Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 липня, 2015   ▪     ▪   Версія для друку

Світ про Україну: Домовляючись із Газпромом, Київ фінансує окупацію своїх територій

Протягом тижня західні ЗМІ писали про загрозу українського націоналізму, контракти Нафтогазу з Газпромом і небажання політичних лідерів визнати провал Мінських домовленостей.
Світ про Україну: Домовляючись із Газпромом, Київ фінансує окупацію своїх територій

Країни Заходу не повинні непокоїтися через те, що дедалі більше українців симпатизують націоналістам. Про це пише у своїй статті для Atlantic Council американський політолог українського походження, професор Ратгерського університету Олександр Мотиль.

«Західні спостерігачі вказують на націоналістичні ексцеси і засуджують їх», - пише автор публікації додавши, що ситуація довкола українських націоналістів є неоднозначною і робити висновки без знання української історії, культури та мови недоречно. Зокрема, це стосується ставлення до постаті провідника ОУН Степана Бандери.

«Українці бачать вольові постаті, які були готовими померти за свої ідеали незалежності і свободи. І, мабуть, не дивно, що серед сучасних українців, які схильні розглядати націоналістів як символ опору, є російськомовні мешканці Сходу, які борються з військами Путіна на Донбасі і вмирають за справу», - йдеться у статті.

Читайте також: Західні ЗМІ про «Азов»: Крайні праві лише зашкодять країні, яка прагне стати частиною західного світу

Економічна війна, яку Росія веде в Україні потребує термінового втручання з боку Заходу. Про це пише у своїй статті для Project Syndicate відомий економіст Андерс Ослунд.

«Первинні економічні проблеми України не є доморощеними; вони є результатом російської агресії. Войовничий східний сусід анексував Крим, спонсорує сепаратистів в східній Україні, веде торговельну війну, періодично відрізаючи країну від постачання природного газу, і погрожує фінансовими атаками. Поки що Україні дивом вдалося витримати ці напади з незначною міжнародною підтримкою, - але вона має відчайдушну потребу в допомозі», - йдеться у публікації.

Автор стверджує, що програма стабілізації України, запропонована Міжнародним валютним фондом, є важливою, але не достатньою. Зокрема, ЄС та США слід зробити свій внесок у порятунок Києва. Крім того, країни Заходу повинні вплинути на Росію, змусивши її припинити торговельну війну.

«Санкції проти поплічників президента Росії Владіміра Путіна необхідно не лише продовжити, а й поглибити. Враховуючи, що багато з них мають міжнародні банківські рахунки в доларах США, ними може зайнятися американська прокуратура. Не можна залишати Україну на одинці з Росією», - резюмує економіст.

Читайте також: Західні ЗМІ про події в Мукачевому: Правий сектор може очолити другу хвилю революції

Домовленості Мінська-2, які повинні були покласти край війні в Україні, провалилися, хоча наразі ніхто з політичних лідерів не хоче цього визнавати. Про це пише німецьке видання Die Zeit.

У статті зазначають, що спостерігачі ОБСЄ щодня фіксують численні порушення перемир’я, а українські солдати продовжують гинути на лінії фронту.

«Кількість загиблих достеменно невідома», - наголошують у публікації.

На думку видання, з самого початку Мінські домовленості мали суттєві недоліки.

«Переможені українці підтримали Мінськ-2, бо сподівалися на перепочинок. Росіяни - бо угода підтвердила поділ України: вона створила фронт. Разом з тим Росія мала на меті політичний процес, а Мінськ-2 передбачає дестабілізацію України», - пише Die Zeit, додавши, що політичні цілі в документі сформульовані надто розпливчасто, зокрема, децентралізацію українська влада розуміла інакше, ніж росіяни.

«Тактика росіян і сепаратистів зводиться до цілковитого виходу Донбасу з-під українського суверенітету - але економічні витрати і надалі повинен був нести Київ», - підкреслили у публікації.

Автори статті наголошують, що тиск на Україну щодо реформ зростає, а західні дипломати часто згадують, що необхідно буде знову їхати по домовленості в Росію.

«Домовлятися про мир потрібно тільки з Росією. Це зрозуміло - з ким же іще? Однак без Росії війни не було б», - стверджує Die Zeit.

Читайте також: Світ про Україну: До переговорів по Донбасу повинні долучитися США та Велика Британія

Українці самі фінансують війну, яку Росія веде проти них на Донбасі. Про це пише польське видання WPolityce.

«Ситуація в Україні є парадоксальною. З одного боку, влада в Києві повинна забезпечити енергетичну безпеку країни. Зокрема, безперервність поставок природного газу. Він, однак, надходить в основному з Росії. Таким чином, заплативши за нього Газпрому, який протягом багатьох років залишається найбільшим джерелом доходів для бюджету РФ, Москва має кошти для ведення війни на Донбасі. Тож, в певному сенсі, українська держава фінансує військову агресію проти себе», - йдеться у публікації.

Автор статті стверджує, що в умовах тривалого падіння цін на нафту російський газовий монополіст випав з першої сотні найбагатших компаній в світі і переживає серйозний спад. Росія навіть не може розрахуватися за газ, який вона купує в Туркменістані.

«У цій ситуації гроші, що надходять з України,  є для Газпрому суттєвою фінансовою ін'єкцією», - пише WPolityce.

Читайте також: Газпром заморозив інвестиції у газопроводи для "Турецького потоку" - ЗМІ

У статті наголошують, що Київ погодився на вкрай невигідні для себе умови під час підписання контрактів щодо газопостачання. Зокрема, це стосується пунктів щодо транспортування «блакитного палива».

«У той час як в інших країнах Газпром платить $5 за перекачування тисячі кубометрів сировини на 100 кілометрів, для України цей показник становить $2,7 долара. Таким чином, можна сказати, що Київ субсидує транзит російського газу на Захід», - йдеться у публікації.

«Ніби цього було недостатньо, керівник Газпрому Алєксєй Міллєр зажадав від України платити $ 212 млн за газ, який доставили в період з 19 лютого по 17 червня 2015 для «ДНР» та «ЛНР». Якщо влада в Києві згодна на таке, то Україна фінансуватиме окупацію своїх територій росіянами», - резюмували у статті.

Читайте також: Порошенко: угоду про транзит газу між Україною та РФ після 2019 року продовжать

Майбутнє європейської безпеки залежить від того, чи впораються лідери ЄС із нинішніми ситуаціями в Україні та Греції. Про це пише експерт Центру Карнегі Європа Джуді Демпсі.

Авторка зазначає, що економічні проблеми обох країн спровоковані серед іншого й структурними недоліками державних інститутів.

«Канцлер Німеччини Ангела Меркель зуміла вмовити всі 28 країн ЄС об'єднатися в питанні санкцій проти Росії. Але це не те ж саме, як Берлін підтримує прагнення США з посилення безпеки країн Балтії або підготовки кадрів і нелетальної озброєння для української армії», - йдеться у публікації.

Автор наголошує, що низка німецьких політиків тяжіє до старої моделі дружби з Москвою попри те, що кремль використовував такі відносини для підриву європейської єдності та безпеки.

"Коли справа доходить до України, стратегія Європи повинна бути однозначною. Європа повинна взяти на себе відповідальність допомагти зробити Україну стабільною і підтримати реформи Києва. Без реформ своїх державних інститутів, Україна не зможе позбутися корупції, кумівства та впливу олігархів, які виступають проти реформ і яскравої демократії. Росія буде бенефіціаром нереформованої України», - резюмує Демпсі.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.