Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 квітня, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Ядерна реальність. Об’єктивна і віртуальна

Хоча трагедія розбомблених Хіросіми та Нагасакі показала, що на атомну зброю слід накласти суво­­рі обмеження, від власного ядерного арсеналу відмовилося небагато країн, а деякі, навпаки, його нарощують і досі.
Матеріал друкованого видання
№ 15 (335)
від 10 квітня, 2014
Ядерна реальність. Об’єктивна і віртуальна

Уже в першій резолюції Генеральної Асамблеї ООН у 1946 ро­ці йшлося про необхідність зменшення кількості такого озброєння. Значно пізніше було започатковано Договір про нерозповсюдження ядерної зброї – багатосторонню угоду, основною метою якої на той час (1968-й) стало поступове роззброєння всіх країн із ядерним потенціалом.

За класифікацією цього до­кумента, держав, які володіють атомною зброєю, п’ять: США, СРСР (нині його правонаступницею є Російська Федерація), Велика Британія, Франція та Китай. Ці країни визнано такими, що можуть володіти ядерним озброєнням, однак не мають права його примножувати. Звіс­­но, в нуклеарному клубі учасників значно більше. Серед них Індія, Ізраїль та Пакистан, які не підписали Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Однак, за даними Інституту з питань дослідження роззброєння ООН, у постійній бойовій готовності перебуває ядер­­ний арсенал США, Росії, Франції та Великої Британії. Китай, Індія, Ізраїль та Пакистан тримають атомні боєголовки роз’єд­­наними з ракетними носіями.

Окрім того, є країни, підозрювані з розробці ядерної зброї або ж незаконному чи не прийнято­му міжнародною спільнотою володінні нею: Іран, КНДР та Сирія.
Північна Корея мала намір розробляти власну атомну зброю ще від початку 1960-х років. Проте ані СРСР, ані Китай не погодилися їй у цьому допомогти. Натомість Радянський Союз посприяв у втіленні мирної ядерної програми, навчаючи в себе північнокорейських спеціалістів. Саме тоді й побудували науково-дослідний інститут у Йонбені, де міститься плутонієвий реактор. КНДР вийшла з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї у 2003 році, а вже 2009-го заявила про те, що розробила власні ракети. У лютому 2013-го Пхеньян здійснив свій третій ядерний тест, чим неабияк стурбував світову громадськість.

Читайте також: Ракетна реінкарнація. Чи потрібно Україні повертати ядерний статус

За деякими даними, Сирія теж намагалася створити ядерну зброю. Так, у 2007 році Ізраїль завдав авіаудару по точках у провінції Дейр-ез-Зор, де, як свідчили його розвідники разом з американськими, її могли розробляти. Незважаючи на ці звинувачення, Дамаск залишається підписантом Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого приєднався в 1969-му.
Збагачення Іраном урану й мож­­лива розробка атомного озб­­роєння зараз є одним із найсерйозніших викликів для світової дипломатії. Шах Могаммед Реза Пеглеві започаткував ядерну прог­­раму своєї країни ще в 1950-х. Пізніше її було тимчасово зупинено, а у 2006 році Тегеран оголосив, що розпочинає збагачен­­ня урану. Його відмова повідомити про значущі аспекти своєї програми МАГАТЕ й наполягання на праві розробки всіх аспектів ядерного паливного циклу змуси­­ли багато держав хвилюватися із приводу того, які ж в Ірану насправді мотиви володін­­ня ядерною зброєю. Наслідками стали серйозні міжнародні санкції та початок переговорів із цього приводу за участю Росії, США, Франції, Великої Британії, Китаю та Німеччини. Тегеран і далі наполягає на мирній меті збагачення урану. 8–9 квітня у Відні буде проведено новий етап діалогу, і є сподіван­­ня, що вдасться досягнути згоди до 20 червня.

Читайте також: Володимир Василенко: «Щоб Україна стала суверенною державою, було потрібно позбутись ядерної зброї»

Є також країни, які добровільно позбулися власного ядерного потенціалу: Україна, Білорусь, Казахстан та Південна Африка. До війни в Перській затоці Саддам Гусейн також інвестував у ядерну могутність. Утім, за даними спостерігачів, він припинив робити це ще 1991-го. Теперішній уряд країни зацікавлений у мирному використанні атомної енергії. У зв’язку з амбіційними ядерними програмами, які розвивали Бразилія та Аргентина у 1960–1990-х роках, існували підозри, що ці країни також намагалися створити подібну зброю, але зараз можна стверджувати, що припущення були безпідставні.

Україна, Казахстан та Білорусь володіли ядерним озброєнням у межах програми СРСР, про­­те після розпаду останнього добровільно передали її Росії. Київ за це дістав згідно з Будапештським меморандумом гарантії територіальної недоторканності від Москви, Вашингтона та Лондона. У 1970-х обмежену кількість атомної зброї вирішила розробити Південно-Африканська Республі­­ка. Проте вже в 1989 році водночас із кінцем апартеїду прийняла рішення роззброюватися.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено