Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
27 квітня, 2015   ▪     ▪   Версія для друку

Світ про Україну: Виконання Мінських угод неможливе без децентралізації

Протягом минулого тижня західні ЗМІ писали про те, чому зникла довіра між ЄС та Україною, та про умови, які Захід висуває в обмін на подальшу фінансову підтримку.
Світ про Україну: Виконання Мінських угод неможливе без децентралізації

 Саміт, запланований на 27 квітня у Києві, стане можливістю відновити дещо згаслу довіру між Україною та ЄС. Про це пише американське видання The Wall Street Journal.

З боку Європи є сумніви щодо того, що Україна ретельно дотримується зобов'язань щодо внутрішніх – економічних та політичних – змін», - йдеться у публікації.

«Українські чиновники чітко демонструють своє розчарування блоком 28-и країн. Провал із впровадженням безвізового режиму, розкол в ЄС щодо продовження санкції проти Росії і невизначеність ЄС з приводу домовленостей щодо вільної торгівлі в умовах російського протесту викликають сумніви у прихильності Європи до Києва», - пише The Wall Street Journal.

Автори статті зазначають, що, за словами чиновників ЄС, лібералізація візового режиму є неможливою до повного відновлення Україною контролю над своїми кордонами. Разом з тим Євросоюз не готовий направляти миротворців на Донбас, побоюючись, що місія може потрапити під вогонь російських чи проросійських сил.

«Більшість урядів ЄС у приватних заявах виступають проти відкриття будь-яких шляхів для членства України в Євросоюзі. Навіть у розпал кризи цю опцію ніколи серйозно не розглядали за винятком кількох столиць. Крім того, лише половина урядів країн ЄС ратифікували політичну та економічну угоди з Україною», - наголошують у статті.

The Wall Street Journal зазначає, що раніше анонсований форум інвесторів перенесли на осінь 2015 року через те, що Україна зробила надто мало, щоб привабити іноземних донорів.

Крім того, автори публікації нагадали, що президент України Петро Порошенко наголошував, що не піддасться на вимогу РФ федералізувати країну, в той час як генсек ради Європи Торнбйорн Ягланд заявляв, що зміни до Конституції та децентралізація є основою для виконання умов Мінська-2.

«Якщо вони (влада України – ред.) цього не зроблять, буде дуже важко реалізувати умови Мінська-2 і продовжувати реформи», - цитує видання Ягланда.

Для відновлення своєї економіки Україна потребує від 60 до 100 млрд євро інвестицій протягом наступних десяти років. Про це пише для World Affairs американський політолог українського походження Олександр Мотиль, посилаючись на звіт Гюнтера Дойбера – аналітика Raiffeisen Bank International.

«Цифри виглядають фантастично великими, але насправді це не так. Сполучені Штати та ЄС за останні 10 років надали Афганістану близько 100 млрд євро допомоги, в той час як США вклали щонайменше 60-70 млрд євро в Ірак. Румунія отримала від ЄС 20 млрд євро, а Польща - 80 млрд», - зазначає Мотиль.

За його словами, витрати на оздоровлення України могли б розділити США, ЄС та приватні інвестори. Крім того, автор публікації зазначає, що для Заходу модернізація української економіки є «життєво важливою», оскільки в протилежному випадку на Україну чекатиме «масова еміграція та політична радикалізація».

Відповідно до звіту Raiffeisen Bank International, для того, щоб отримати фінансову допомогу, Україна повинна виконати низку умов:

1. Збудувати «функціонуючу економічну модель, яка включає глибокі реформи і співробітництво з ЄС та Євразійським економічним союзом» на чолі з Росією.

2. Виконати всі вимоги МВФ, тому що тільки це переконає занепокоєних європейських інвесторів вкладати гроші в українську економіку.

3. Знизити рівень корупції і створити інституції, здатні продуктивно розпоряджатися фінансовими надходженнями.

4. Прийняти ринкову ментальність.

5. Покращити ситуацію з безпекою і залагодити конфлікт на Донбасі.

В свою чергу американський експерт стверджує, що, незважаючи на вдоволення МВФ діями України та створення антикорупційного бюро, перший та п’ятий пункти може заблокувати Росія.

«Поширеною є думка, що війна (на Донбасі – ред.) триватиме доти, доки цього хотітиме Путін, і Донбас залишатиметься проблемним доти, доки Путін цього прагнутиме. Фактично це правда. В той же час війна припиниться, якщо не закінчиться формально, коли Україна стане у військовому плані достатньо потужною, щоб зупинити будь-яку атаку росіян чи їх спільників-сепаратистів окрім тотального вторгнення або ядерного нападу. Насправді Україна з кожним днем стає ближчою до цієї мети», - резюмує Мотиль, додавши, що Захід також повинен продемонструвати Росії серйозність своїх намірів, і, якщо не хоче «інвестувати в Донбас», то повинен підтримати Україну.

Важко повірити, що в 1991 році Польща і Україна почали їх трансформації з приблизно однакового рівня розвитку. Про це пише у своїй статті старший співробітник Центру Карнегі-Європа Джуді ДемпсіУ своїй публікації вона апелює до звіту Віденського інституту міжнародних економічних досліджень.

Зокрема, за даними дослідження, у 1991 році валовий внутрішній продукт Польщі на душу населення (ВВП) становив 32% від середнього показника серед 28-ми нинішніх членів ЄС. В Україні ВВП на душу населення 26% від середнього показника по ЄС.

«До 2016 -і це такий разючий контраст - ВВП Польщі на душу населення сягатиме € 21 000 або 70% від середнього по ЄС. Показники України скоротяться до менш ніж 23% від середніх по ЄС, сягнувши € 6200. І це незважаючи на те, що Україна наділена родючою землею і природними копалинами, включаючи залізо, сталь і вугілля», - пише Демпсі.

За її словами, Україні, яка оголосила незалежність в 1991 році, не вдалося настільки успішно, як Польщі, здійснити радикальний стрибок від планової економіки до ринкової.

«Україна також спробувала шокову терапію. Результати були жахливими: гіперінфляція і глибоке й тривале скорочення виробництва. Польща пройшла через це також. Але між двома країнами була суттєва різниця. Державні установи у Польщі були реформовані, і було сильне громадянське суспільство, яке допомогло зробити цей перехід», - зазначає авторка статті, наголосивши, що у Польща зберігала дистанцію між бізнесом та політикою, в той час як в Україні «держава стала заручницею інтересів олігархів».

Демпсі стверджує, що реальні зміни в Україні вимагають значної концентрації зусиль як Заходу, так і Києва, а також «багато-багато часу».

«Але порівняно з 1990-ми роками або початком 2000-х, щось фундаментальне відбулося в Україні. Існує громадянське суспільство, яке робить все можливе, щоб підтримати справедливість, прозорість і боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади. Громадянському суспільству потрібна буде потужна підтримка, яку може надати ЄС. Без верховенства права і сильного громадянського суспільства стійкі політичні та економічні реформи неможливі. І провал реформ не вигідний ні Україні, ні Європі», - резюмувала Демпсі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею імовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено