Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 квітня, 2015   ▪   Юлія Олійник   ▪   Версія для друку

Відчуйте Донбас

Напередодні Великодня гла­­ва Адміністрації президен­­та України в інтерв’ю на запитання, чи готові Ігор Коломойський, Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ перестати бути олігархами й залишитися великими підприємцями, зауважив: Коломойський і Ахметов кажуть, що готові, а з Фірташем він не розмовляв. Отже, Борис Ложкін має обіцянку принаймні двох українських олігархів стати зразковими бізнесменами й не втручатися в державні справи. Деолігархізація в дії?
Матеріал друкованого видання
№ 15 (387)
від 16 квітня, 2015
Відчуйте Донбас

Публічне «покарання» голови Дніпропетровської ОДА, наївно приписуване зусиллям представників «четвертої влади», які перейшли у «владу першу», мало всі шанси стати хітом серіалу про деолігархізацію: беручкі українські чиновники та політики найвищо­­го рівня демонстрували його сво­­їм розчарованим і дедалі злішим співгромадянам. Правда, публічною появою або хоча б докорами другого «обіцянта» народ не потішили. Навіть більше: якось зовсім не в тон курсу на деолігархізацію прозвучала заява голови Донецької ОДА про потребу співпрацювати з окупованими терито­рія­ми. З ним солідаризувався Борис Ложкін (що й не дивно), а «четверта влада» почала розповідати про будні «ДНР-ЛНР». Одна журналістка, повернувшись із Донецька, повідомила: чистота й порядок на вулицях, російських окупантів не бачила, люди навчилися виживати й без Києва, українська влада спізнилася, тому хай і не думає диктувати свої умови; інший: там будують державність – простий народ, виявляється, повстав проти несправедливості (ну майже Майдан!), представників регулярної російської армії немає, жити з Україною, як раніше, неможливо, а тому треба шукати новий формат співіснування. Ну і Валентин Наливайченко підсумував: СБУ не має «серйозних зауважень» до Ріната Ахметова.

І тут законослухняний український громадянин, завжди готовий до оборудок влади з державними (тобто цього ж таки громадянина) інтересами, згадує, як рік тому Ахметов емоційно попере­джав Київ: Донбас хоче миру, але хоче говорити своїм «язиком», святкувати свої «празднікі» і вклоня­­тися своїм «пам’ятникам». А поки попереджав, на Схід і Південь – від Харкова до Одеси та Дніпропетровська – завозили зброю, найманців, а Крим уже відібрали «зелені чоловічки» з Росії. Відчуйте Донбас, як то кажуть!

Рінат Ахметов обіцяв Борису Ложкіну гарно поводитися. Чи обіцяв щось Петро Порошенко Рінатові Ахметову?

Отже, сьогодні ми всі стали заручниками олігархії: від президента до солдата на російсько-українській війні, евфемістично названій АТО. Отцем-засновни­ком епохи українських олігархів можна вважати Леоніда Кучму, хоча породив їх, звісно, не Данилович, а тоталітарна економіка СРСР. Вона подарувала нам не ли­­ше червоних директорів, «вату», сільське господарство з рабською робочою силою і нерентабельні галузі промисловості. Всі ці досягнення соціалізму цілком логічно увінчалися олігархами найрізноманітнішого походження: хто з комсомольців, хто з криміналу, а хто й прямо із «сіловіків». Наприкінці 80-х – на початку 90-х тягнули все: хтось Чорноморський флот, хтось кондитерські фабрики, ГЗК, шахти, цукрозаводи і т. ін. – ті, хто могли й хотіли. Ще тоді в Україні постали два клани: дніпропетровський і донецький. І якщо на Дніпропетровщині великий бізнес від часів Лазаренка, Пінчука й Тимошенко не був настільки тотально вмонтований у російську економіку, то на Донбасі, в зоні висококонцентрованої радянської індустріалізації, від самого початку все було інак­­ше. Погодьтеся: щоб прибрати до рук великі експортноорієнтовані промислові комплекси, передусім металургійні та хімічні, зав’язані на загальносоюзну (власне російську) економіку, не було сенсу контактувати зі слабкою київсь­­кою владою, яка під патріотичні гасла поспішала напхати собі кишені. Той, хто не входив у російську систему дерибану, яка не могла функціонувати в обхід КГБ й організованої злочинності, ніколи не прихопив би Донбас. Тому від самого початку нувориші Донбасу економічно і світоглядно (а значить і політично) були орієнтовані на Росію. Там у них найближчі друзі, там їхня культурна й ментальна столиця, зрештою, туди вони тікають – як не назавжди, то хоча б на день народження Іосіфа Кобзона. А Лондон, Париж і Нью-Йорк – то для шопінгу, відірватися й розважитися.

Читайте також: Чи почалась насправді боротьба з олігархами

Щоб утримати прихоплене, їм потрібна була лояльна людина в Києві, яка успішно знайшлася в 1994 році, коли за вирішальної підтримки Донбасу президентом України став Леонід Кучма. Відто­­ді й зазвучала пісня про особливу донецьку ментальність, про «Донбас кормит Украину», «Донбас на колени не поставить», «Дон­­бас порожняк не гонит» і т. ін. Голов­не, щоб не про Київ і Україну – такого «приниження» Донбас не стерпів би. За відсутності «хліба» людям пропонували «видовища», тобто міф про власну велич. Ця пісня звучала і в 2004-му, коли в крісло президента мав нарешті сіс­ти прямий представник Донбасу, і в 2014-му, коли той представник тікав з України. А її найяскравішим виконавцем тоді виявився Рінат Ахметов.

Війна триває понад рік, маємо тисячі загиблих, поранених, бездомних і обездолених. Але тепер ми знаємо: колишній «хазяїн Донбасу» пообіцяв Борисові Ложкіну, що цього разу, ну цього разу так уже точно не буде втручатися в політику! Мабуть, хоче з «колишнього» стати «теперішнім»?
Чи так це буде, ми одразу помітимо по тому, на які поступки піде президент Порошенко. Без згоди Києва Ахметов і Фірташ не зможуть ані остаточно легалізувати для експорту продукцію своїх підприємств з окупованих територій, ані залишатися монополістами в головних галузях української економіки. Їхній єдиний козир – «ДНР», «ЛНР» і російські війська (які там, на жаль, усе-таки є). Яку ціну готова заплатити українська влада за відмову Ахметова від цьо­­го козиря і припинення війни: федералізація, російська мова, преференції під час приватизації? Мабуть, Рінат Леонідович, обіцяючи гарно поводитися, натякнув про це Борису Ложкіну?

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французькі політики, котрі відразу після Помаранчевої революції позиціонували себе групою підтримки України, нині активно лобіюють інтереси Кремля.
    31 травня, Алла Лазарева
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено