Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 листопада, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Борис Райтшустер: «У Росії - дикий капіталізм кам'яного віку»

Тиждень.ua поспілкувався з німецьким журналістом, багаторічним керівником московського бюро німецького журналу «Фокус» Борисом Райтшустером про методи інформаційної та політичної маніпуляції Кремля в Німеччині та на Заході.
Борис Райтшустер: «У Росії - дикий капіталізм кам'яного віку»

Тиждень.ua: Які підходи використовує Кремль для маніпуляції щодо українського питання в Німеччині?

Підходи Кремля спрямовані на клієнта. Там чудово знають, що у старих лівих у Німеччині добре діє ілюзія, що Москва залишилася «червона» і Путін - це наступник Радянського Союзу. Лівим це подобається. Іноді, навіть смішно, що вони захищають Москву виходячи з позицій, нібито Москва ще ліва і соціалістична. Насправді Москва більш капіталістична, ніж навіть США. Різниця тільки в тому, що у США - це цивілізований капіталізм, а в Росії якийсь дикий капіталізм кам'яного віку. До правих Кремль по-іншому підбирається. Їм це підноситься, що Росія відстоює справжні права, сімейні цінності. Це мені дуже нагадує самого Путіна, його кагебістський підхід. Він коли зі священиком розмовляє, то здається, що Путін до глибини душі православний. Якщо ж з атеїстом, то що атеїст. І так вони підбирають проблеми дуже тонко для Європи, роблячи ставку на те, що там хотіли б чути в окремих групах. Якщо, загалом, то він дуже сильно грає на почутті вини німців. Завжди присутня тема Великої Вітчизняної війни. Німцям дуже вміло вдалося вселити, що від Другої Світової війни постраждала тільки Росія, а насправді постраждав СРСР, тобто і Білорусь і Україна постраждали також, якщо навіть не більше.

Кремль дуже тонко грає тим, що реалії в нинішній Росії настільки кричущі, що західній людині їх просто складно уявити. Західна аудиторія просто не сприймає правдиві розповіді про Росію. Коли я розповідаю, що відбувається, мені просто не вірять. Це не правова держава, це постійна наруга над правом, над демократією. Але це настільки поза уявленнями західної публіки, що там це не сприймається

Тиждень.ua: Чи можуть кремлівські практики через своїх агентів «інфікувати» країни Заходу?

Звичайно. Причому не можна говорити, що це Путін придумав, що у нас цього не було. Це сильно посилюється. Відбувається «шредерізація» німецького суспільства. Тут звичайно не можна шукати причину тільки в Путіні, але він впливає досить погано саме в цьому напрямку.

Читайте також: Містраль “Владивосток” лягає на курс?

Тиждень.ua: У чому феномен Герхарда Шредера?

Приклад Шредера жахливий, але з нього вже беруть приклад. Наприклад, лідер молодіжного союзу правлячої партії ХДС Філіп Місфельдер. Він страшенно «підлизується» і до Газпрому і до Кремля (Міссфельдер був присутній на святкуванні Дня народження Герхарда Шредера в Санкт-Петербурзі – Ред.). Є люди, які хочуть піти цим шляхом і це дуже небезпечне явище.

Тиждень.ua: Це бажання грошей чи внутрішні переконання?

Думаю, все разом. Там спочатку це було погане дитинство, бідність. Я думаю, Путін його просто завербував. Там звісно є і гроші і Путіну вдалося його переконати. Зараз же він уже настільки увійшов у цю роль, що просто не може визнавати, що він не правий. Він уже зайшов у цей глухий кут, і йти зворотнім шляхом йому вже буде соромно. Путін його дуже вправно в цю пастку заманив. Я вважаю, що в принципі його вже серйозно в Німеччині не сприймають. Він колосально пошкодив свою репутацію і в нього, схоже, зворотного шляху вже немає.

Тиждень.ua: Як Ви гадаєте, ті процеси, які відбуваються зараз в Росії, вони вже незворотні?

Якщо б змінився курс, то можна було б щось змінити. Але це відносно войовничості. Відносно світогляду, того як люди думають про демократію, про правову державу, я боюся, що ця отрута, яку зараз Путін і його команда пустили в суспільство, довго діюча і дуже плідно потрапляє на ґрунт пострадянського суспільства. Я боюся, що ми ще десятиліттями будемо «розгрібати цю ситуацію, але не обов'язково, що воно піде в гіршу сторону. Ми вже у дуже поганий точці, але все-таки є надія, що процес може бути поворотний, але дуже повільно. Для Путіна зовнішній ворог завжди потрібен для вирішення внутрішніх проблем. Поки у нього рейтинг 80% і внутрішні проблеми зараз трошки відступили, то зараз він може піти на перемир'я. А коли цей рейтинг впаде, боюся, з'явиться велика спокуса знову почати якісь авантюри зовнішньополітичні.

Тиждень.ua: Яких помилок Захід припустився щодо Росії, що призвело до того, що «народився» Путін?

Тут можна дійти до часів Єльцина. Захід підтримував Єльцина, хоча той ніколи не був демократом. Це призвело до того, що коли росіяни на початку 1990-х були доволі прозахідними, то рівно за десять років після того у них було розчарування в Заході і чесно скажу я це розчарування прекрасно розумію. Росіяни почувалися покинутими і обдуреними. Через це й з'явився такий попит на такого лідера, як Путін. Він є уособленням цієї скривдженості і приниженості. У його особистій долі були збіги із долею країни. По-друге, при Путіні навіть був певний час, коли він був відкритий для Заходу. Тоді багато хто повівся на цю ілюзію, але вони його не розуміли. А коли він почав руйнувати демократію, то вони знову закривали очі. Коли вже в 2005-2006 рр. політика ставала все більш войовничою, на Заході абсолютно цього не бачили.

Читайте також: Погляд на Україну із Празького града

Ще одна помилка, це те, що після Криму практично не було ніяких болючих санкцій. Це був великий сигнал для Кремля, що можна нападати на сусіда, і нічого не буде. Звісно ж це було для нього як запрошення йти далі в східну Україну. Зараз прийняли хоч якісь більш-менш діючі санкції і ми вже бачимо, що він від цих санкцій Путін поводиться обережно і робить поступливі кроки. Якби це було зроблено після Криму, ми може ще б уповільнили кровопролиття, а так ми дали йому сигнал, що у нього зелене світло.

Біографічна нота

Борис Райтшустер, 43. Німецький публіцист, з 1999 р. очолює московське бюро німецького журналу «Фокус». Автор кількох книг про сучасну Росію. Серед них «Демократура Путіна» (цього року вийшла українською мовою), «Володимир Путін. Куди він веде Росію »,« Листи з імперії, що гине»,«Російський екстрим. Як я вчився любити Москву».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Що голосування в Італії, Австрії, Румунії означають для ЄС і України
    8 грудня, Ольга Ворожбит
  • На яких традиціях виховують українських офіцерів і солдатів
    8 грудня, Ярослав Тинченко
  • Нереформована протягом 25 років регуляторна система не просто тягне Україну на дно рейтингу Світового банку «Doingbusiness» (80 місце серед 190 країн), а суттєво ускладнює роботу як національного бізнесу, так і потенційних інвесторів. Тому дерегуляція, а точніше побудова кращої регуляції, у фокусі особливої уваги – на засіданні Уряду скасували 367 постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу, а перший заступник Міністра економіки Максим Нефьодов анонсував законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць.
    8 грудня, Світлана Майструк
  • Про пріоритетні культпроекти, осучаснення бібліотек та осередків, а також про створення інституцій, які провадили б у майбутньому культурне відродження нині окупованих Донбасу й Криму, в інтерв’ю Тижню розповів міністр культури Євген Нищук.
    8 грудня, Ганна Трегуб
  • Російська пропагандистська машина недарма вбиває в голову своїм громадянам, ніби на Донбасі за Україну воюють найманці якщо не із Сомалі, то з Арабського світу; про участь військ країн НАТО, особливо поляків, вона вже навіть не згадує.
    8 грудня, Анатолій Шара
  • Реформа державного управління ще не набрала обертів, проте навколо неї, традиційно для українського політикуму, вже почали розгорятися скандали.
    8 грудня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено