Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 травня, 2015   ▪     ▪   Версія для друку

Світ про Україну: Європа не робитиме за Київ важку роботу

Протягом минулого тижня західні ЗМІ писали про те, як Київ не виправдав сподівань європейських лідерів та чому українська влада повинна приділяти особливу увагу регіонам, прилеглим до зони АТО.
Світ про Україну: Європа не робитиме за Київ важку роботу

 Нинішні відносини між Україною та ЄС сповнені невиправданих очікувань. Про це йдеться у статті британського видання The Economist.

«Україна хоче зобов'язань від ЄС; ЄС хоче доказів того, що Україна дійсно змінилася. Коли чиновники ЄС відвідали Київ під час спільного саміту 27 квітня, вони проігнорували запити України щодо направлення миротворчих сил на Донбас, додаткової військової допомоги і безвізового режиму. Західна фінансова допомога надходить по краплі, але Україна хоче більшого… ЄС каже, що допомога прийде, але тільки після реформ», - зазначають у публікації.

Видання стверджує, що однією з основних вимог ЄС є впровадження нового законодавства та децентралізація, передбачена Мінськими домовленостями.

«Петро Порошенко, президент України, ображається на зауваження, що реформи відстають», - пише The Economist, наголосивши, що найбільшим випробуванням буде боротьба з українськими олігархами.

У статті нагадують, що Порошенко обіцяв, що люди, котрі чинять тиск на державу, «отримають по руках». Зокрема, автори публікації наводять як приклад відставку екс-очільника Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського та скандал довкола мітингів шахтарів, організованих за вказівкою найбагатшої людини України, власника енергетичного холдингу ДТЕК Рината Ахметова.

«Але Європа не хоче, щоб деолігархізація стала грою в полювання на чолі з Порошенком, який сам є олігархом. Вона хоче, щоб Україна системно перетворила олігархічні імперії в законослухняні великі підприємства. Доки цього не відбудеться, Україна може почуватися так, наче її відносини з ЄС можуть призвести навіть до членства - але Євросоюз відповідатиме, що це буде складно», - резюмує The Economist.

 Україна прагне фінансової та військової допомоги Заходу, однак саміт у Києві продемонстрував, що європейські лідери воліють надавати консультативну підтримку в обмін на реальні досягнення. Про це йдеться у статті, опублікованій виданням Politico.

«Україна перебуває в стані війни і їй загрожує економічна катастрофа, але саміт з ЄС, який відбувся цього тижня залишив країну практично з порожніми руками», - зазначає автор публікації.

За його словами, президент Порошенко потребує набагато більшого.

«Він хоче мати можливість показати своєму народові, що ризик, на який вони зважилися минулого року з кривавим поваленням режиму проросійського Віктора Януковича і заміною його на прозахідну адміністрацію, був виправданим», - йдеться у публікації.

Разом з тим видання наголошує, що під час саміту у Києві Порошенко стверджував, що через п’ять років Україна може подати заявку на членство в ЄС, однак Брюссель ставиться до таких заяв вкрай обережно.

«Досі чиновники ЄС, які готували офіційні заяви саміту, підбирали вирази так, щоб уникнути тверджень, що Україна має будь-які шанси на вступ», - пише Politico, додавши, що таким чином Брюссель демонструє, що більшість складної роботи Україна повинна зробити самостійно.

«Я запевняю, що Європа підтримуватиме вас впродовж усього шляху - і ми допомагатимемо настільки, наскільки це можливо. Але Європа не може робити важку роботу за вас», - цитує видання президента Європейської Ради Дональда Туска.

 Незважаючи на домовленості про припинення вогню, американські експерти вважають, що в Україні зростає небезпека ескалації конфлікту. Про це пише видання The Washington Post.

Зокрема, у статті посилаються на Ендрю Вайса - експерта з російського питання Фонду Карнегі за міжнародний мир, який зазначив, що дії російських військ на сході України свідчать про можливість нового витка війни.

Вайс заявляє, що про це свідчить нещодавнє майже зіткнення між російськими та американськими військовими літаками над Балтикою.

«Я думаю, поточне затишшя не видається стійким. І воно залишається питаннмя часу, доки щось не викличе новий виток ескалації війни», - зазначив експерт.

У публікації наголошують, що економічно Росія дещо посилила позиції, зважаючи на ріст рубля та цін на нафту після стрімкого падіння. Разом з тим, на думку експерта, західні санкції проти Кремля не принесли очікуваних результатів і обмеження мало вплинули на дії Путіна в Україні.

«Що стосується самої України, Вайс попереджає, що держава є крихкою, і президентові Петру Порошенку буде складно реалізувати амбітні плани щодо економічних реформ і змін в політичній систем країни, керованої корумпованою українською елітою протягом попередніх 25 років», - резюмує видання.

 Зважаючи на те, що іноземні інвестори не поспішають вкладати гроші в Україну, офіційний Київ міг би налагоджувати співпрацю з місцевими бізнес-елітами для подолання економічної кризи. Про це пишуть для видання Politico засновник інвестиційного фонду SigmaBleyzer Майкл Блейзер, головний економіст SigmaBleyzer доктор Едільберто Сегура та директор Інституту МакКейна Девід Крамер.

Еексперти пропонують стратегію тристороннього підходу, який стимулюватиме довіру між Україною та міжнародною спільнотою в складний для країни час. Зокрема, пропозиція включає в себе такі пункти:

1. програма соціальної стабілізації;

2. прямі іноземні інвестиції та спрощення процедур торгівлі;

3. завершення перетворення України в державу з сучасною демократією та економікою.

За словами експертів, в межах програми соціальної стабілізації необхідно створити спеціальний фонд для регіонів, прилеглих до зони військових дій.

«Ці регіони мають включати в себе Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон і, можливо, Миколаїв та Одесу. Найбільш критична ситуація в даний час склалася у Харкові, а його необхідно віднести до найвищих пріоритетів», - наголошують у публікації.

У статті  зазначають, що кошти фонду необхідно спрямувати на підтримку місцевих громад в сферах покращення водопостачання, розбудову доріг та інфраструктури, покращення умов в школах та лікарнях тощо.

На думку авторів, відповідна програма стане своєрідною протидією російській пропаганді, яка намагається дискредитувати політику Києва, та запобігатиме створенню нових самопроголошених «республік».

«Для сприяння зростанню міжнародної торгівлі, США повинні укласти договір про вільну торгівлю (FTA) з Україною. Відповідні домовленості Сполучені Штати вже підписали з 20 країнами світу, а ЗВТ з Україною, яка може бути змодельована після реалізації ЗВТ між Києвом та Брюсселем, повинна стати пріоритетом», - стверджують експерти.

За їх словами, цілком можливо збільшити український експорт в таких категоріях, як овочі та фрукти, інше продовольство, текстиль, мінерали, та в сфері послуг – зокрема, комп'ютерне програмне забезпечення і туризм.

У статті наголошують, що за підтримки МВФ Україна погодилася на впровадження низки реформ, однак уряду бракує інституційних можливостей для їх вчасного впровадження.

«США і ЄС можуть втрутитися та допомогти. ЄС, наприклад, 28 квітня пообіцяв 110 млн євро для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. З боку Сполучених Штатів Агентство США з міжнародного розвитку може надати більше фінансових і людських ресурсів для допомоги Україні для заходів з поліпшення ділового клімату та інших галузей. Вартість реалізації такої стратегії складає $ 100 млн», - пишуть експерти.

«Підтримка потерпілих від війни регіонів України є одним з кращих способів протидії зусиллям Путіна з дестабілізації свого сусіда. Чим раніше вжити цих заходів, тим більше життів будуть врятовані, і не тільки в Україні, а й в інших країнах», - резюмують у статті.

Росія веде активну кібервійну проти України щонайменше з середини 2013 року. Про це йдеться у доповіді, опублікованій американською компанією Lookingglass, яка спеціалізується на кібербезпеці.

За даними експертів компанії, операція російських хакерів, спрямована проти українських спецслужб і державної адміністрації, носить кодову назву «Армагедон».

У звіті зазначається, що метою російських хакерів було отримання інформації, пов’язаної з конфліктом на Сході. Іноді зловмисники викрадали дані про конкретних осіб.

«Кожна атака під час кампанії починалася з цільової розсилки електронною поштою листів з вірусами, або посилань, що ведуть до шкідливого контенту. Щоб заманити жертв атаки, зловмисники використовували викрадені раніше документи або актуальну інформацію, що стосується української політики або державних посадових осіб», - йдеться у звіті.

Разом з тим повідомляється, що експерти Lookingglass під час розслідування не співпрацювали ні з Україною, ні з Росією, а для пошуку матеріалів користувалися публічною базою даних VirusTotal, за допомогою якої можна завантажувати і сканувати файли на присутність відомих вірусів.

Разом з тим група кіберрозвідки відзначає, що атаки проти України вочевидь були ініційовані та спонсоровані російською державою

«Група вважає, що Росія продовжуватиме збирати військову і політичну інформацію, доки триватиме конфлікт з Україною», - резюмували у звіті.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Що голосування в Італії, Австрії, Румунії означають для ЄС і України
    8 грудня, Ольга Ворожбит
  • На яких традиціях виховують українських офіцерів і солдатів
    8 грудня, Ярослав Тинченко
  • Нереформована протягом 25 років регуляторна система не просто тягне Україну на дно рейтингу Світового банку «Doingbusiness» (80 місце серед 190 країн), а суттєво ускладнює роботу як національного бізнесу, так і потенційних інвесторів. Тому дерегуляція, а точніше побудова кращої регуляції, у фокусі особливої уваги – на засіданні Уряду скасували 367 постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу, а перший заступник Міністра економіки Максим Нефьодов анонсував законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць.
    8 грудня, Світлана Майструк
  • Про пріоритетні культпроекти, осучаснення бібліотек та осередків, а також про створення інституцій, які провадили б у майбутньому культурне відродження нині окупованих Донбасу й Криму, в інтерв’ю Тижню розповів міністр культури Євген Нищук.
    8 грудня, Ганна Трегуб
  • Російська пропагандистська машина недарма вбиває в голову своїм громадянам, ніби на Донбасі за Україну воюють найманці якщо не із Сомалі, то з Арабського світу; про участь військ країн НАТО, особливо поляків, вона вже навіть не згадує.
    8 грудня, Анатолій Шара
  • Реформа державного управління ще не набрала обертів, проте навколо неї, традиційно для українського політикуму, вже почали розгорятися скандали.
    8 грудня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено