Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 травня, 2014   ▪   Славка Куцай   ▪   Версія для друку

Субтильна енергетична незалежність

Росія поступово втрачає пріоритетність для ЄБРР. Натомість інвестор готовий рухатися назустріч Україні, поновивши кредитування державного сектору
Матеріал друкованого видання
№ 22 (342)
від 29 травня, 2014
Субтильна енергетична незалежність

Сума Чакрабарті, президент ЄБРР на Петербурзький міжнародний економічний форум не поїхав. Пояснив, що Росія для цієї структури поступово стає непріоритетною.

На порядку денному заходу реформи у площині енергетики, які мали б принаймні частково позбавити Кремль його козирів у вигляді енергоносіїв. І хоч сам Чакрабарті запевнив, що відносин із Москвою банк не розриватиме (just business), російські урядовці вже відчувають, що партнери до них охололи. Перший віце-прем’єр РФ Іґорь Шувалов заявив, що в останні місяці ЄБРР фактично заморозив ухвалення рішень про нові проекти в цьому регіоні. На його переконання, через політично мотивовану позицію директорів країн Великої сімки.

Цього року в росіян було вкрай мало підстав затриматися на переговорах керівництва бан­­ку. Їхня секція щодо інвестиційних перспектив обійшлася навіть без традиційної сесії «запи­тання&відповіді». «У нас не було на це часу», – коротко пояснила зміни формату панелі Наташа Ханженкова, директор управління ЄБРР у РФ журналістам, які наздогнали її в коридорі.

А Україна, для якої ЄБРР досі був помітним фінансовим інвестором, до кінця 2014-го може отримати від нього близько €1 млрд, що вдвічі більше, ніж у 2013-му. Посилення грошової підтримки – це своєрідний аванс довіри від європейців. Його Київ здобув, зокрема, завдяки нещодавно підписаному меморандуму про взаєморозуміння у справі боротьби з корупцією. Чакрабарті наголошує, що кредитори покладають на ту угоду серйозну надію і готуються до тривалої співпраці, адже, як він попереджає, є питання, котрі їм не вирішити похапцем. Ідеться передусім про енергетичну безпеку України. Як зазначено у стратегії банку, залежність нашої держави від зов­нішніх джерел постачання енергоресурсів посилюється низькою ефек­­тивністю використання енергії. ЄБРР зобов’язався сприяти диверсифікації та уникненню енергетичних загроз. Верховна Рада вже ухвалила закон про залучення кредиту на €300 млн для реалізації масштабної Комплексної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій.

Читайте також: Голова представництва ЄБРР Андре Куусвек:"Рівень інвестицій в Україну і надалі залишається під великим питанням"

Громадська організація Bank­watch, що веде моніторинг діяльності проектів міжнародних фінансових установ, і ЄБРР зокре­­ма, занепокоєна тим, що загалом добрий жест банку у вигляді позики може зіграти не на користь України, яка зараз бореться за свою енергетичну незалежність від північно-східного сусіда. Ад­­же вітчизняні АЕС значною мірою залежать від російського обладнання, постачання свіжого ядерного палива, а також утилізації його відпрацьованої маси та радіоактивних відходів. Крім того, до 2020 року 12 із 15 атомних реакторів вичерпають свій термін експлуатації. У 2004-му Кабінет Міністрів вирішив продовжити його на 10–15 років.

За словами президента ЄБРР, банк виділив кошти не на це, а на те, щоб зробити їх безпечнішими, проти чого навряд чи хтось протестуватиме. Але саме ті заходи, як зауважують у Bankwatch, дадуть змогу операторові усіх наявних АЕС країни Енергоатому підготувати старі реактори до перезапуску, що може бути вимушеним для держави з огляду на необхідність повертати позику. В умовах, коли загальний борг України становить 800 млрд грн (понад 53% ВВП), викликає сумніви доцільність фокусуватися на підтримці галузі, домінування якої робить країну дедалі залежнішою від зовнішньополітичної кон’юнктури.

Що зі старими радянськими технологіями Україні дедалі важче буде творити самостійне майбутнє, цього не заперечує і сам Чакрабарті. План Б, на яко­­му наполягають у Національному екологічному центрі Украї­­ни, існує, і його суть не в генеруванні нових потужностей, а у відмові споживати зайве. Вона є доволі непростою за відсутності адекватного обліку енергії, тож цей варіант наразі багатьом видається балачками про абстрактні поняття. Утім, деякі підрахунки все ж доступні. Поставивши на енергозбереження та підвищення ефективності використання наявних енергоресурсів, за даними аналітичного центру БЕСТ, Україна могла б щоро­­ку економити близько €11,4 млрд, тобто 30 млрд м³ природного газу, що на 4 млрд більше за його імпорт торік.

Читайте також: Не було б європейського щастя, якби не українське лихо

Нещодавно ЄБРР разом із представниками уряду Німеччи­­ни презентував у Києві свою концепцію заощадження природного газу в Україні, що передбачає модернізацію житлово-комуналь­ного господарства. Пілотна версія стала історією успіху. Шість об’єд­нань співвласників будинків отримали 2,4 млн грн для робіт з утеплення фасадів, герметизації панельних швів та встановлення індивідуальних теплових пунктів. Результат продемонстрував, що окупності можна досягти менш ніж за п’ять років, зменшивши при цьому енергоспоживання майже вдвічі.

Сума Чакрабарті – шостий президент ЄБРР (від липня 2012-го). Обіймав посаду постійного секретаря в Міністерстві юстиції Великої Британії, очолював Департамент міжнародного розвитку Сполученого Королівства, контролюючи проекти в країнах постсоціалістичного табору та Північної Африки. Спеціалізується на питаннях економіки й політики міжнародного розвитку та реалізації реформ у системі державного управління.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено