Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 березня, 2015   ▪   Спілкувалася: Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Стівен Пайфер:«За реалізацією програми реформ в Україні уважно спостерігатимуть»

17 березня у Вашингтоні на дискусії, організованій Інститутом Брукінґса, виступила міністр фінансів України Наталія Яресько.
Стівен Пайфер:«За реалізацією програми реформ в Україні уважно спостерігатимуть»

Вона говорила про пріоритети українського уряду щодо економічних реформ - боротьбу з корупцією, збільшення прозорості державних підприємств, виведення бізнесу з тіні та інші заходи для розширення бази оподаткування, необхідність створення якісних умов для притоку інвесторів, - а також про  конкурентоспроможність України як виробничого майданчика для ЄС завдяки девальвації гривні, людському потенціалу українців та угоди про ЗВТ з ЄС. Після заходу Тиждень поспілкувався зі Стівеном Пайфером, модератором дискусії, керівником напряму контролю над озброєннями та ініціативи нерозповсюдження Інституту Брукінґса, і колишнім послом США в Україні, про враження від дискусії, довіру до українського уряду серед західного істеблішменту і політику Барака Обами щодо України та Росії.

Тиждень.ua: Наскільки зараз у США помітний прогрес в українських реформах?

Коли тут виступала пані Яресько, вона виголосила чудову промову, де окреслила виклики, що стоять перед Україною – в першу чергу військові та економічні. Вона також описала головні вектори українських реформ, зокрема у фінансовому та енергетичному секторах, боротьбі з корупцією та кроках до створення умов, за яких до України пішли б інвестиції. Пані міністр чітко сказала, що Україна не хоче вічно жити на міжнародних кредитах – їй потрібно запустити економічне зростання і почати приваблювати внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Аудиторія дуже добре її прийняла. Тепер за реалізацією цієї програми реформ уважно спостерігатимуть.

 Тиждень.ua:  Судячи з розмов з пані Яресько, чи склалося у Вас враження, що українське керівництво об’єднане у прагненні дійсно провести структурні, а не поверхневі реформи?

За її словами, програма представлена нею має потужну підтримку Кабміну. Коли я конкретно запитав її про перспективи реалізації, вона відповіла: «Спостерігайте!»

Читайте також: Іван Міклош: «Вимоги МВФ необхідні, але недостатні»

Вона сказала, що пройдуть реальні аукціони, за якими зможуть спостерігати міжнародна спільнота, ринки і потенційні інвестори. Це має показати, що Україна розуміє: їй дійсно необхідно стати на шлях реформ негайно.

 Тиждень.ua:  Який, на Вашу думку, є інтерес у США, особливо серед інвесторів, до економічного потенціалу України, до України як потенційно регіонального економічного гравця?

Інтерес є. Україна має дуже цікавий інвестиційний потенціал у сільському господарстві, енергетиці, а ще в деяких високотехнологічних секторах. Однак інвесторів стримує низка факторів. Перший, звісно, конфлікт з Росією. Це питання Україна може вирішувати, пояснюючи, що конфлікт відбувається тільки на Сході, а решта країни доволі спокійна.

Друге – створення інвестиційного клімату, що привабить інвесторів. Українському уряду це під силу. Для цього треба спростити систему оподаткування, аби інвестори її розуміли, мати судочинство, яке вирішуватиме спори неупереджено, і створити регуляторні структури, через яких компаніям не доведеться витрачати купу часу на отримання ліцензій тощо. Зрештою, українське керівництво саме добре знає, що йому робити.

 Тиждень.ua:  Чи є довіра до українського керівництва у США тепер, порівняно з початком їхнього управління?

В уряді та Конгресі США є велика підтримка України. Я гадаю, що з огляду на новітню українську історію, питання до того, чи зможе уряд втілити дуже непросту програму реформ, однозначно є. Йому треба дуже багато зробити, і це не буде легко. Але, як на мене, у американському істеблішменті є певна готовність сприймати обіцянки пані Яресько і українського керівництва на віру і дивитися, як вони втілюються.

 Тиждень.ua:  Американські аналітичні центри активно проводять подібні дискусії останнім часом. Чи можуть вони впливати на процес прийняття рішень, а чи це більше комунікаційна кампанія, що підтримуватиме інтерес і поінформованість у США щодо України?  

Пані Яресько мала багато часу на приватні розмови з американськими урядовцями і представниками Конгресу. А подія в Інституті Брукінґса дала їй нагоду викласти на публіці і привернути увагу преси та спільноти, що цікавиться Україною, до пріоритетних реформ України, про які вона, мені здається, говорила на закритих зустрічах.

Читайте також: Слідами вивезеного капіталу

Що стосується заходів, які ми проводимо тут – вони дають можливість високопосадовцям говорити про серйозні питання – а Україна однозначно зараз в центрі уваги (економічні та фінансові проблеми сприймаються так само серйозно як і військовий виклик). І це важливо.

 Тиждень.ua:  Чи є підстави вважати, що американський уряд буде підтримувати Україну до кінця, до відновлення тут стабільності та безпеки? Адже часто чується думка, що США  до цього не готові, тож і зброю, наприклад, надавати Україні не варто, бо цим глибше ув’яжуться у конфлікт, але не допомагатимуть Україні серйозно у випадку ескалації, яку надання зброї може спровокувати.

На мою думку, адміністрація Обами – як здебільшого і Джорджа Буша-молодшого і Білла Клінтона – хоче бачити Україну стабільною, демократичною країною з ринковою економікою, яка рухається до Європи. Такою є мета США щодо України останніх два десятки років, і її поділяють як республіканці, так і демократи.

Хтось припускає, що у сьогоднішньої адміністрації якісь інші цілі щодо України. Але враховуючи зовнішньополітичні виклики, з якими зіткнулася адміністрація Обами, остання, можливо, вирішила передати лідерство у дипломатії Заходу щодо Росії німецькій канцлерці Анґелі Меркель.  Відверто кажучи, то було розумне рішення. Меркель має кращі канали комунікації з Владіміром Путіним, ніж американський президент. Крім того, між Вашингтоном і Берліном є тісна комунікація щодо української політики. І я не бачу великих розбіжностей між ними.

 Тиждень.ua:  Чи не помилково це, зважаючи на те, що саме Німеччина була серед жорстких опонентів членства України в НАТО у 2008 році, відразу після російської агресії проти Грузії?

Частково підхід Вашингтона відображає реалії у Києві. У 2010-му, коли президентом став Віктор Янукович, він фактично заморозив ідею поглиблення відносин України з НАТО, вибравши натомість поглиблення зв’язків з ЄС. В адміністрації Обами це розглядали як логічний варіант розширення відносин України з Європою. І ще – оскільки США не належить до ЄС, у фарватері тої політики вони не були. Але за останній рік ми бачимо серйозну активізацію участі США по мірі поглиблення російсько-української кризи.

Читайте також: Слово на літеру «Д». Що таке дефолт і чим він загрожує Україні?

Коли говоримо про передачу лідерства Німеччині у діалозі з Росією, бачимо цікавий – і позитивний – факт: на початку лютого Меркель поїхала спочатку до Києва, а тоді вже до Москви. Тож вона не говорить з Росією в обхід України. Вона дуже стійко обстоює принципи, що ніяка країна не може змінювати кордони силою, і що санкції не можна пом’якшувати, доки Росія повністю не виконає мінські домовленості. Єдність ЄС у питанні санкції, порівняно з тим, якою вона була рік тому, теж заслуга Меркель. Вона виявилася готовою до ролі лідера у цій кризі.

Однак між позицією Меркель та США є певні тактичні розбіжності. На мою думку, США все ж варто розглядати можливість надання захисного озброєння Україні. Президент Обама закрив це питання, доки не побачить, як виконуватиметься Мінськ-2. Якщо ж перемир’я порушать сепаратисти чи Росія, на Білий дім тут буде серйозний тиск на користь надання зброї Україні. Якщо за зрив Мінська-2 будуть відповідальні росіяни, не думаю, що німці будуть опиратися озброєнню України з боку США.

Основні тези Наталії Яресько на виступі в Інституті Брукінґса, присвяченому критичним економічним та фінансовим викликам України

Проблеми

  • Захист від неспровокованого вторгнення Росії обходиться Україні у $5 млн щоденно
  • Попередній режим накопичив понад $40 млрд зовнішнього боргу
  • У 2014-му ВВП України знизився на 6,9%; у 2015-му очікується скорочення на 5,5%. Інфляція прогнозується на рівні 27%, що удвічі перевищує минулорічну. Гривня знецінилася на близько 70% з минулого року. Золотовалютні резерви впали до $5 млрд (після траншу МВФ 13 березня вони подвоїлися)

Що потрібно

  • більше фінансової та гуманітарної підтримки
  • захисне військове оснащення і навчання військового персоналу
  • збереження і посилення санкцій проти Росії у випадку порушень Мінська-2

Реформи – найважливіше: виграти війну, створивши сильну ринкову економіку

  • боротьба з корупцією
  • збільшення прозорості і відповідальності
  • верховенство права
  • створення умов для відновлення економічного зростання

 

 

 

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено