Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 лютого, 2015   ▪     ▪   Версія для друку

Світ про Україну: Якщо перемир'я на Донбасі не буде, "стратегічне терпіння" Обами вичерпається

Протягом тижня західні ЗМІ писали про долю Мінських домовленостей та стратегію Заходу у протистоянні агресивній політиці Кремля.
Світ про Україну: Якщо перемир'я на Донбасі не буде, "стратегічне терпіння" Обами вичерпається

 

Російська агресія в Україні є частиною більш широкого та небезпечного протистояння між РФ та Заходом. Про це пише авторитетне британське видання The Economist.

«Через майже чверть століття після розпаду Радянського Союзу, перед Заходом постала більша загроза зі Сходу, ніж будь-коли за час холодної війни. Навіть під час Карибської кризи 1962 року радянських лідерів стримували Політбюро і спогади про Другу світову війну. Тепер, за словами головного пропагандиста Росії Дмітрія Кісєльова, навіть рішення про застосування ядерної зброї «буде приймати особисто Путін, який має безсумнівну підтримку російського народу». Блеф чи ні, але це відображає сприйняття російською елітою Заходу, як загрози для самого існування російської держави. З цієї точки зору Росія не розпочинала війну в Україні, а відповіла на західну агресію», - пише The Economist.

На думку авторів публікації, ситуація в Україні була не причиною конфлікту між Кремлем і Заходом, а його наслідком.

«За конфронтацією Росії із Заходом стоїть конфлікт ідей. З одного боку - права людини, відповідальність влади і демократичні вибори; з іншого - необмежена держава, яка може пожертвувати інтересами своїх громадян задля майбутнього, або щоб задовольнити жадібність свої правителів. І при комунізмі, і до нього, Росія мала сакральне значення – це нібито священна держава, яка перебуває під загрозою», - йдеться в статті.

«Росія вбачає загрозу не в окремих європейських державах, а Європейському Союзі і НАТО, які їй видаються експансіоністськими. З російської точки зору, вони є «окупованими» Америкою, яка намагається використати західні цінності, щоб впливати на решту світу», - зазначає The Economist.

На думку видання, гібридну війну в Україні російський лідер Владімір Путін розпочав з урахуванням війни у Грузії 2008 року.

«Путін виніс два уроки з короткочасної війни у Грузії в 2008 році -  по-перше, це те, що Росія може застосувати жорстку силу в країнах колишнього СРСР і не є членами НАТО, при чому ймовірність військової відповіді Заходу залишатиметься мінімальною. По-друге, після поспішної кампанії стало зрозуміло, що збройні сили Росії необхідно реформувати. Військова модернізація стала особистою місією (Путіна – ред.) для компенсації «приниження» Росії «самовпевненим» Заходом по закінченню холодної війни», - йдеться в статті.

«Незважаючи на риторику холодної війни, СРСР і Америка були союзниками і переможцями у Другій світовій, і відчували певну повагу один до одного. Політбюро не страждало від почуття неповноцінності. На противагу цьому, Путін і його чекісти вийшли з холодної війни невдахами. Нинішнього очільника НАТО Єнса Столтенберга непокоїть те, що з новою, ворожою Росією Путіна важче мати справу, ніж з колишнім СРСР. Як представник Норвегії, яка ділить з Росією кордон у Арктиці, він (Столтенберг – ред.) стверджує, що «навіть у найхолодніший період холодної війни ми могли вести прагматичні розмови з ними з багатьох питань безпеки». Росія була «зацікавленою в стабільності» тоді, «але не зараз», - резюмує видання, цитуючи очільника НАТО.

Захід повинен надати Україні як військову, так і фінансову підтримку, адже сильна Україна здатна не лише захищатися від російської агресії, але й допомогти США та ЄС протистояти ворожим настроям Кремля. Про це пише американський політолог Олександр Мотиль у своїй статті для Foreign Affairs.

За його словами, деякі аналітики вважають Росію важливішою для Сполучених Штатів, ніж Україна. Зокрема, як аргумент вони наводять розміри цієї країни, запаси нафти та газу, економіку та військову потужність. Інші ж стверджують, що важливішою є Україна, народ якої прагне приєднатися до Заходу.

«Насправді обидві сторони мають рацію. І обидві помиляються. Усе залежить від того, що саме становить Росія для США – стратегічну вигоду чи стратегічну загрозу», - пише Мотиль.

За його словами, разом з анексією Криму та агресією на Донбасі, Росія перейшла від звичайної ворожості до Заходу до прямої атаки на його цінності, інститути та інтереси, тож Україна стає стратегічно важливою для успішного протистояння агресивним настроям Кремля.

«Агресія Путіна в Україні кидає виклик післявоєнній політиці безпеки та актуальності її інститутів - НАТО, Європейського союзу, ОБСЄ, і навіть Організації Об'єднаних Націй. Зрештою, Путін рішуче намагається  послабити Захід економічно, розділити його політично, і зробити Росію гегемоном на європейському континенті», - пише автор додавши, що війна, яку РФ веде в Україні може перекинутися далі на Захід.

«Сполучені Штати і Європа можуть використовувати в Україну, щоб врівноважити чи, точніше, продемонструвати своє невдоволення поведінкою Росії, залучивши Київ до західних місій з підтримання миру або в дипломатичних ініціатив ООН, ОБСЄ та інших міжнародних і регіональних організацій», - зазначає політолог, додавши, що Україну варто розглядати як союзника, на зразок Західної Німеччини під час холодної війни.

«Геополітичне положення України між РФ і Заходом зробило її вкрай важливою складовою оборони Заходу проти Росії Путіна. Цей стратегічний актив потрібно використати на противагу корумпованій, закостенілій, авторитарній державі Путіна. Тоді сильна Україна захищатиме Захід не від російської агресії, а від російської нестабільності», - переконаний Мотиль.

Він також зазначає, що лише сильна Україна – у військовому плані та економічно – зможе ефективно захищатися. Тому Захід повинен надати Україні як військову, так і фінансову допомогу  в межах широкої стратегії оборони. Це, на думку політолога, матиме значний вплив на поведінку російського лідера.

«Якщо Путін має намір продовжити ескалацію війни (як він це робить з часу анексії Криму), знищити Україну, та просуватися далі в Європу, незважаючи ні на що, допомога Заходу не змінить його прагнень, однак об'єктивно перешкоджатиме їх втіленню. Якщо ж навпаки, Путін є прагматичним патріотом РФ, то сильна Україна - а сильна і доброзичлива Україна є одним з найбільших російських інтересів - приведе його до деескалації і пошуку рішення шляхом. Ми не можемо дізнатися, яким насправді є Путін, однак завдяки сильнішій Україні ми матимемо позитивні наслідки в обох варіантах розвитку подій», - резюмував Мотиль.

Американське видання The Washington Post пише про те, як змусити Росію дотримуватися умов угоди про припинення вогню, напередодні підписаної у Мінську. Автор публікації – американський політолог та журналіст, фахівець з міжнародних відносин Фарід Закарія – переконаний, що військова допомога Україні не принесе бажаних результатів, і єдиною дієвою «зброєю» Заходу є економічний тиск.

«Через постійну підтримку Росією українських сепаратистів, західні політики почали обговорювати військову допомогу для українського уряду. Але намагаючись знайти методи стримування Москви, можливо, варто звернути увагу те, що налякає самих росіян - і це не військова допомога Києву», - зазначає автор статті.

«Аргумент проти санкцій полягає в тому, що, хоча вони можуть збільшити вартість агресії для Росії, Путін показав, що його не турбує висока ціна. Якщо це так, то військова допомога для України також не працюватиме», - переконує Закарія.

На його думку, Захід повинен використати економічні важелі впливу на російську економіку, яка продовжує стрімке падіння. Зокрема, російська влада остерігається відключення РФ від глобальної системи платежів SWIFT, про що неодноразово робили заяви представники російської влади.

«Зрозуміло, чому найближчі соратники Путіна налякані перспективою додаткових економічних санкцій. Економіка Росії перебуває у стані вільного падіння», - зазначає Закарія.

Він переконує, що російські військові можуть продовжити агресію в Україні, незважаючи на домовленості про перемир’я, однак варто уникати спокуси щодо поставок зброї, адже «військові карти» росіян залишаються порівняно сильними.

«Чому Захід хоче змінити свій потужний метод - економічний тиск – на той, який не принесе йому перемоги? Якщо ж Росія порушить цю крихку мирну угоду, то необхідно розглянути подальші санкції», - резюмував він.

Німецьке видання Die Zeit зазначає, що невизначена позиція Барака Обами не може тривати довго, і, оскільки на угоду про припинення вогню покладають мало надій, невдовзі доведеться приймати конкретне рішення.

«Коли європейці минулого тижня в Мінську підписали попередню угоду про припинення вогню, Барак Обама з полегшенням видихнув. Хоча ніхто не може бути впевненим, що умов угоди про припинення вогню між сепаратистами і українською армією дотримуватимуться», - йдеться у публікації.

На думку видання, якщо бої на сході України триватимуть і надалі, президенту США буде важко уникнути тиску Конгресу, який закликає до надання Україні оборонного озброєння.

«Цю точка зору (щодо озброєння для ЗСУ – ред.) розділяють не тільки опозиційні республіканці, а й деякі представники Демократичної партії та кілька урядовців», - зазначають у статті, згадавши, зокрема, екс-держсекретаря США Хілларі Клінтон, нового міністра оборони Ештона Картера і його попередника Роберта Гейтса, секретаря Леона Панетту і Чака Хейгела.

«Це конфлікт уявлень про роль Америки, який постав вперше з часу терактів 11 вересня 2001 року і війни в Іраку. Праві як і раніше претендують на глобальне лідерство Америки. Вони як і раніше вимагають глобальної присутності і домінування військової наддержави», - пише Die Zeit.

Видання стверджує, що зовнішня політика Обами полягає в «стратегічному терпінні» й наполегливості, а під час міжнародних криз президент США поводиться вкрай обережно. Разом з тим адміністрація Обами наголошувала, що розгляд питання щодо озброєння для України «не знімали з порядку денного».

«Тому жодні варіанти не виключені, навіть військовий. Цей принцип насправді є частиною американської ДНК. Тож якщо домовленості про припинення вогню себе не виправдають, «стратегічне терпіння» Обами може швидко вичерпатись», - резюмує видання.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено