Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
24 листопада, 2014   ▪   Олесь Олексієнко   ▪   Версія для друку

Чи житимемо за законом?

У проекті коаліційної угоди реформування правоохоронної та судової систем і боротьба з корупцією поставлені на перші місця. Однак ефективність запланованих перетворень викликає сумніви
Матеріал друкованого видання
№ 47 (367)
від 20 листопада, 2014
Чи житимемо за законом?

В оприлюдненому базовому варіанті коаліційної угоди чільне місце відведене боротьбі з корупцією та реформам судової і правоохоронної систем. Це свідчить про те, що потенційні учасники коаліції усвідомлюють важливість перетворень у цих сферах і масштаб запиту на них суспільства. Але проведений Тижнем аналіз змісту відповідних реформ показав, що замість кардинального перезавантаження цих систем планується лише їх косметичне рихтування. Причому найслабшою є частина, яка стосується судової реформи, хоча саме від ефективності суду залежить успіх чи не більшості потрібних країні перетворень.

«Щоб було як  в Америці»

Коаліційна угода передбачає серйозне переформатування правоохоронних органів. МВС має стати цивільною структурою, що лише формує політику у сфері протидії злочинності та забезпечення громадського порядку, управління державним кордоном, запобігання нелегальній міграції, цивільного захисту, пожежної безпеки та протидії надзвичайним ситуаціям. Натомість усі ці функції будуть покладені на окремі центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) в його системі.

Так, для протидії злочинності та забезпечення громадського порядку має бути створена Національна поліція. Вона поділятиметься на Поліцію громадської безпеки (ПГБ), Кримінальну поліцію (КП), спецпідрозділи швидкого реагування та Судову поліцію. Поліція громадської безпеки, своєю чергою, повинна складатися з Єдиної патрульної служби (ЄПС) та Служби дільничних інспекторів (СДІ). Кримінальна поліція провадитиме оперативно-слідчі дії. Функції спецпідрозділів швидкого реагування коаліціянти зобов’язуються чітко законодавчо визначити, щоб уникнути їх нецільового використання.

Угодою передбачені повна переатестація поліцейських за новими критеріями з урахуванням міжнародного досвіду та оновлення особового складу поліції, прозора система конкурсного добору на керівні посади.
З огляду на формулювання угоди під «оновленням особового складу» мається на увазі не набір нових працівників за грузинським зразком, а переатестація та поступове поповнення в майбутньому новими кадрами. Підготовка рядових поліцейських здійснюватиметься в чотирьох школах за навчальними програмами з урахуванням досвіду США, Грузії та інших розвинених країн. Для керівних кадрів існуватимуть два рівні вищих навчальних закладів, вочевидь, також на основі наявних.

Без тотального оновлення кадрового складу якісно нової правоохоронної чи судової системи не створити

З метою посилення конт­ролю громадськості за поліцейськими для швидкої ідентифікації кожного працівника будуть запроваджені персональні ідентифікаційні жетони й уніфіковані правила їх носіння на одязі. А щоб родичі затриманих (та інші зацікавлені особи) могли швидко встановити місцеперебування останніх, має бути створена автоматизована система їх реєстрації, а також спеціальні термінали доступу всіх громадян до неї.

У системі МВС крім Національної поліції існуватимуть такі окремі ЦОВВ, як Національна гвардія, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна служба, Державна міграційна служба. У подальшому дві останні мають бути об’єднані в одну – Державну службу міграційного контролю та прикордонної охорони. Натомість державна політика у сфері громадянства і внутрішньої міграції належатиме до компетенції вже не МВС, а Державної реєстраційної служби Міністерства юстиції.

Припинити своє існування повинні транспортна та ветеринарна міліція, Державна служба охорони (ДСО), ДАІ (її функції із забезпечення безпеки дорожнього руху будуть передані ЄПС). Мають бути ліквідовані й усі спецпідрозділи із боротьби з організованою злочинністю, функції яких перейдуть до Державного бюро розслідувань (ДБР).

Читайте також: Передбачувана майбутня політика нового українського парламенту

ДБР планується як аналог американського ФБР. Створене поза системою МВС, воно має зосередитися на протидії корупції (окрім питань, які належать до компетенції Національного антикорупційного бюро, про нього нижче) та організованій злочинності. Йому буде передано право ведення досудового розслідування злочинів у цих сферах, а також інших особливо тяжких злочинів і злочинів, скоєних працівниками органів правопорядку. До ДБР мають перейти й слідчі функції органів прокуратури та СБУ.

Реформа передбачає можливість створення поза структурою МВС та Національної поліції Муніципальної поліції коштом місцевих бюджетів і з підпорядкуванням місцевим органам влади. Їй «з метою уникнення дублювання функцій» може бути передано функції Єдиної патрульної служби Національної поліції на певній території.

На базі Військової служби правопорядку в ЗСУ має бути сформовано Військову поліцію. Вона підпорядковуватиметься начальнику Генштабу ЗСУ та матиме право в умовах воєнного стану здійснювати досудове розслідування всіх кримінальних правопорушень, вчинених війсь­ко­вослужбовцями, а також злочинів, скоєних військовослужбовцями безпосередньо в зоні ведення бойових дій.

Антикорупційна політика

Серед першочергових заходів – уже з 1 січня 2015 року – створення Національного антикорупційного бюро (НАБ). Передбачені зміни до ухваленого попереднім парламентом «компромісного» закону про НАБ для виправлення його недоліків, зокрема встановлення оплати праці директора та працівників бюро на рівні, який забезпечить їхню незалежність, а також скасування процедури погодження його керівника Верховною Радою «з метою уникнення його залежності у своїх діях від політичного тиску».

Читайте також: Роман Безсмертний: «Ми живемо на території, де люди завжди прагнули впливати на владу»

До середини 2015-го також має бути засноване Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), а до держбюджету-2015 закладені видатки на його функціонування, створення загальнонаціональної електрон­ної системи подання та оприлюднення декларацій чиновників, проведення щорічного зовнішнього антикорупційного аудиту органів державної влади. В угоді також закладені зобов’язання учасників коаліції зі зниження мінімальної межі декларування видатків чиновниками, запровадження процедури перевірки на доброчесність. Для зменшення політичної корупції передбачене ухвалення змін до законодавства, що забезпечить прозорість фінансування партій та виборчих кампаній згідно з рекомендаціями міжнародної організації GRECO.
Низка позицій угоди передбачає розширення можливостей доступу громадян до різноманітних баз даних. Зокрема, мають бути внесені зміни до законодавства для надання вільного доступу в інтернеті до інформації про земельні ділянки та їхніх власників, про власників іншої нерухомості, про держзакупівлі, до декларацій про майно і доходи чиновників, даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-під­приєм­ців, Єдиного реєстру об’єк­тів державної власності, Державного реєстру телерадіоорганізацій тощо. Для здійснення державного нагляду за забезпеченням права громадян на доступ до публічної інформації має бути створений окремий орган.

Судова реформа

Реформа правоохоронної системи та антикорупційна політика наштовхуються на проблему ефективності судової системи.

Набір декларацій про наміри створити «некорумповану, ефективну і незалежну систему правосуддя, яка забезпечуватиме право на справедливий і безсторонній (неупереджений) суд», не дістає продовження в дієвих інструментах та механізмах. Концепція всієї «судової реформи» знайшла концентроване відображення в такому баченні потрібних судовій системі змін: «буде створено єдиний незалежний від політичного впливу орган, який відповідатиме за призначення, кар’єру та звільнення суддів, у якому більшість становитимуть судді, обрані суддями».

Читайте також: За крок від фінансової прірви

Такий підхід цілковито ігнорує той факт, що проблема нинішньої судової системи полягає в повній деградації наявної суддівської корпорації і передусім найвпливовіших у ній персонажів. Вони відтворюють і відтворюватимуть усі недоліки судової системи, її заточеність на корупцію і ніколи самі не спиляють гілку, на якій сидять. При цьому добрий намір коаліції внести «зміни до Конституції, за якими будуть підвищені вимоги для призначення на посаду судді, зокрема щодо віку і досвіду», на практиці, ймовірно, означатиме лише консервацію наявного персонального складу суддівського корпусу.

З більш практичних заходів передбачаються забезпечення гласності та відкритості судового процесу, повне декларування доходів і витрат суддів, членів Вищої ради юстиції, органів добору та притягнення до відповідальності суддів, членів їхніх сімей «та пов’язаних осіб у якнайширшому сенсі», «встановлення одним із ключових критеріїв для обіймання посади судді відповідність витрат кандидата на посаду судді та членів його сім’ї їхнім доходам», а «невідповідність витрат прокурора, членів його сім’ї та пов’язаних осіб їхнім доходам стане підставою для безумовного звільнення прокурора з посади».

Ефективність правоохоронних та антикорупційних органів залежатиме від безпосередніх виконавців, на яких будуть покладені відповідні функції. Без тотального оновлення кадрового складу якісно нової правоохоронної чи судової системи не створити. Саботаж старих кадрів здатен спотворити та дискредитувати ідею реформування та зробити правоохоронну і судову системи ще нестерпнішими для громадян, а формально антикорупційні органи – черговою ланкою репресивно-корупційної системи влади в Україні.  

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Тиждень спробував розібратися в редакційній політиці та ідеологічній спрямованості українських ЗМІ
    31 липня, Денис Казанський
  • Як громадські ініціативи здатні розворушити внутрішній туризм
    31 липня, Юлія Мороз
  • Перед новою партією «Рух 5 зірок» відкривається дорога до перемоги. Але що вона робитиме, якщо виграє, невідомо
    31 липня, The Economist
  • Якщо й причаївся нині в Донецьку оплот усього західного й прогнилого, то зовсім не міфічні українські диверсанти, що закопують у місцевих лісопосадках листівки із закликом повернути Україну в Донецьк. Ні, цей оплот міститься під самим носом у МГБ, до того ж так часто відвідуваний і шанований «русскомірними» містянами. Це Донецький драматичний театр, у якому розігрується справжня драма для всіх любителів «русской вєсни».
    31 липня, Станіслав Васін
  • В Україні можна відшукати чимало цікавих туристичних місць, які зазвичай оминають традиційні довідники для мандрівників
    30 липня, Роман Малко
  • Що впливає на формування зовнішньої політики Грузії та її сприйняття вдома
    30 липня, Анна Корбут
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено