Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
31 липня, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Ребекка Гармс: «Лідери ЄС та США повинні чітко показати, що не приймають політики зигзагів Путіна»

Голова групи «Зелених» у Європарламенті Ребекка Гармс є однією з тих, хто уважно стежить за ситуацією в нашій державі. Вона часто сюди приїздить. Тиждень мав змогу поговорити з пані Гармс після її повернення зі Східної України про політику ЄС щодо Києва, санкції проти Росії та паралелі в українській і німецькій історії.
Матеріал друкованого видання
№ 31 (351)
від 31 липня, 2014
Ребекка Гармс: «Лідери ЄС та США повинні чітко показати, що не приймають політики зигзагів Путіна»

У. Т.: Пані Гармс, ви щойно повернулися зі Сходу. Чим, на вашу думку, ЄС загалом і Європейський парламент зокрема здатні допомогти українському урядові у ситуації, що там склалася?

– Після моїх зустрічей із солдатами, самооборонівцями, бізнесменами, звичайними громадянами, представниками всіх політичних партій України в Харкові, Слов’янську й Артемівську, думаю, передусім дуже важливо, щоб ЄС чітко показав, як він збирається допомогти Україні відстоювати власне право на вибір та самостійні рішення. Я зіткнулася з багатьма сумнівами стосовно того, що саме справді готові зробити Євросоюз та європейські лідери для підтримки мирних демократичних ідей більшості українських громадян.

У. Т.: Чи єдиний нині Захід у своїй позиції щодо України? Схоже, що там багато взаємної недовіри, особливо між Німеччиною та США – з огляду на новий виток шпигунського скандалу.

– У тому, що дестабілізація Донбасу не відбулася б без підтримки сепаратистів Москвою, не сумнівається ніхто. РФ щонайменше могла б уже давно закрити кордон з Україною. Біля нього багато російських солдатів. Якби у Кремлі хотіли це зробити, то могли б. Мені неважко зрозуміти, чому український уряд розчарований: йому знову і знову обіцяють те, що не виконується. Думаю, європейські лідери та президент США Барак Обама повинні чітко показати, що не приймають політки зигзагів Путіна.

У питанні ставлення до України та стратегії стосовно Росії має бути єдина позиція на Заході, особливо у ЄС, бо він підписав Угоду про асоціацію з Україною

У. Т.: Але повертаючись до шпигунського скандалу...

– Це інше питання. Після подій 11 вересня 2001 року США мають новий підхід до безпеки на своїй території: мова про балансування між пріоритетністю свободи та безпеки. Така позиція дуже відрізняється від європейської. Ми повинні звернутися до цієї проблеми, оскільки для європейців багато значать права громадян. Тож ми розглядали б ці дві теми інакше, ніж Сполучені Штати. Ми вважаємо, що це заходить надто далеко, якщо спецслужби стежать за кожним громадянином, політиком і навіть керівником держави, а їхні телефонні дзвінки прослуховуються. Але це вже інша проблема. У питанні ставлення до України та стратегії стосовно Росії те, що ми обговорюємо з американцями, не має значення. У цьому сенсі має бути єдина позиція на Заході, особливо у ЄС, бо він підписав Угоду про асоціацію з Україною. Ми готували її роками, хотіли, щоб вона була укладена. І цей документ не мав на увазі ніякої агресії щодо Росії. Проте через Угоду про асоціацію Росія, по-перше, вирішила окупувати Крим і зараз вочевидь підтримує сепаратистів. Я не знаю, до якої міри вона це робить, але така підтримка є. Так, європейці справді мають визначити, якими є нині їхні роль і завдання. Економічні санкції мог­ли б справді бути альтернативою військовій ескалації. Нині, гадаю, для її припинення на Донбасі та утримання Києва від виходу на стежку війни дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство ухвалило рішення закрити кордон між Росією та Україною.

Читайте також: Подвійний удар по Росії

У. Т.: Щодо ситуації в Німеччині. Як змінити тамтешню громадську думку, адже вона була не надто співчутлива до України: давалося взнаки засилля російської пропаганди?

– У мене склалося враження, що катастрофа літака MH17 змінила напрям дискусій і стала поворотним моментом для європейських країн. Поки що реальних доказів немає, але стратегія так званих сепаратистів, а також Путіна досі бачиться не надто переконливою в питанні того, чи проросійські сили та самопроголошені утворення зацікавлені у правдивому, справедливому й відкритому розслідуванні справи. Схоже, навпаки, їм на руку було б знищення слідів та фактів. Це впливає на дискусії в ЄС, і я думаю, що ця катастрофа змінила умови для міжнародної спільноти, зробивши конфлікт іще більш міжнародним. Він був міжнародним від початку, тому що Росія вже в Криму напала на територію України й стала агресором для країни, яку мала б захищати, базуючись на міжнародному договорі – Будапештському меморандумі.

У. Т.: Якою має бути стратегія Євросоюзу щодо РФ? Як із нею працювати?

– Думаю, ми повинні дати знак російському населенню. Я не знаю, що відбувається в Росії, але те, що ми робимо, не спрямоване проти її громадян. Воно на користь громадянського руху та демократичного розвитку України, тоді як саме уряд Росії та її президент вирішили не приймати право України на самовизначення. Ми хотіли добрих відносин із РФ. У нас є економічні та політичні контакти з багатьма росіянами, не лише офіційні відносини. Ми хочемо їх підтримувати, але Москва вирішила спровокувати дестабілізацію України. Це означає, що коли так триватиме, то ЄС повинен повністю переосмислити всі відносини з Росією.

Читайте також: Справи як зазвичай. Слабкі місця російсько-української дипломатії

У. Т.: І який вони матимуть вигляд?

– Це буде важко, як і для Києва. Україна дуже добре знає, як важко звільнитися від глибоких економічних зв’язків із Росією і це величезна вимога змінити відносини між ними. Процес, імовірно, відбуватиметься поетапно, але зробить іншою не тільки Європу, а й саму Росію, бо вона теж серйозно залежить від хороших політичних та економічних відносин із Євросоюзом.

У. Т.: Арсеній Яценюк 18 липня заявив, що Україна готується до тимчасового зупинення торговельних відносин із Росією. Чи допомагатиме ЄС тепер якось переорієнтувати наші вітчизняні ринки?

– Європейський Союз намагається робити все. Та річ у тому, що відновлення української економіки не може бути цілком організоване ним. Найперша проблема, як на мене, що українська економіка йде вниз, навіть не обмежуючи відносин із Росією. Існують величезні негаразди з банками, і ймовірно, що насамперед потрібно вирішити питання в цьому секторі.

У. Т.: Тепер запитання до вас як до громадянки Німеччини. Після падіння Берлінського муру, в період об’єднання НДР та ФРН, німецьке суспільство стикалося з багатьма проблемами, зокрема так званою остальгією, ностальгією за соціалістичним минулим Східної Німеччини. Чи бачите ви зараз певну схожість у ситуації зі Східною та Західною Україною? Як знайти консенсус? Як було у вашій країні?

– Східна Німеччина належала до держав Варшавського пакту. Їхня трансформація була складною в політичному, економічному та суспільному плані. Це нелегкий процес, він потребує часу, охоплює цілі покоління. Україна нині в іще складнішому становищі, бо в Німеччині була надзвичайно високою залученість до цього процесу як самих німців, так і ФРН у питанні інвестицій та реструктуризації Східної Німеччини. Але, незважаючи на це, було важко, процес усе ще триває. Іноді в дискусіях з Україною я відчуваю, що є багато громадян, особливо у її східній частині, які досі тримаються старих ідей. Здається, що жити за старою системою легше, особливо в таких регіонах, як Донбас.

Читайте також: Між Мюнхеном-2 та поверненням до доктрини Трумена

У. Т.: Як цього позбутися?

– Це все час, а крім того дискусії. У мене була дуже цікава зустріч із комітетами з усієї України, які працюють над питанням люстрації. Думаю, це те, що справді необхідно. Важливо дізнатися, особливо зараз, перед новими виборами, хто найкраще відповідає посадам у громадському, судовому, податковому секторах в Україні й кому її громадяни можуть довіряти, сплачуючи податки, звертаючись до суду, дістаючи дозвіл розпочати свій бізнес, побудувати будинок тощо. Ці ідеї люстрації, що їх підтримує дуже багато українців, вельми важливі для майбутнього держави.

Біографічна нота
Ребекка Гармс – німецький політик. Голова групи «Зелених» у Європейському парламенті. Почала займатися політикою з участі в русі проти атомної енергетики, є визнаною противницею останньої. Від 2004 року депутат Європарламенту, де від 2009 року очолює групу «Зелених». Член делегації Європейського парламенту до України.

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено