Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
11 липня, 2015   ▪   Тетяна Омельченко   ▪   Версія для друку

Дмитро Шимків: «Ми шукаємо модель, як підвищити зарплату держслужбовцям»

В інтерв’ю Тижню заступник глави президентсь­кої Адміністрації розповів про досягнення в реформуванні держави, підвищення зарплат чиновникам, шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку та реорганізацію наф­тогазової галузі.
Матеріал друкованого видання
№ 27 (399)
від 9 липня, 2015
Дмитро Шимків: «Ми шукаємо модель, як підвищити зарплату держслужбовцям»

У. Т.: Побутує думка, що президент воліє займатися «приємними» для нього справами (як-от зовнішня політика), а авгієві стайні (як-от реформи, АТО) перепадають його підлеглим, яких у разі чого легко закласти як цапа-відбувайла. Ви як відповідальний за реформи АП не відчуваєте ризику, що вас зроблять зрештою винним у провалі реформ?

– Не відчуваю. Якщо говорити про зовнішню політику, то краще від президента її, мабуть, ніхто не може вести. Щодо АТО, то він дуже переймається цим. Якщо говорити про реформи, я мало знаю персонажів українського політикуму, які розуміються на економічних і соціальних питаннях глибше, ніж глава держави. Можу про це судити за Національною радою реформ (НРР) та активною залученістю президента в ній. Взагалі мені не подобається, коли шукають цапа-відбувайла. Всі повинні виконувати роботу якісно. За законодавче забезпечення реформ відповідає ВР, за імплементацію – Кабмін. АП координує, веде систему моніторингу. «Бути крайнім» означає лише взяти на себе відповідальність – і до такого я готовий. Я прийшов на цю посаду з бізнесу, усвідомлюючи, що беру на себе відповідальність. У мене немає ілюзій: це складно, і я розумію, що таке політика.          
 
У. Т.: Які досягнення в реформуванні країни ви могли б назвати здобутками останнього року (окрім 3G, екскурсій в АПУ й початку люстрації)?

– І все ж я назву 3G, бо то серйозний результат. Щодо інших, то це електронні держзакупівлі (торги тривають, гроші за­ощаджуються, щодня зростає кількість прозорих тендерів, що серйозно протидіятиме корупції) та Рада реформ. Однією з проблем держуправління є невміння структурувати інформацію. І завдання НРР – підштовхувати до структуризації (створення проект­ного офісу, який допомагає, щоб по кожній реформі був чіткий набір показників, сформований на базі підписаних документів). За багатьма реформами вже розпочато певні дії. Створено Антикорупційне бюро, поліцію. Запроваджуються зміни в судоустрої (передбачаються сертифікація суддів, введення критеріїв їх атестації, формування нової Ради юстиції), але судова реформа одна з найдовших. Далі прийнято закон про закупівлю ліків через міжнародні організації, триває реформування армії, є закон про газ, здійснюється його закупівля в Європі, йде процес дерегуляції, очищення банківської системи. Розумію, всі очікують моментального результату… Але часом дуже непросто проходити погодження в парламенті, досягати компромісу.

Читайте також: Новий фундамент. Економічні та інші аспекти перетворення молодого покоління на основу нової держави
 
  У. Т.: Тобто є проблеми у взаємодії з профільними міністрами та учасниками коаліції в процесі реформування тих чи інших сфер. Чим вони зумовлені?

– На останньому засіданні НРР Борис Ложкін показав статистику виконання коаліційної угоди й відсоток виконання прийнятих рішень уряду. І з цього слід робити висновки. Бо надто часто парламентарії не розуміють дій Кабміну (при цьому не залучається ВР до роботи Кабміну) і навпаки. Тут є неузгодженість. Наприклад, у Словаччині була практично 100% підтримка законопроектів уряду. А в нас дуже багато амбіцій, і головна проблема – неузгодженість позицій.  

 У. Т.: Які завдання бачите реальними для реалізації і які результати очікуєте отримати до середини 2016 року?

– По-перше, децентралізація. Сподіваюся, ми скоро побачимо її результати (об’єднання громад, передача повноважень і гроші, якими громада може сама розпоряджатися). По-дру­­ге, закони й конкретні дії в держзакупівлях, а також зміни, пов’язані з охороною здоров’я (у питанні децентралізації). В Абромавічуса добре просувається дерегуляція. Розпочато реформування держпідприємств, наприклад Укрзалізниці. А ще питання енергетики, енергоефективності. Не думаю, що ми швидко побачимо результати, але запуститься серйозний процес (лічильники на майже 77 тис. об’єктів). Суди якісно зміняться, тому що процес атестації суддів уже триває, запрацює Антикорупційне бю­ро (це одна з вимог візової лібералізації). Почалася реформа прокуратури, і до середини 2016 року ми побачимо перші результати. У найбільших містах країни з’явиться поліція, ми презентуємо нову податкову службу.    
   
У. Т.: До речі, про енергетику. Якою ви бачите долю Нафтогазу, що хронічно перебуває на межі банкрутства? У чому його порятунок?

– Думаю, що в Андрія Коболєва й міжнародних фахівців є чітке бачення і план дій із реформування Нафтогазу (це пов’язано з Третім енергетичним пакетом), зокрема його корпоратизації. Ми повинні створити умови для ринку газу в Україні, збільшити ефективність наших свердловин і газовидобувної індустрії, порушити питання енергоефективності. Наявна зараз модель (від видобування газу до постачання його населенню) є непрозорою, і завдяки закону про газ ми вирішуємо цю проблему: позбавляємо одну з потужних структур привілеїв монопольного становища. Крім того, стоїть питання прозорості звітності Нафтогазу (постійний публічний аудит). На сайті www.reforms.in.ua є детальний план реформування НАК.  

Читайте також: Андерс Ослунд: «В Україні громадяни, на жаль, не розуміють ключових економічних перетворень»
 
   У. Т.: Нещодавно ви заявляли про готовність західних партнерів взяти участь у фінансуванні Фонду для підвищення зарплат чиновникам до €1500–2000 із 2016 року. Якої кількості й частки всіх держслужбовців може торкнутися підвищення?

– Це стосується поки що міністерств і зарплати в розрізі €700–2000. В Україні близько 220 тис. держслужбовців, що працюють у центральному та регіональному апаратах міністерств і відомств. Зараз ми шукаємо з європейцями модель, як підвищити зарплату держслужбовцям. Тому що сьогодні держава не може здійснювати такі виплати. Плануємо, що за три – п’ять років Україна робитиме це самостійно. У Грузії, наприклад, Фонд для підвищення зарплат чиновникам проіснував чотири місяці й держава сама почала виплачувати підвищену зар­плату. Наразі ЄС розглядає питання покриття різниці, якої не вистачає для підняття зарплат держслужбовцям. Для цього є стратегія реформування держслужби. Щодо сум, то європейці обговорюють можливість надання кількох десятків мільйонів євро з імовірністю збільшення суми в наступні роки за результатами роботи. Скільки людей профінансуємо, рахуйте. Але я вважаю, що ці кошти повинні піти на міністерства, які є ключовими в реформуванні держави (Мінфін, Мінекономіки, Мін’юст), або ж конкретні відділи, що займаються питаннями реформ (у разі досягнення позитивних результатів).       

У. Т.: Чи вирішить проблему якості управління в держсекторі підвищення зарплат лише посадовцям середньої та вищої ланок? Адже більшість процесів і послуг залежать від мотивації звичайного чиновника, який працює за €100–150. Що планується робити для вирішення проблеми?

– Усі процеси залежать від керівників департаментів, відділів. Щодо фінансування, то це не лише перші особи, а ціла група. Але всім, починаючи від найменшого чиновника, зарплата повинна бути підвищена (зокрема, за рахунок скорочення штату й деяких держорганів). Якщо людина не має гідної зар­плати, це надзвичайно сприяє корупції. До того ж фахівець не працюватиме за мізерні гроші.

У. Т.: Так історично склалося, що українські зЩо зроблено для залучення іноземних інвестицій у країну? Є два способи їх залучення: приваблива податкова система і приватизація. Який шлях вважаєте продуктивнішим?  

– Я ще додав би третій спосіб – привабливий ринок. Поки що ми повинні показувати потенціал України. Я розумію, що потрібно бізнесу: цікаві й сприятливі економічні умови, дерегуляція, верховенство права. Наш агропромисловий комплекс має потужні можливості, доволі перспективною є інфраструктура. Зараз модно казати, що в країні все погано. Але недавно відкрилася «Біофарма» – завод з іноземними інвестиціями. Кілька іноземних інвесторів розглядають український телекомунікаційний ринок. Звісно, великої кількості іноземних інвестицій не видно у зв’язку із ситуацією на Донбасі. Але є багато підприємців, що, попри ризик, заходять до нас.

Читайте також: Симеон Дянков: «Олігархи є найбільшими опонентами реформ»
    
У. Т.: Ви нещодавно казали про швидку появу електронних порталів взаємодії громадян та бізнесу і про спротив цій ініціативі. Звідки йде протидія і чому? Як функціонуватимуть портали, яка взаємодія з органами влади? Яку інформацію там можна буде отримати?

– Протидія виникла тому, що будується система, яка дасть змогу людям прозоро взаємодіяти. Електронізація – це ліквідація посередників у взаємодії людини і держави. Адмінпослуги (у нас їх понад 2 тис.) повинні бути електронними. Громадяни не стоятимуть у чергах, щоб потрапити до чиновника: на прийом можна записатися в режимі онлайн. Якщо послуга оцифрована, ввести свої дані, зробити запит в орган влади й отримати її. Якщо ні, дізнатися довідкову інформацію. Деякі послуги платні, але сплата (зокрема, онлайн) безпосередньо в держорган, що їх надає.

Біографічна нота
Дмитро Шимків народився 1975 року у Львові. Випускник Львівського держуніверситету «Львівська політехніка» (факультет телекомунікацій, радіо­електро­ніки та електронної техніки). Навчався в Гарвардському інституті держ­управління ім. Джона Ф. Кеннеді (США). Працював у Данії в компанії ALTA Copenhagen. Був гендиректором компаній ALTA Eastern Europe (Київ), RedPrairie Eastern Europe (США), Microsoft Україна. У 2012‑му названий найкращим топ-менедже­ром України. У 2005–2007‑му – голова Комітету з інформтехнологій Американської торговельної палати в Україні; експерт Робочої групи з іноземних інвестицій (Консультативна рада при президентові України). З липня 2014 року – заступник глави АПУ з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних
реформ


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено