алгоритми старі чиновники, які звикли байдикувати та красти, приречуть на провал. І на цю помилку права в нас уже немає.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Своєю поведінкою та політичними й діловими зв’язками Дональд Трамп відіграє роль «корисного ідіота» для Владіміра Путіна
    26 серпня, Едвард Лукас
  • Французький погляд на Україну змінюється під впливом внутрішнього українського фактора
    26 серпня, Алла Лазарева
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено