Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
11 квітня, 2014   ▪   Леся Шевченко   ▪   президент Фундації "Відкрите суспільство"   ▪   Версія для друку

Вектори без Віктора: геополітичні концепції кандидатів у президенти

Неготовність до вступу в ЄС, анексія Криму Росією і розгойдування останньою сепаратистських настроїв у східних регіонах, неквапливість Заходу із захистом України змушують кандидатів у президенти чітко артикулювати свої зовнішньополітичні пріоритети.
Вектори без Віктора: геополітичні концепції кандидатів у президенти

Найбільш впливовим кандидатам складно запропонувати щось кардинально нове. Альтернативи азимутів залишаються колишніми: Євросоюз, НАТО та Росія. Тим не менш, в програмах претендентів на пост глави держави стало менше обтічної риторики і більше конкретики. У сформованих умовах у Києва є мінімум три ключових варіанти: залишитися пострадянською республікою в орбіті "російського світу", пройти болісний шлях лібералізації та модернізації заради приєднання до ЄС, або ж спробувати утриматися на крихкому містку між західною і православною цивілізаціями, намагаючись отримати максимальну вигоду від посередництва.

Всупереч невизнаної світовим співтовариством анексії Криму, основні кандидати стримано окреслили свої обіцянки щодо відносин з Росією. Найбільш радикально виступила Юлія Тимошенко, заявивши: "в наш спільний дім прийшла інша біда. Російська Федерація, всупереч усім міждержавнім договорами та нормам міжнародного права, здійснила військову агресію проти України". Вона пообіцяла виборцям повернути Україні півострів і якнайшвидше позбутися будь-яких форм залежності від північного сусіда. Відновлення дружніх відносин звільнена екс-прем'єр вбачає лише з "непутінською, демократичною Росією" .

Читайте також: Безпековий форум: Допоможіть нам допомогти вам

Націоналіст Олег Тягнибок готовий "покарати" РФ за окупацію АРК, в тому числі "запровадити візовій режим з Росією та безвізовий режим з державами ЄС. Він вимагає виключити Російську Федерацію з усіх міжнародних організацій, принципи яких вона порушила". Крім того, глава ВО "Свобода" обіцяє ліквідувати "агентуру Москви" в Україні. З аналогічною тезою виступив і його ідеологічний побратим, лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош. Механізми протистояння спецслужб не уточнюються, як і критерії особистостей, яких можна вважати "п'ятою колоною Кремля".

Петро Порошенко виступив з більш м'яких позицій. Рішення кримського питання він вбачає виключно у дипломатичній площині, плануючи зайнятися деескалацією конфлікту і відновленням співпраці з Росією --- "насамперед економічної - але з урахуванням незворотності нашого Європейського вибору та територіальної цілісності України".

Ще один бізнесмен, екс-регіонал Сергій Тігіпко заявив напроти жорстко: "припинити безглузді пошуки зарубіжних покровителів".  Політик, що посів третє місце на виборах-2010,  обіцяє відновити переговори з РФ в усіх сферах - виключно на прагматичній основі. Тим не менш, він натякає на плани повернути Крим, обіцяючи підготувати "план відновлення територіальної цілісності країни в дотеперішніх кордонах" .

Читайте також: Кримінальна політика і політична кримінальщина у Криму

Кандидати від традиційно проросійських сил, КПУ і Партії регіонів, - Петро Симоненко і Михайло Добкін - звично висловилися на користь Москви. Але вже значно обережніше колишньої вкрай русофільської риторики. Екс-глава Харківської ОДА щиросердно зізнався, що ратує за швидке відновлення дружби з РФ. Більш того, Добкін прямо говорить про бажання залишитися в культурному просторі "русского міра", виступаючи за "створення єдиного гуманітарного простору". "Я на законодавчому рівні закріплю права російської мови в Україні, я захищатиму нашу спільну російсько-українську культуру і традицію", - обіцяє електоральний наступник Януковича. Симоненко, хоч і прагне до відновлення добросусідських відносин з РФ, Білоруссю і Казахстаном (читай, Митний союз), та все ж вважав за краще висловитися на користь позаблоковості і нейтральності України.

З цим готовий посперечатися Олег Тягнибок, зажадавши від НАТО чітких умов і термінів вступу України до Альянсу. Обурений російською агресією свободівець готовий вимагати від учасників Будапештського меморандуму 1994 року "дієвих, а не паперових гарантій". Більше того, він має намір підписати угоди з США та Британією про "негайну військову допомогу Україні в разі збройної агресії". Аналогічна теза є у Дмитра Яроша про співпрацю з Північноатлантичним альянсом "та іншими структурами міжнародної безпеки з метою запобігання зовнішнім загрозами" .

Тему Альянсу підняли лише націоналісти. Тимошенко ж питання нацбезпеки пов'язує з ЄС. Тігіпко пропонує використовувати "зіткнення інтересів та особливе буферне положення країни як інструмент впливу", а Порошенко підкреслює, що Україна може захистити себе тільки самостійно. Аналогічно, Симоненко теж виступив за відновлення українського ОПК, а Добкін обійшовся обіцянкою повного переходу на контрактну армію "професіоналів, які будуть у змозі захищати її (України – Ред.) інтереси".

Читайте також: Кара для сепаратистів і люстрація суддів розхитали парламентську більшість

З урахуванням хвилі "європрихильників", що охопила Україну взимку 2013 року, в питаннях Євросоюзу в програмах кандидатів присвячено напрочуд мало. Тігіпко навіть не згадав ЄС, наполягаючи на "жорсткій та самостійній зовнішній політиці". Добкін вирішив інтегруватися в Митний Союз, а Симоненко звично звинуватив Захід у корисливості і перетворенні України в "ресурсну територію". Тимошенко, навпаки, готова вже до кінця нинішнього року повністю підписати асоціацію з ЄС і домовитися про безвізовий режим. Порошенко задумався про перспективи членства в Євросоюзі. Ярош пропонує обмежитися рамками асоціації, проте, лідер "Правого сектора" також збирається домагатися безвізового режиму та права на офіційне працевлаштування в країнах-членах. Тягнибок не говорить прямо про входження в ЄС, але збирається зробити з України "геополітічній центр Європи" .

Інші геополітичні альтернативи звучать в програмах тільки представників правих сил, "Свободи" і "Правого сектора". Вони обидва наполягають на посиленні співробітництва з країнами Балто-Чорноморської осі (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Болгарія, Туреччина, Грузія, можливо Білорусь), пропонуючи умовний "третій шлях" для балансу між тиском зі Сходу та заходу. Ярош також не забув і про Азію: він запланував посилення економічної кооперації з " Китаєм, країнами Південно-Східної Азії та арабського світу". Враховуючи значні зусилля МЗС Польщі та Швеції, а також лобі інтересів України в ЄС країнами Балтії, цей варіант виглядає компромісним на тлі протистояння Вашингтона і Брюссель-Москви.

Очевидна стриманість навіть проєвропейських кандидатів щодо ЄС неоднозначно вказує на ослаблення "західної надії" в політичному дискурсі. Прозахідні українські політики приходять до розуміння того, що Україна повинна навчитися самотужки справлятися з зовнішньополітичними викликами, не кажучи вже про внутрішні реформи. З іншого боку, збереження москвофільської риторики претендентів на Президента, що орієнтуються на електорат східних областей України є тривожним знаком - президентська кампанія може знову поглибити світоглядний конфлікт регіонів. Все виразніше формулюється теза про те, що країна змушена сама вирішувати свої проблеми, що стане хорошим уроком для неї.  


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено