Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 червня, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Крок уперед, два – назад

Як брешуть російські підручники з історії, навіщо регіонали створили погіршену версію досі чинного закону Колесніченка – Ківалова і хто саботував роботу парламентської комісії з підготовки нового мовного закону
Матеріал друкованого видання
№ 25 (345)
від 19 червня, 2014
Крок уперед, два – назад

«Наприкінці 2013-го – початку 2014 ро­­ку загострилася си­­туація на Україні. У лютому 2014-го легітимний президент країни Віктор Янукович був позбавлений влади, а влада перейшла до опозиції. Одним із її перших рішень стало скасування закону про статус російської мови і введення заборони на її викорис­­тання нарівні з українською. Верховна Рада Автономної Респуб­­лі­­ки Крим, що входила до складу України, відмовилася підкорятися київській владі», – так починається новий, «кримський» параграф у підручниках з історії для учнів 9-х класів загальноосвітніх шкіл. Певна річ, це школи неозорої Російської Федерації...

Виходячи з логіки авторів підручника (їх аж троє – Алєксандр Данілов, Людміла Косуліна та Максім Брандт) – логіки, ймовір­­но, узгодженої і на вищому рівні – «каталізатором» кримсь­­кого питання стало саме скасування зако­­ну Колесніченка – Ківа­­лова. Про те, що скасування згаданого закону, «прощання» з яким швидко ветував тодішній в. о. президента, так і не набуло чинності, – ані слова. І, тим біль­­ше, ані слова про те, що на території нині анексованої Автономної Республіки, що входить до складу України, давним-давно діяв власний закон про мови. Закон, до якого Верхов­­на Рада України не мала жодного стосунку.
Після прийняття закону Ко­лес­­ніченка – Ківалова кримча­­ни й справді суто формально подякували «дєду за побєду»: 16 серпня 2012 року, за тиждень після підписання мовного закону Віктором Януковичем, Севастопольська міськрада надала російській мові «омріяний» регіональний статус. Утім, Севастополем і обмежилося. Адже ще до того на півострові діяла своя Конституція. У документі було чітко окреслено право використання кримчанами трьох мов.

«Закон, який був ухвалений, нового нам нічого не дає. Тому ми прийняли рішення використовувати Конституцію Криму, за нею діємо й працюємо», – казав у 2012 році голова ВР АРК Володимир Константинов.
Своя програма «розвитку та захисту» мови Пушкіна дуже дав­­но діяла, скажімо,  і в Одесі. На Донеччині і днем зі свічкою неможливо було знайти української школи, а в «українізованому» Миколаєві роками боров­­ся за право хоч де почути та побачити українську знайомий всім ЗМІ регіону пенсіонер Анатолій Ільченко.

Читайте також: Правда про мовний закон Колісниченка-Ківалова

Одне слово, «обурення» Схо­­ду скасуванням мовного закону стало просто черговим блефом, а подекуди, як у випадку з Кримом, і відвертою та недолугою брехнею російських та проросійських ЗМІ, тоді як справжнім каталізатором напруження виступали зовсім інші фактори.

Україна тим часом залишилася без іще однієї потенційної перемоги Євромайдану – мовної. Адже сьогодні, після ветування скасування закону, ми й далі живемо «за московським часом», тобто в країні й досі діє закон Колесніченка – Ківалова.

«Хороший той закон чи поганий – це окрема історія. Моя пропозиція – розбиратися потім з мовами, з історією. Ми потім розберемося, коли країну збережемо», – згаряча пояснив вето Арсеній Яценюк.
Питання збереження мови, хай там як, – теж питання державної безпеки. Тому вже наступного дня після вето на скасування закону Колесніченка – Ківа­­лова Верховна Рада згадала, що протестувати може не тільки Схід, а й Захід із Центром. До того ж мовний Майдан в Україні вже був.

В очікуванні відповіді

Першим кроком Верховної Ради назустріч вирішенню питання з «дієздатністю» закону Колес­ні­чен­­ка – Ківалова стало створення робочої групи з підготовки нового закону про мови. Тимчасова спеціальна комісія з підготовки проекту закону про розвиток і застосування мов в Україні почала свою діяльність 4 березня 2014 ро­ку згідно з відповідною постановою українського парламенту.

Читайте також: Право і мова. Державна мова як складник державотворення

Трохи більш ніж за місяць – у середині квітня – комісія вже відзвітувала про перші результати своєї роботи. Як розповів у Верховній Раді голова ТСК віце-спікер ВР Руслан Кошулинський, за осно­­ву нового закону було вирішено взяти законопроект, розроблений групою під керівництвом екс-пре­­зидента України Леоніда Кравчука, – він передбачає гармонійне використання всіх мов «на підставі усвідомлення того, що державною мовою в Україні є українська». Крім того, цей проект позбавляє місцеві органи влади права втручатися у 10 статтю Конституції України, залишаючи такі питання винятково в компетенції Верховної Ради.
Члени комісії узгодили назву законопроекту – «Про порядок застосування мов в Україні» – і спрямували новий мовний закон на європейську експертизу. Зокрема, до Венеціанської комісії – дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права, що надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.

«З Венеціанської комісії відповіді ще немає», – повідомив Тижню Руслан Кошулинський. Коли саме надійде відповідь з Європи – експертна оцінка й поради, що дадуть змогу удосконалити законопроект, – члени української ТСК, певна річ, знати не можуть. Відомо інше: виконана наразі українська частина роботи проходила в дуже складних умовах. Як розповіла Тижню Ірина Фаріон, комісія була змушена працювати без кворуму, оскільки її засідання ігнорували представники КПУ, ПР і партії УДАР. Напрацьовані без кворуму поправки до «основи», однак, також поїхали до Європи.

Читайте також: Понад 70% громадян виступають за українську мову як єдину державну

Що заважало відвідувати засідання тим, хто цього робити не захотів? У випадку деяких з них відповідь очевидна. Це передусім стосується Світлани Фабрикант – однієї з небагатьох народних обранців без вищої освіти. Представниця нинішньої опозиції, що увійшла до ТСК, але не забажала працювати в її складі, нині презентувала українцям власні напрацювання. Це законопроект «Про офіційний статус російської мови в Україні», який унесли на розгляд парламенту два депутати – сама Світлана Фабрикант і Сергій Ківалов, співавтор нині чинного закону.

Документ, який пропонує надати російській мові практично статус другої державної в Україні, не має жодних шансів бути прийнятим у сьогоднішньому парламенті, упевнена Ірина Фаріон. Навіть більше, на думку пані Ірини, автори законопроекту порушують чинне законодавство України. Звернення з цього приводу, розповідає політик, вона вже скерувала до СБУ.

Утім, крім недоречності перебування авторів законопроекту на волі та при владі ініціатива Ківалова – Фабрикант має й інші нюанси. Їх озвучує Руслан Кошулинський. «Законопроект Ківа­­лова – Фабрикант – погіршена форма наявного закону Колесні­чен­­ка – Ківалова», – підкреслює віце-спікер у розмові з Тижнем. І додає: «Це технологічна спроба, зареєструвавши цей законопроект, не дати зареєструвати інший».
Тобто спробувати вкотре «роз­­вести як кошенят» учорашню опозицію? Можливо. Чи вдасться проросійським силам це зробити, покаже час.

Разом із тим усі сьогоднішні напрацювання парламенту – як влади, що прагне централізувати прийняття мовних рішень, так і опозиції, яка мріє остаточно «легалізувати» російську мову у всіх сферах життя українців незалежно від регіону, – можуть так і залишитися на папері з огляду на останню заяву нового президента. «Я переконаний, що лево­­ва частка проблем, починаючи від проблем застосування мови, зокрема російської, на території громади, – це будуть повноваження місцевих органів влади», – сказав Петро Порошенко на останньому засіданні РНБО.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено