Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 травня, 2015   ▪   Анна Корбут   ▪   Рига   ▪   Версія для друку

Саміт Східного партнерства: без ілюзій і розчарувань

Безвізовий режим до кінця року і перспективи членства у ЄС Україні не обіцяють. Але це аж ніяк не має заважати нам якісно виконувати свою домашню роботу з реформування
Саміт Східного партнерства: без ілюзій і розчарувань

21 травня у Ризі розпочався Саміт Східного партнерства, який триватиме два дні. Важливих чи кардинальних рішень від цього саміту напередодні не очікувалося.

Напередодні з повідомлень Reuters стало відомо, що дві країни Східного партнерства  – Білорусь і Вірменія – відмовилися підписати підсумкову заяву саміту через фразу про незаконну анексію Криму Росією у ній. «ЄС знову підтверджує свої позиції, зазначені у Спільній заяві на Саміті Україна-ЄС 27 квітня, зокрема щодо незаконної анексії Криму та Севастополя. Учасники Саміту знову підтверджують свої позиції відповідно до Резолюції Генасамблеї ООН 68/262 про територіальну цілісність України», - йдеться в попередньому проекті резолюції, яку вдалося побачити Тижню. Втім через позицію Білорусі та Вірменії дипломатам доведеться її змінювати, аби випрацювати нове, компромісне формулювання, яке б відображало позиції усіх шести країн Східного партнерства окремо, або прописувати питання Криму окремо. Але до офіційної появи остаточного документа посадовці відмовляються коментувати текст декларації.

Одне із головних питань цього саміту – скасування візового режиму з ЄС для України і Грузії – залишиться невирішеним, хоча ніяких позитивних очікувань з цього приводу ні в кого й не було. У проекті резолюції про візи сказано таке: «Учасники Саміту... тепло вітають прогрес Грузії та України відповідно у імплементації їхніх Планів дій з лібералізації візового режиму, описаний у останніх Звітах Європейської комісії про прогрес. Вони з нетерпінням чекають на завершення Україною та Грузією імплементації другої фази їхніх Планів дій з лібералізації візового режиму, коли будуть виконані усі умови через реалізацію необхідних реформ, і... вітають намір Комісії прозвітувати про прогрес України та Грузії відповідно до кінця 2015 року. Виконання усіх умов дозволило б завершити процес виконання Планів дій з лібералізації візового режиму, а Комісії - скасувати візові вимоги для українських та грузинських громадян...». Це означає, що конкретних термінів запровадження безвізового режиму для українців та грузин не визначено, але процес затримки технічний, а не політично вмотивований. «Важливо те, що процес рухається, і в Грузії, а також України, дуже хороші шанси на поступ... Не виключено, що, якщо Грузія докладе ще більше зусиль, то отримає безвізовий режим навіть до кінця цього року... Україна досягла хорошого прогресу. Ще є що робити, і вони (українці – Ред.) це знають. Але я вважаю, що вони на хорошому шляху і можуть прогресувати ще більше. Цього року вони можуть виконати чергові умови. Коли це буде - залежить від домашньої роботи», - прокоментував процес міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

Дивіться також: Східне партнерство: факти і цифри

Інший важливий момент – перспектива членства в ЄС для України. Німецький канцлер Ангела Меркель, виступаючи у Бундестазі перед візитом на саміт до Риги, заявила, що Східне парнерство - це не інструмент розширення ЄС, «тому нам треба не викликати марних сподівань, яких ми потім не можемо виконати». Це ж вона повторила пресі перед офіційною вечерею глав держав на саміті сьогодні. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що «це не зустріч стосовно членства у ЄС, але ми маємо забезпечити існування європейської перспективи для кожної країни. Вони не готові. Ми не готові. Але процес іде». «ЄС залишається вірним справі попри залякування, агресію та навіть війну, - заявив Дональд Туск, президент Європейської ради. – «Східне партнерство - це спільна мета у всій Європі, не лише у Східній та Центральній, як це було п’ять років тому... ЄС – це надійний партнет на довгу перспективу. Ми всі хочемо швидких змін, але нам треба мати стратегічне терпіння. Суть ризького саміту не в тому, щоб оголосити про велетенські кроки вперед, але наше парнерство прогресуватиме крок за кроком, так само як будувався ЄС – а це означає реальний прогрес у торгівлі мобільності і реформах». І Меркель, і Юнкер поспішали запевнити, що Східне партнерство в жодному випадку не спрямоване проти Росії. «Якби Росія була більш привабливою, можливо, їй би не довелося компенсувати свої недоліки деструктивною агресією і залякуванням», - прокоментував ситуацію Туск.

У проекті декларації нинішнього саміту міститься формулювання про те, що «учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір зазначених партнерів, як визначено в Угодах про асоціацію». Але за повідомленням Польського радіо, проти такого формулювання виступали передусім власне Німеччина, Франція, Голландія та Італія. За словами Комісара із європейського сусідства та переговорів щодо розширення Йоганеса Гана, «кілька місяців тому була заява президента Порошенка ... про його бачення для своєї країни і її майбутнього як члена ЄС – потрібно багато реформ... не лише погоджених, а й зреалізованих, щоб можна було подавати заявку на членство у ЄС – а це розглядається дуже серйозно. Це шлях вперед, і він говорив про 2020 рік. Тому я думаю, що тепер нам треба зосередитися на наступних найближчих кроках, а це втілення і використання нещодавно підписаних Угод про асоціацію і вільну торгівлю. Тобто це процес, розвиток, поступове наближення до Європи. А тоді можна обговорювати майбутні кроки». Однак конкретики щодо бажання ЄС розширюватися чи якихось стратегій щодо країн Східного партнерства, не було, особливо якщо порівнювати з тональністю у візових питаннях.

Читайте також: Іван Міклош: «Вимоги МВФ необхідні, але недостатні»

Такі враження можуть видаватися депресивними. Але це не так. По-перше, Східне партнерство не передбачало перспективи вступу до ЄС, хоча саме воно стало останньої краплею, що підняла Майдан, і призвело до того, що тепер українці з одного боку і західні партнери з іншого вимагають від нашої країни реформ. По-друге, Україна має друзів – в особі тих країн, що на собі відчули або відчувають загрози від Росії. Вони не мають такої ваги у ЄС, як ключові гравці, але за час кризи до них почали прислухатися значно активніше. На цьому саміті Латвія, що головує в Раді ЄС до червня цього року, вперше ініціювала медіа-форум, де 350 журналістів і активістів з країн Східного партнерства обговорили інформаційну війну Росії та способи протидії їй. Тобто Європа, навіть якщо повільно, переосмислює російський наратив і прислухається до голосів на кшталт українського, чого не було раніше. Напевне ключовим моментом і цього саміту, і будь-яких подальших, є власне бажання і готовність України проводити зміни, демонструвати їх і відстоювати власні інтереси на світовій арені.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено