Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 квітня, 2015   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Хабарники на камеру. В чому небезпека надміру публічної боротьби з корупцією

Буквально щодня інформ­простір поповнюється новиною про чергове затримання якогось хабарника. Президент і прем’єр-міністр ніби оголосили один одному заочну дуель у тому, хто більше спіймає нечистих на руку державних службовців. Обов’язковою її умовою є те, щоб усе свято торжества законності було на камеру. Ні, не ту, в’язничну, у яку в теорії й має потрапити хабарник, а телевізійну. Яка відповідає за ступінь народної любові. А в’язниця? Там хай справжні злочинці сидять. А чиновників навіщо чіпати?
Матеріал друкованого видання
№ 13 (385)
від 2 квітня, 2015
Хабарники на камеру. В чому небезпека надміру публічної боротьби з корупцією

Взагалі нашим держапаратникам зараз важко не поспівчувати. Крім того, що, мабуть, уперше за 20 років доводиться реально працювати, то ще й президент із прем’єром вирішують свої електоральні проблеми за їхню користь. А людям же жити якось треба, родини годувати, на старість відкладати. А тут якась боро­тьба з корупцією, прости Господи. Ось так потрапиш під гарячу руку, не поділишся, не домовишся з ким треба – і посадять на два місяці. Й біс із нею, тією заставою, смішні ж гроші. Але ж випадаєш із реальних «тем». «Бабло» і далі «капає», але в обхід тебе, який тюремну «шконку» полірує, – це ж найбільше «муляє» підприємливу душу. Ну гаразд, не «шконку», а власне ліжко з ортопедичним матрацом, жін­­ка якраз із дому підвезла. Та й вийдеш через пару-трійку днів, як тільки прокурор (місяць тому іменини племінниці справ­­ляли – класно погуділи) районний не знайде у твоїх діях складу злочину, а суддя (хороший торік ґешефт йому підігнав) випустить. Але ж потім стільки мороки: треба про все знову домовлятися, всім «конверти щастя» розвозити, до ОДА, АП та Кабміну бігати. Та й із потоків змусять поділитися – через це, власне, й арештовували. Одним словом, біда та й годі.  

все це «антихабар­­не» дійство має на меті не так реальну боротьбу з корупцією, як намагання показати результат у процесі «життя по-ново­­му»

Добре, давайте серйозно. Здавалося б, ну що поганого в тому, щоб на кожному затриманні були присутні журналісти? Навпаки, це ж прави­­ль­­но: психологічний ефект примножується, всі наступні хабарники тремтітимуть і сто разів подумають, перш ніж узя­­ти до рук незаконні гроші. Західні кредитори мають бачити: він працює. А плебс хай пишається: нарешті пішли справи в нас у боротьбі з хабарниками.

Однак складається вражен­­ня, що все це «антихабар­­не» дійство має на меті не так реальну боротьбу з корупцією, як намагання показати дедалі більш розчарованим виборцям хоч якийсь результат у процесі «життя по-ново­­му», якого по­ки що й близько немає. Та й вибори місцеві, як­­що не скасують, скоро вже. Тоді як усі со­­ціо­­логічні рейтинги засвідчують катастрофічне падіння популярності і Порошенка, і Яценю­­ка. А як показує досвід, що треба зробити, щоб підвищити рейтинг? Правильно – пограти м’язами та посадити корупціонера. Ну можна не посадити, а хоча б красиво затримати, хто там далі стежитиме.

Читайте також: Простий рецепт подолання корупції

Просто трохи смішно споглядати за тим, хто залежно від правоохоронного органу, який затримував хабарника, робить на цьому піар із залізною невідворотністю. Якщо це президентська СБУ, то Порошенко, якщо міліція, то Яценюк. В останнього рейтинг, до речі, просів явно більше. Може, саме тому його протеже Арсен Аваков виявляє найбільшу активність. Як, наприклад, у випадку з бучним затриманням просто на засіданні Кабінету Міністрів уже екс-голови Служби надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського, після якого українці почали жартувати, що на наступ­­не засідання уряду ніхто не прийде. Однак прийшли й нормально почуваються. А більші­­сть хабарників рівня вищого за селищного голову через кілька днів відпускають під заставу, справи проти них якщо не зовсім розпадаються, то за доб­рою старою українською традицією потрапляють під сукно.
Мав вийти й згаданий Бочковський після маневру Генеральної прокуратури, яка спочатку не побачила в його діях складу злочину, але громадський тиск зробив свою спра­­ву: він таки заарештований на два місяці. Щоправда, його заступника Стоєцького, затриманого на тому самому засіданні Кабміну, спокійно відпустили. Є всі причини вважа­­­­ти, що й пан Бочковський посидить відведені йому два місяці й спокійно вийде на свободу. Хай і не із зовсім чистим сумлінням, зате з відчуттям виконаного обов’язку.

Та тобі ото лише негатив шукати, скаже якийсь оптиміст. Он за Януковича ж нікого не саджали, а тепер приємно стрічку новин читати. Ні, відповім я, ще й як саджали. До того ж реально. Щоправда, не зовсім тих і не зовсім за те, але у в’язницю чиновний народ потрапляв на «раз-два-три». А ось за вже майже рік правління пана Порошенка й уже понад рік урядування пана Яценюка жодної голосної спра­­ви щодо хабарництва не було доведено до реального вироку. Тобто гучні затримання, погроз­­ливі заяви та гордовиті пози на камеру є, а конкретних людей у конкретних місцях не дуже віддалених немає. Ось така колізія. Що з цим робити, пане оптимісте, га?

Читайте також: Вільям Померанц: «Адаптація закону не обов'язково означає, що корупційні звички і дії зникнуть»

Добре, не здається він, а як же «грузинський десант» і су­спільна думка? Ось тут не можу не погодитися: є. І десант, і дум­­ка, і думка в десанту. І навіть бажання, допускаю, є. Але є одна проста умова реальної боротьби з хабарниками – політична воля верхів. Так вона ж є, знову втрутиться невгамовний оптиміст. А я знову скажу: воля є на красиву картинку. Бо немає тіла – немає діла. Немає вироку – немає ніякої боротьби з корупцією.

Чиновники не перестануть красти ніколи – це аксіома. Але боятимуться й робитимуть це з оглядкою вони тіль­­ки тоді, коли знатимуть напевно: якщо вже спіймали – сядеш без варіантів і незалеж­­но від політичної кон’юнк­тури. Саме ж по собі затриман­­ня в наших реаліях ще нічого не означає, окрім красивої телевізійної картинки й теми для обговорення на черговому політичному ток-шоу.

 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.