Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 квітня, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Світ про сепаратизм в Україні: кримські борги, російські агенти та історичні паралелі

Анексія Криму та заколот у східних областях України на вихідних змусив багатьох експертів знову задуматися над небезпекою Росії, провести історичні паралелі із подіями кінця Другої світової війни та нагадати про нові санкції.
Світ про сепаратизм в Україні: кримські борги, російські агенти та історичні паралелі

«В той час, як Захід сфокусувався на розташованих на українських кордонах військових, Росія завойовує Україну хитрістю», - пише у своїй статті британської газети The Independent британський політолог, експерт аналітичного центру Chatham House Джеймс Шерр.

На думку експерта, сепаратистський заколот на сході України показує «гірку істину» щодо того, що влада в Києві не контролює усю територію країни

«Це не тому, що східні та південні регіони піднялися проти «нелегітимного» уряду, а тому, що як і раніше дезорієнтований уряд не в змозі взяти гору над заколотом, який очолюється зовні», - вважає експерт. На його думку, проникнення російських агентів та фінансування перетворили місцеву міліцію і служби безпеки в значній мірі непридатними для служіння своїй країні.

По-друге, на його думку, події на вихідних є нагадуванням, що в той час як Захід фокусується на російських військових на на кордонах з Україною, Росія вторгається до України, завдяки хитрості.

По-третє, події показують, що ані західні санкції, ані дипломатія не зуміли зупинити зусилля Москви з перетворення України у некеровану державу. «Якщо вибори не зможуть відбутися в Донецьку, Харкові чи Луганську 25 травня,  це не будуть національні вибори. Тому "нелегітимний" уряд не матиме жодних засобів своєї легітимізації», - вважає Джеймс Шерр. 

Читайте також: Кримські татари: «Між двома кіньми…»

По-четверте, на його думку, вони підсилюють ту ідею, що Захід заходить на не свою територію. «Протягом 22-х років, Росія відкрито пов'язувала свою власну безпеку з обмеженим суверенітетом своїх сусідів і визначала своїх «співвітчизників за кордоном» як інструмент політики. Але анексія створює прецедент, і бажання Путіна відновити "історичну Росію" відкриває нову главу, особливо для тих, хто має свій Крим».

Німецький політолог та експерту Центру Карнеґі у Брюсселі Ульріх Шпек у статті для Die Zeit вважає, що Німеччина також повинна жорстко відреагувати на агресію Росії щодо України.

«Для Німеччини тут поставлено на карту більше, ніж для багатьох інших. Німецька безпека, німецька свобода та німецьке процвітання засновані на умовах постмодерної політики. У світі безпосередньої влади наддержав, Німеччина має погані карти», - пише Шпек.

Тому, на його думку, Німеччина з власних інтересів повинна була б бути особливо чутливою до російської агресії стосовно України. «Анексія Криму військовими засобами, а також поточна загроза насильства на кордоні з Україною є серйозними викликами тим основам міжнародного порядку, які закріплено в Статуті Організації Об'єднаних Націй. Напад на Україну є нападом на порядок, який засновано на німецьких свободах, безпеці і процвітані», - вважає він.

Австрійська газета Die Presse натомість замислюється над питанням розподілу боргів, у зв’язку із анексією Криму. А експерт з європейського права та викладач Віденського університету Стефан Броча вважає, що згідно з міжнародним правом Росія також повинна взяти на себе частину своїх же непомірних рахунків за поставки газу до України.

«Незалежно від того, як класифікувати відділення півострова (Криму – Ред.) від України і подальше включення його до складу Російської Федерації з точки зору міжнародного права (самостійне відділення чи анексія), він ставить питання про правонаступництво держав: які міжнародні договори та зобов'язання України застосовуються до Криму далі?», - пише він у своїй статі для видання.

Читайте також: Литва: лінія фронту

На думку австрійського експерта, з історичного досвіду і прецедентів анексій (наприклад, досвіду Німеччини після анексії Австрії та США після анексії Техасу у 1845 році), Росія повинна взяти на себе пропорційну частину боргів Криму, або ж усі його борги. «Якщо прийняти, однак, аргумент російської сторони, згідно з яким відділення Криму відбулося відповідно до міжнародного права, треба очікувати вирішення і боргового питання відповідно до нього», - наголошує експерт. За його словами, це має означати проте лише часткове прийняття зобов'язань і загальне поглинання територіальної боргу (який, ймовірно, не слід недооцінювати в півострові). Крім того, це також включає перебирання на себе вимог приватних кредиторів. «Це веде також до того, що частина непомірних рахунків на поставку газу Україні з Росії має бути сплачено самою ж Росією», - наголошує експерт.

Для британсько-польської письменниці Енн Еплбом захоплення Криму є відлунням тих методів, які КГБ використовувала у 1945 році в Польщі. На її думку,хоча в Криму і не була пролита кров масово, використана при окупації Криму технологія нагадує про минуле. «Ліквідація всіх опозиційних ЗМІ, централізація преси, залякування журналістів, суспільних лідерів і різноманітних потенційних ресурсів альтернативної влади в громадянському суспільстві Криму – всі ці кроки – відбиток минулого. Без сумніву, ця окупація планувалася довго і вони знали, як її втілити в життя», вважає Еплбом.

Не залишила без уваги ситуацію в Криму і американська газета The New York Times. У своїй редакційній статті «Знайомий сценарій для України», видання пише, що попри те, що Владімір Путін може не мати тих самих намірів, що він мав у Криму, але не можливо виключити такі кроки. «США і Європа не раз говорив, що подальше агресія Росії спонукає до суворої і болючої відповіді», - пише видання і вважає, що саме зараз найкращий час, щоб підготувати таку відповідь.

Читайте також: Путін-облом. Війна переноситься до виборів

«Путін розбурхав пристрасті, які навіть він може бути неспроможним  контролювати», - вважає видання. На його думку, легко собі уявити, як сепаратистські вимоги в Донецьку, Харкові чи Луганську можуть дати йому привід виконати свою обіцянку «захищати» росіян в Україні, саме тому видання знову ж наголошує про підготовку ще жорсткіших санкцій проти Росії.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи відбудеться зміна поколінь на електоральному полі вчорашніх регіоналів
    30 вересня, Денис Казанський
  • Про особливості проекту головного кошторису країни на наступний рік
    30 вересня, Любомир Шавалюк
  • Революцію роблять романтики, а користаються нею негідники — це про нас. Хоча насправді буває по-різному. Навіть радикально протилежно, якщо романтики від самого початку добре знають, чого насправді хочуть. У нашому випадку з цим не склалося. У нас мрії та їх реалізація — речі чомусь не надто взаємопов’язані, відповідно завжди відбувається експромт, потім зрада чи перемога, ну й насамкінець розчарування.
    30 вересня, Роман Малко
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено