Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 жовтня, 2014   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Одещина: Нема життя без України

Велика внутрішня строкатість і високий рівень економічної інтегрованості з рештою країни роблять неможливими і згубними для регіону будь-які спроби відокремлення
Матеріал друкованого видання
№ 41 (361)
від 9 жовтня, 2014
Одещина: Нема життя без України

Ще навесні Одещину разом із трьома східними регіонами країни (Донеччиною, Луганщиною та Харківщиною) путіністи розглядали як один із плацдармів реалізації проекту «Новоросія». Саме морська столиця тривалий час залишалась одним із ключових форпостів антиукраїнських сил на Півдні України, саме там провадили свою діяльність такі світські та релігійні лобісти «Русского міра», як колишній мер Олексій Костусєв, лідер партії «Родіна» Ігор Марков чи митрополит Агафангел Саввін. Однак, як і в Харкові, тут вдалося нейтралізувати сепаратистів.

Перспектива масштабного громадянського протистояння, прообраз якої тоді проявився під час зіткнень на Куликовому Полі та пожежі в місцевому Будинку профспілок 2 трав­­­ня, не приваблювала одеситів. А подальші повномасштабні бойові дії та супровідні жертви і руйнування на Донбасі стали для них щепленням від сепаратизму. Хо­ча форуми адептів «Русского міра» і досі рясніють повідомленнями про те, що в морській столиці України достатньо людей, які «лише зачаїлися і чекають зручного моменту, щоб помститися», проте ціна можливих втрат у разі спроб повторити донбаський сценарій у такому строкатому регіоні, як Одещина, все ж таки слугує для місцевих еліт достатнім гальмом, аби уникати дестабілізації.  Вона дуже різнорідна, зокрема й у сенсі домінуючої мови чи політичних уподобань мешканців, і складається зі щонайменше трьох мікрорегіонів, кожен із яких має свою специфіку.

Історично Одещина сформувалася з двох частин: «старої», тобто територій, які входили до складу області  від моменту її появи, та «нової» – колишньої Ізмаїльської області, створеної на півдні повернутої в 1944-му Бессарабії та ліквідованої в 1954-му (див. карту). І «стара», і «нова» містять у своєму складі україномовні та російськомовні частини, однак якщо в першому випадку йдеться про великі території адміністративних районів області, то в другому – про обласний центр та кілька міст обласного підпорядкування з кількома десятками тисяч мешканців кожне. Специфікою «нової» Одещини, яка відрізняє цей регіон від решти південно-східних областей України, є наявність семи адміністративних районів зі змішаним в етнічному та мовному плані населенням, що послуговується не лише російсь­­кою чи українською, а й болгарською, молдовською і подекуди гагаузькою мовами (див. карту).

Російськомовна частина «ста­­­рої» Одещини (Одеса, порти-супутники Іллічівськ та Южне, а також кілька прилеглих населених пунктів сусідніх Овідіопольського, Комінтернівського та Біляївського районів) займають лише трохи більше як 1% території області, але в них мешкає понад 48% її жителів. При цьому, на відміну від більшості міст Донбасу чи Кри­­му, тут понад 60% населення все ж становлять українці, хоча значна їх частина і вважає рідною російську.  Україномовні райони «старої» Одещини займають 60% площі, але в них мешкає лише 29% населення області. У межах цього суцільного масиву, який цілком зіставний як за територією (20 тис. км²), так і за кількістю населення (близько 0,7 млн осіб) з деякими областями України, частка жителів, які назвали під час останнього перепису рідною українську, сягнула 80%, змінюючись залежно від району від 69% до 96%.  Задністровська, «нова» Одещина, своєю чергою, складалася з україномовного масиву в Біл­город-Дністров­сь­кому й Татарбунарському районах (близь­­ко 11% території та понад 4% населення області, серед яких 77% мешканців під час останнього перепису назвали рідною українську), районів, які мають змішаний етномовний склад (для 30% рідна російська, для 27% – болгарська, для 21% – українська, для 15% – молдовська, для решти – переважно гагаузька), а також російськомовних міст обласного підпорядкування Ізмаїла і Біл­­­города-Дністровського.

Читайте також: Пане президенте! Що сказати вам «за всю Одесу»?

За роки незалежності в країні процеси деукраїнізації від­бували­­ся лише в чотирьох регіонах: Криму, Севастополі, Луганській та Донецькій областях. Одещина до них не належала. Понад те, коли порівняти результати переписів 1989 та 2001 років, то помітне динамічне зростання част­­ки українців та україномовних і водночас зменшення відсотка росіян і російськомовних. У самій Одесі, за даними наразі найновішого перепису населення 2001-го, українську назвали рідною лише 30% (тобто менш як половина етнічних українців міста, яких на той час налічувалося 62%). Але зібрані тоді дані дають підстави вважати, що в низці мікрорайонів таких близько половини, а може, й більше. Адже навіть наявні на той час адміністративні райони морської столиці (зараз у них вже інші кордони) мали очевидні відмінності за концентрацією містян, рідна мова яких українська. Наприклад, як­­що в Жовтневому районі їх було менше ніж 21%, то в Суворовському – майже 34%, а в Іллічівському та Ленінському – близько 42% у кожному.

У подальші 13 років частка україномовних зростала через значну міграцію до міста вихідців із північних і центральних районів самої Одещини та сусідніх українських областей, для яких вона фактично другий за притягальною силою економічний центр після Києва. Таким чином уже зараз у південній столиці, ймовірно, є значні ареали проживання людей, для яких українська є рідною і які за відповідних умов можуть повернутися до активного її використання не лише в побуті, а й у публічній сфері. Однак для цього все ще потрібен зовнішній поштовх, адже сила традиції, що передбачає використання тут у публічній сфері переважно російської, а не української, все ще залишається набагато більшою, ніж у Києві чи Вінниці. У зв’язку з цим варто пригадати такий факт: навіть після надання російській статусу регіональної в Одесі у серп­­ні 2012 року, за інформацією тогочасного заступника начальника управління освіти тамтешньої міськради Вікторії Іщенко, 52% батьків першокласників міс­­та написали заяви, щоб їхні діти навчалися в школі українською.

Результати президентських виборів 25 травня зафіксували, що більшість мешканців області сьогодні орієнтуються на політичні сили, які ставлять за мету європейську інтеграцію. При цьо­­му зберігаються внутрішні відмінності. Наприклад, у розрізі територіальних виборчих округів (ТВО) виокремлюється арцизький (№ 144), що об’єднує переважну частину районів «нової» Одещини з етніч­­но змішаним населенням. За кандидатів, які зараз ідуть до парламенту у списках «Сильної України», Опозиційного блоку чи КПУ, там проголосувала більшість виборців (див. карту). В україномовній частині «старої» Одещини (ТВО № 139–141) таких виявилося лише 20–28%, що забезпечило перевагу у два-три і більше разів тим кандидатам у президенти, які позиціонували себе як проєвропейські. У решті округів включно з розміщеними в обласному центрі перемогу також здобули ті, хто виступав за європейську інтеграцію, однак зі значно меншим відривом.

Читайте також: Депутатська корида

Добробут області й особливо портових міст, зокрема й самої Одеси, цілковито залежить від успішності виконання функції основних торговельно-транс­порт­­них воріт країни на морському напрямку. Україна для них – це той життєво необхідний «хінтерланд», без якого вони не мали б можливості не лише розвиватися, а й існувати. Зараз порти області обробляють близько 80% усіх транзитних вантажів країни. З інших регіонів надходить левова частка електроенергії. Туди ж спрямовуються потоки імпорту з усього світу, який одеський бізнес фактично реекспортує до решти регіонів України, заробляючи на посередницьких послугах чималі гроші. У світлі всього цього рівень інтегрованості Одещини в економічний організм країни чи не найвищий порівняно з іншими областями.

Натомість економічне значення ринку РФ і навіть усього Митного союзу для Одещини мінімальне і з кожним роком дедалі більше поступається європейсь­кому та особливо ринкам третіх країн. Зокрема, за даними Головного управління статистики в Одеській області, у першому півріччі 2014-го частка експорту товарів до країн МС становила ли­ше 8,5% загального. Обсяг поставок до Росії ($50,2 млн, або 5,5%) за відповідний період був більш ніж удвічі менший, ніж до Туреччини ($113,8 млн), зіставний із експортом до віддаленої Іспанії ($50,4 млн) та ненабагато перевищував продаж до США ($40,4 млн), Нідерландів ($32,7 млн), Італії, Польщі чи Франції (близько $29 млн до кожної). Водночас для економіки Одещини значно важливішим, аніж для України загалом, є експорт  послуг (переважно морського транспорту), що не надто поступається продажу товарів ($0,51 млрд і $0,87 млрд). Тут цифри ще красномовніші: на РФ припадає лише 3,4% їх експорту.

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Інвестори бояться виходу Британії з ЄС, але вважають, що вона таки залишиться
    26 травня, The Economist
  • Як змінився образ Порошенка в очах Заходу за роки його політичної кар’єри
    26 травня, Віталій Рибак
  • Системні збої Каннського фестивалю
    26 травня, Катерина Барабаш
  • Про революцію в кабінетах, деокупацію та новий політичний клас Тиждень розмовляв з Андрієм Левусом, народним депутатом («Народний фронт»), головою підкомітету з державної безпеки Комітету з питань національної безпеки і ­оборони.
    26 травня, Роман Малко
  • Політв’язні в руках диктатора — це така собі вільноконвертована валюта, яку він притримує до моменту, коли треба поторгуватись із цивілізованим світом.
    26 травня, Дмитро Крапивенко
  • За інформацією джерел Тижня, проросійські кола просувають, в середовищі французьких політичних еліт, ідею непроголошеного обміну безвізового режиму для України на зняття або послаблення санкцій проти Росії.
    25 травня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено