Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 травня, 2014   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Пожежний порядок

Чи є проблемою, що 1 червня спливає термін повноважень більшості членів Центральної виборчої комісії?
Матеріал друкованого видання
№ 20 (340)
від 15 травня, 2014
Пожежний порядок

Термін повноважень членів Центральної виборчої комісії відповідно до чинного законодавства становить сім років. Для сьогоднішнього складу ЦВК він скоро спливає, адже 1 червня 2007-го, напередодні тодішніх парламентських перегонів, був затверджений поточний склад Центрвиборчкому. І, попри наявність у лавах комісії і пізніше затверджених членів, факт залишається фактом: станом на 1 червня поточного року більшість членів цього органу втратять свої повноваження та не зможуть виконувати обов’язки.

Розмов про це обмаль. Утім, вони все ж таки є. Не конкретні, але заспокійливі, мовляв, проблема надумана, її обов’язково вирішить парламент, адже заміна членів ЦВК є саме його «головним болем».
Чи може вона справді стати «болем», а не простою формальністю? Схоже, що так, принаймні за умови, що за справу активно візьмуться готові грати на зрив виборів політики. Так, на доволі різку риторику вже наважується Рінат Кузьмін, кандидат у президенти, колишній заступник секретаря Ради Національної безпеки і оборони України, екс-заступник генпрокурора.

Третій Майдан

«Відповідно до чинного законодавства ЦВК втрачає легітимність 1 червня 2014 року, – підтверджує пан Кузьмін у розмові з Тижнем. – Термін повноважень члена комісії – сім років згідно з п. 8 ст. 6 Закону «Про Центральну виборчу комісію». Верховна Рада України призначає на посаду та звільняє членів Центрвиборчкому за представленням президента (п. 1 ст. 6 Закону). Нагадаю, що нинішній його склад був затверджений 1 червня 2007-го. За таких обставин стає зрозуміло, чому теперішня влада так прагне провести президентські вибори в один тур, розуміючи, що другий тур просто не є можливим».

у ВР знають, як вийти зі становища й продовжити повноваження ЦВК

«Для цього влада може піти на будь-які фальсифікації, – переконаний сьогоднішній опозиціонер. – Тим більше що вже зараз зрозуміло, що Донецька, Луганська області та Крим не голосуватимуть. А це означає мінус 30% виборців України. У зв’язку з цим легітимність виборів буде поставлена під сумнів. Влада розуміє, що такі дії суперечитимуть закону і заведуть нас у правовий тупик».

Вихід із ситуації Кузьмін бачить доволі радикальний: на його думку, це могло б бути перенесення президентських перегонів на осінь. «Якщо все ж таки вибори будуть проводитися незаконно і «змагатимуться» два провладних кандидати, це означає подальшу ескалацію напруження в Україні й третій Майдан», – констатує він.

Переносити вибори на осінь через ситуацію у двох областях та АР Крим – справа вельми невдячна. Адже яким буде становище там за кілька місяців і чи не призведе до подальшої ескалації конфлікту відкладення перегонів, а саме відсутність законно обраного президента – питання відкрите. Утім, спекуляцією можна вважати не тільки цю – за кілька днів до виборів вже доволі абсурдну – пропозицію, а й твердження, що саме через ситуацію з членами ЦВК владі, навіть за допомогою можливих фальсифікацій, вкрай необхідно провести їх в один тур.

Читайте також: Народження нової політичної реальності

Схоже, що питання із ЦВК парламенту доведеться вирішувати навіть у разі, якщо гарант Конституції України буде обраний швидко та «одноголосно».

Так, політтехнолог Вадим Антонюк переконаний: у ВР знають, як вийти зі становища й продовжити повноваження ЦВК. «Інакше вони фізично не встигнуть підбити офіційні підсумки виборів», – підкреслив у розмові з Тижнем.

Неможлива ситуація

Спокійно ставляться до питання і представники кандидатів у президенти в ЦВК. «Не думаю, що це проблема, тому що парламент зацікавлений у тому, щоб Центрвиборчком було сформовано», – запевнив Тиждень Максим Запаскін, представник Олега Тягнибока. Він звертає увагу на те, що недавно такі кроки вже були зроблені – дуже швидко та без скандалу. «Двоє членів ЦВК склали свої повноваження – і комісія була одразу доформована».

До того ж, підкреслює Запаскін, незабаром ми чекаємо на парламентські вибори, й деякі політичні сили, поза сумнівом, будуть зацікавлені в більшому представництві у ЦВК, у перерахуванні квот відповідно до сьогоднішнього складу ВР.

Читайте також: Праві чи ліві. А може, центристи?

Не переймається ситуацією і Роман Зварич, міністр юстиції в урядах Юлії Тимошенко та Віктора Януковича. «Є поняття неперервності органів влади, – пояснив Тижню правник. – Незалежно від того, коли спливає термін повноважень окремих представників інституту, неможлива ситуація, у якій припиняє працювати цілий інститут». Це, підкреслює колишній урядовець, стосується не тільки ЦВК, але за аналогією не стане проблемою і завершення повноважень окремих її членів.

Верховна Рада України, наголошує він, вже має досвід вирішення питань «у пожежному порядку» напередодні виборів. Здатність «оперативно реагувати на ці речі» вона повинна продемонструвати і тепер.
Хоч як дивно, Роман Зварич припускає, що дістати певні дивіденди з цієї ситуації може спробувати штаб Юлії Тимошенко. Утім, то будуть «негаразди» не глобальні. І рівня не зриву виборів, а розгляду адміністративних позовів у судових інстанціях.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено