Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 березня, 2015   ▪   Спілкувалася: Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Стівен Пайфер:«За реалізацією програми реформ в Україні уважно спостерігатимуть»

17 березня у Вашингтоні на дискусії, організованій Інститутом Брукінґса, виступила міністр фінансів України Наталія Яресько.
Стівен Пайфер:«За реалізацією програми реформ в Україні уважно спостерігатимуть»

Вона говорила про пріоритети українського уряду щодо економічних реформ - боротьбу з корупцією, збільшення прозорості державних підприємств, виведення бізнесу з тіні та інші заходи для розширення бази оподаткування, необхідність створення якісних умов для притоку інвесторів, - а також про  конкурентоспроможність України як виробничого майданчика для ЄС завдяки девальвації гривні, людському потенціалу українців та угоди про ЗВТ з ЄС. Після заходу Тиждень поспілкувався зі Стівеном Пайфером, модератором дискусії, керівником напряму контролю над озброєннями та ініціативи нерозповсюдження Інституту Брукінґса, і колишнім послом США в Україні, про враження від дискусії, довіру до українського уряду серед західного істеблішменту і політику Барака Обами щодо України та Росії.

Тиждень.ua: Наскільки зараз у США помітний прогрес в українських реформах?

Коли тут виступала пані Яресько, вона виголосила чудову промову, де окреслила виклики, що стоять перед Україною – в першу чергу військові та економічні. Вона також описала головні вектори українських реформ, зокрема у фінансовому та енергетичному секторах, боротьбі з корупцією та кроках до створення умов, за яких до України пішли б інвестиції. Пані міністр чітко сказала, що Україна не хоче вічно жити на міжнародних кредитах – їй потрібно запустити економічне зростання і почати приваблювати внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Аудиторія дуже добре її прийняла. Тепер за реалізацією цієї програми реформ уважно спостерігатимуть.

 Тиждень.ua:  Судячи з розмов з пані Яресько, чи склалося у Вас враження, що українське керівництво об’єднане у прагненні дійсно провести структурні, а не поверхневі реформи?

За її словами, програма представлена нею має потужну підтримку Кабміну. Коли я конкретно запитав її про перспективи реалізації, вона відповіла: «Спостерігайте!»

Читайте також: Іван Міклош: «Вимоги МВФ необхідні, але недостатні»

Вона сказала, що пройдуть реальні аукціони, за якими зможуть спостерігати міжнародна спільнота, ринки і потенційні інвестори. Це має показати, що Україна розуміє: їй дійсно необхідно стати на шлях реформ негайно.

 Тиждень.ua:  Який, на Вашу думку, є інтерес у США, особливо серед інвесторів, до економічного потенціалу України, до України як потенційно регіонального економічного гравця?

Інтерес є. Україна має дуже цікавий інвестиційний потенціал у сільському господарстві, енергетиці, а ще в деяких високотехнологічних секторах. Однак інвесторів стримує низка факторів. Перший, звісно, конфлікт з Росією. Це питання Україна може вирішувати, пояснюючи, що конфлікт відбувається тільки на Сході, а решта країни доволі спокійна.

Друге – створення інвестиційного клімату, що привабить інвесторів. Українському уряду це під силу. Для цього треба спростити систему оподаткування, аби інвестори її розуміли, мати судочинство, яке вирішуватиме спори неупереджено, і створити регуляторні структури, через яких компаніям не доведеться витрачати купу часу на отримання ліцензій тощо. Зрештою, українське керівництво саме добре знає, що йому робити.

 Тиждень.ua:  Чи є довіра до українського керівництва у США тепер, порівняно з початком їхнього управління?

В уряді та Конгресі США є велика підтримка України. Я гадаю, що з огляду на новітню українську історію, питання до того, чи зможе уряд втілити дуже непросту програму реформ, однозначно є. Йому треба дуже багато зробити, і це не буде легко. Але, як на мене, у американському істеблішменті є певна готовність сприймати обіцянки пані Яресько і українського керівництва на віру і дивитися, як вони втілюються.

 Тиждень.ua:  Американські аналітичні центри активно проводять подібні дискусії останнім часом. Чи можуть вони впливати на процес прийняття рішень, а чи це більше комунікаційна кампанія, що підтримуватиме інтерес і поінформованість у США щодо України?  

Пані Яресько мала багато часу на приватні розмови з американськими урядовцями і представниками Конгресу. А подія в Інституті Брукінґса дала їй нагоду викласти на публіці і привернути увагу преси та спільноти, що цікавиться Україною, до пріоритетних реформ України, про які вона, мені здається, говорила на закритих зустрічах.

Читайте також: Слідами вивезеного капіталу

Що стосується заходів, які ми проводимо тут – вони дають можливість високопосадовцям говорити про серйозні питання – а Україна однозначно зараз в центрі уваги (економічні та фінансові проблеми сприймаються так само серйозно як і військовий виклик). І це важливо.

 Тиждень.ua:  Чи є підстави вважати, що американський уряд буде підтримувати Україну до кінця, до відновлення тут стабільності та безпеки? Адже часто чується думка, що США  до цього не готові, тож і зброю, наприклад, надавати Україні не варто, бо цим глибше ув’яжуться у конфлікт, але не допомагатимуть Україні серйозно у випадку ескалації, яку надання зброї може спровокувати.

На мою думку, адміністрація Обами – як здебільшого і Джорджа Буша-молодшого і Білла Клінтона – хоче бачити Україну стабільною, демократичною країною з ринковою економікою, яка рухається до Європи. Такою є мета США щодо України останніх два десятки років, і її поділяють як республіканці, так і демократи.

Хтось припускає, що у сьогоднішньої адміністрації якісь інші цілі щодо України. Але враховуючи зовнішньополітичні виклики, з якими зіткнулася адміністрація Обами, остання, можливо, вирішила передати лідерство у дипломатії Заходу щодо Росії німецькій канцлерці Анґелі Меркель.  Відверто кажучи, то було розумне рішення. Меркель має кращі канали комунікації з Владіміром Путіним, ніж американський президент. Крім того, між Вашингтоном і Берліном є тісна комунікація щодо української політики. І я не бачу великих розбіжностей між ними.

 Тиждень.ua:  Чи не помилково це, зважаючи на те, що саме Німеччина була серед жорстких опонентів членства України в НАТО у 2008 році, відразу після російської агресії проти Грузії?

Частково підхід Вашингтона відображає реалії у Києві. У 2010-му, коли президентом став Віктор Янукович, він фактично заморозив ідею поглиблення відносин України з НАТО, вибравши натомість поглиблення зв’язків з ЄС. В адміністрації Обами це розглядали як логічний варіант розширення відносин України з Європою. І ще – оскільки США не належить до ЄС, у фарватері тої політики вони не були. Але за останній рік ми бачимо серйозну активізацію участі США по мірі поглиблення російсько-української кризи.

Читайте також: Слово на літеру «Д». Що таке дефолт і чим він загрожує Україні?

Коли говоримо про передачу лідерства Німеччині у діалозі з Росією, бачимо цікавий – і позитивний – факт: на початку лютого Меркель поїхала спочатку до Києва, а тоді вже до Москви. Тож вона не говорить з Росією в обхід України. Вона дуже стійко обстоює принципи, що ніяка країна не може змінювати кордони силою, і що санкції не можна пом’якшувати, доки Росія повністю не виконає мінські домовленості. Єдність ЄС у питанні санкції, порівняно з тим, якою вона була рік тому, теж заслуга Меркель. Вона виявилася готовою до ролі лідера у цій кризі.

Однак між позицією Меркель та США є певні тактичні розбіжності. На мою думку, США все ж варто розглядати можливість надання захисного озброєння Україні. Президент Обама закрив це питання, доки не побачить, як виконуватиметься Мінськ-2. Якщо ж перемир’я порушать сепаратисти чи Росія, на Білий дім тут буде серйозний тиск на користь надання зброї Україні. Якщо за зрив Мінська-2 будуть відповідальні росіяни, не думаю, що німці будуть опиратися озброєнню України з боку США.

Основні тези Наталії Яресько на виступі в Інституті Брукінґса, присвяченому критичним економічним та фінансовим викликам України

Проблеми

  • Захист від неспровокованого вторгнення Росії обходиться Україні у $5 млн щоденно
  • Попередній режим накопичив понад $40 млрд зовнішнього боргу
  • У 2014-му ВВП України знизився на 6,9%; у 2015-му очікується скорочення на 5,5%. Інфляція прогнозується на рівні 27%, що удвічі перевищує минулорічну. Гривня знецінилася на близько 70% з минулого року. Золотовалютні резерви впали до $5 млрд (після траншу МВФ 13 березня вони подвоїлися)

Що потрібно

  • більше фінансової та гуманітарної підтримки
  • захисне військове оснащення і навчання військового персоналу
  • збереження і посилення санкцій проти Росії у випадку порушень Мінська-2

Реформи – найважливіше: виграти війну, створивши сильну ринкову економіку

  • боротьба з корупцією
  • збільшення прозорості і відповідальності
  • верховенство права
  • створення умов для відновлення економічного зростання

 

 

 

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено