Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 січня, 2015   ▪   Борис Чатирдаг   ▪   Версія для друку

Півострів несвободи

Для Кремля сьогодні анексований Крим – це, схоже, передусім «півострів-фортеця», який має бути базою для диверсійно-розвідувальної діяльності, постійною загрозою «м’якому підчерев’ю» України, плацдармом для експансії в українському напрямкові, а за сприятливих умов — на Кавказ та Балкани. Крим являє собою вкрай важливу геостратегічну позицію.
Півострів несвободи

Кремль прагнутиме закріпити Крим за собою, а тому у 2015 році продовжить посилену мілітаризацію цього українського регіону. Можна очікувати створення на його території анонсованого президентом Путіним потужного окремого збройного угруповання, а за негативного сценарію – використання цих військ у повномасштабній війні проти України. Причому носії ядерної зброї вже присутні в Криму. Не виключено, що поява на його території такої зброї — це засіб залякування та шантажу. Ймовірно, у новому році будуть значною мірою завантажені кримські підприємства військово-промислового комплексу, чого цьогоріч зробити не вдалося через правові недоладності та бюрократичну тяганину.

Мілітаризація Криму є однією з причин та одним з інструментів поступової зміни складу кримського населення. На «великій військовій базі», на яку стрімко перетворюється анексований регіон, потрібні лояльні та відносно забезпечені жителі. Крим же критично залежить від материкової частини України через постачання води, продуктів, електроенергії. Купівля їх за світовими цінами — дороге задоволення для Кремля. Отже, Росії просто невигідно утримувати наявну кількість населення. Вже оголошено про побудову в Криму найближчими роками для російських військових 17 тисяч квартир. Тобто якщо взяти прийнятий в українській статистиці показник у 2,6 осіб на родину, то йдеться про 44,2 тисячі членів родин військових, значна частина яких прибуде на окуповану територію з Росії. До того ж можна припустити, що чимало людей в погонах не отримають квартир, а відповідно кількість «військових-колоністів» буде більшою. З іншого боку, призов у 2015 році до лав російської армії призведе до сплеску виїзних настроїв у переселенців-чоловіків, особливо серед кримськотатарської молоді.

Очевидно, що окупаційна влада оперуватиме й іншими інструментами витіснення з Криму нелояльного до неї населення. Вона виховуватиме лояльність у частини кримчан, стимулюючи їх виїзд до російських регіонів, переселятиме російських «колоністів» на анексовані землі. Так, можна очікувати розширення практики пільгового вступу кримської молоді до російських вишів, переведення на службу чи роботу у регіони РФ не тільки військовослужбовців, правоохоронців чи держслужбовців, які в Криму зрадили присязі українському народові, а й, наприклад,  кримських викладачів та представників деяких інших професій. Натомість до так званого «Кримського федерального округу» буде спрямовано зустрічний потік чиновників та інших «стовідсоткових» росіян.

  Кадирівський режим як взірець

У Кремлі, схоже, вирішили принаймні на перехідний період для оперативного управління Кримом лишити старий кримський істеблішмент. Хай з додаванням та під надійним контролем «нових кримчан» із росіян. Мабуть, і у 2015 році на анексований півострів їхатимуть працювати лише другорядні чиновники, адже серйозні гравці остерігатимуться міжнародних санкцій.

Кримський істеблішмент здебільшого неефективний, але надійний для офіційної Москви. Багато його представників спалили мости з Києвом як своїм сепаратизмом, так і участю у підривній діяльності на сході зрадженої ними держави, а також підтримкою терористичних угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Читайте також: Крим - розбита вітрина

У 2014 році намітились жваві контакти між Чеченською Республікою та «Республікою Крим». Відбувалися двосторонні візити, культурні обміни, перший з 1990-х років призов чеченської молоді – 4000 чоловіків служитимуть у Криму. Річ тут навіть не в тому, що Кремль визначив особливу роль Чечні в анексії Криму та його економічно-тіньовому освоєнні, нейтралізації кримськотатарського фактору. Видається, «главу Республіки Крим» С. Аксьонова вельми цікавить досвід утримання влади президентом Чечні Рамзаном Кадировим. Він використовує квазіфеодальну модель організації відносин з Москвою: чеченський лідер багато років демонструє абсолютну лояльність «сюзерену» — президенту РФ Владіміру Путіну, натомість Чечня регулярно отримує значні федеральні субсидії й на додачу  Кадиров має окремі від федеральних силові структури, які діяли навіть за кордонами РФ.

У цьому контексті для кримського істеблішменту представляє інтерес так звана «кримська самооборона», сформована як парамілітарне сепаратистське угруповання на початку 2014 року. Правозахисники звинувачують її у систематичному порушенні прав людини та підозрюють у скоєнні тяжких злочинів – викрадень та вбивств. Кримське керівництво з червня намагається вписати «кримську самооборону» в правове поле Росії. Можна припускати, який би статус не набуло це формування, у 2015-му воно буде використовуватися кримським істеблішментом як засіб придушення невдоволених кримчан та як інструмент силового переділу власності.

Загалом кримська верхівка у 2015 році, ймовірно, почуватиметься добре у фінансовому плані, адже вона зможе отримати свою частку «адміністративної ренти» від великих бюджетних вливань федерального центру, створення вільної економічної зони, а також від тіньових доходів грального бізнесу в разі відкриття в Криму гральної зони. Не виключено, що хтось із «старих кримських» зможе взяти участь у розподілі баришів від наркотрафіку з Афганістану та Північного Кавказу в Європу. 

Суцільний «одобрямс»

Російські правозахисники говорили, що кримчани у сфері прав людини відчують «декомпресію», адже вони в стислий термін пройдуть те, що росіянам довелося долати півтора десятки років. Дійсно, жителі Криму потрапили із відносно вільної України у консолідований авторитаризм Росії. Порушення прав на свободу слова, зібрань, совісті, особистої недоторканості та навіть на життя у 2015 році, на жаль, на анексованих територіях будуть системними.

Із понад трьох тисяч ЗМІ, зареєстрованих в АР Крим на початку 2014 року, у наступному за російським законодавством буде перереєстровано в декілька разів менше. Посилиться тиск російської влади та проросійських угруповань на ті мас-медіа та журналістів, що залишаться. Так само зачищене буде й поле громадських організацій. Отже, простір свободи та можливості самоорганізації суттєво звузяться. Й це при тому, що вже цього року кримчан, відповідно до законодавства РФ, позбавили права обирати міських голів.

Особлива загроза нависла над правами національних груп – кримськотатарського народу та етнічних українців. Структуризований кримськотатарський рух, з понад півстолітнім досвідом самоорганізації, не вписується у реалії авторитарної Росії, яка рухається в бік тоталітарних практик. До того ж органи національного самоврядування – Меджліс та Курултай кримськотатарського народу не визнали анексію Криму. За таких умов Кремль у 2015 році прагнутиме шляхом підкупу, шантажу та репресій утворити проросійську більшість у Меджлісі та Курултаї. З огляду на непевність результату паралельно конструюватимуть лояльні до Росії організації кримських татар на кшталт руху «К’рим». Треба зазначити, що в релігійній сфері Москві практично вдалося схилити до співпраці Духовне управління мусульман Криму, яке об’єднує більшість кримських мусульман. Задля цього було вжито цілий комплекс заходів, включно зі створенням паралельного муфтіяту. Наступного року можна очікувати суттєвого збільшення фінансування з бюджету Росії потреб раніше депортованих за національною ознакою та продовження тиску на опозиційно налаштованих кримських татар.

Читайте також: Півострів близький і далекий

Вкрай некомфортно почуватимуть себе у 2015 році в Криму етнічні українці, які прагнуть зберегти рідну мову та власну культуру. Окупаційна влада продовжить ліквідовувати залишки й без того нерозгалуженої культурницької інфраструктури українців. Очікується, зокрема, що у навчальному році 2015/2016 на півострові не залишиться україномовних шкіл та майже не буде україномовних класів. Зростатиме тиск на кримські структури УПЦ Київського Патріархату та УГКЦ, більшість парафіян яких етнічні українці. Також будуть знищуватися інші ознаки українства, а українські активісти через морально-психологічний тиск та репресії виїздитимуть на материк. Під загрозою опинилися права й інших меншин.

Загалом напруження у міжнаціональних та міжконфесійних відносинах, провокації у цій сфері здатні породжувати спонтанні конфлікти.

 Проте весь величезний комплекс порушень прав людини в Криму та інші проблеми, що стали наслідком анексії, ймовірно, не призведуть у 2015 році до прозріння більшості кримчан. Вони перебувають під впливом механізмів масштабної інформаційної війни, яку розв’язала Росія проти України.  

Наслідком потужного промивання мізків кримчанам стане те, що зустріч із багатьма труднощами російських реалій буде сприйматися як менше зло: в стилі «проте ми уникнули війни», «зате у нас немає фашистів» тощо. З другого боку, певні можливості для маніпуляцій відкривають й інфраструктурні проекти – побудова переходу через Керченську протоку, будівництво транспортної магістралі Севастополь—Керч тощо. Пострадянська людина може з допомогою пропагандистів інтерпретувати це в стилі: «побудуємо міст – заживемо, а зараз треба протриматися». Спрощена до карикатури версія очікування комунізму пересічними радянськими людьми. Частина експертів вважає, що міст або тунель Керч—Кубань побудовано не буде через його дорожнечу та геологічну складність дна.  

Читайте також: Як російські війська 23 серпня заходили на Донбас

Але тримати кримське суспільство під контролем Росія зможе не тільки з допомогою «пряника» — збільшення соціальних виплат, гарантування домінування етнічним росіянам, які становлять більшість кримчан, чи «опіуму» — машини пропаганди, а й «батога» — репресивного апарату та інституту стукацтва. За умов загострення проблем Росії у 2015 році, пов’язаних з економічними санкціями та збільшенням політичної ізоляції, роль «батога» зростатиме.

Україна ж, як законний володар суверенітету Криму, попри мінімальні можливості повернути його у найближчій перспективі, повинна у 2015 році розробити стратегію реінтеграції тимчасово окупованої території та почати її реалізовувати. Росія має відчувати все більший тягар незаконного володіння чужою землею. Вже наступного року Україна може почати відпускати в Крим не тільки електроенергію, а й воду за світовими цінами, причому з політичною умовою дотримання прав громадян України на тимчасово окупованій території. А в разі її порушення блокувати постачання півострова критично важливою продукцією…

Лише можливо:

  • Масова втеча кримських юнаків, які не бажають служити у російській армії
  • Створення проросійської фронди у Меджлісі і Курултаї
  • Міжетнічні конфлікти
  • Кількість регіональних ЗМІ скоротиться в рази

Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено