Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 березня, 2014   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

З’їзд регіоналів: невдалий бунт Тігіпка і «одобрямс» Добкіна

Передвиборчий з’їзд ПР обіцяв стати однією з найбільших інтриг суботи, адже президентами хотіли стати аж чотири регіонали. Втім, недавно ще правляча партія виявилась неспроможною на гучні сенсації
З’їзд регіоналів: невдалий бунт Тігіпка і «одобрямс» Добкіна
Фотогалерея: Регіонали між Тігіпком і Добкіним (зображень: 25)

Броварським проспектом мчать два чорних тонованих Мерседеси G-класу (в народі Геліки). Не важко здогадатися, що пасажири цих авто поспішають на з’їзд ПР, який відбувається зовсім поруч – у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ). Пересічні українці у вагоні метро, роздивившись символіку регіоналів, реагують негативно. Втім, цьогорічний «зліт» разюче відрізнявся скромністю від попередніх. На відміну від 2012-го, коли участь у зборах брали Віктор Янукович та Микола Азаров, дороги ніхто не перекривав, винищувачі у небо не запускав. Навіть набридла оку «масовка» і та скромніша – заледве сотня підлітків, вишикуваних напівколом перед входом до одного з приміщень МВЦ.

Десята ранку, вхід до павільйону, де має відбуватися зібрання ПР. Парковка неподалік як завжди рясніє дорогими іномарками, перед входом мерзнуть, але машуть прапорами «добровольці». Розцінки на такук роботу різні – комусь обіцяли 120, комусь 100 гривень.   Повз «героїчних»  прапороносців на самотині гордо крокують колишній представник Януковича у парламенті Юрій Мірошниченко та «семафор» Ради Михайло Чечетов. Майже непоміченою повз журналістів промайнула Ганна Герман. Слідом до дверей підпливає усміхнена Олена Бондаренко. Правда, скромність  регіоналів далася взнаки і тут – вони не позують на камери, намагаються якнайшвидше потрапити всередину.

Читайте також: Як розпочала кампанію Тимошенко

«Перестріляти б усіх цих регіоналів до бісової матері», – косо поглядаючи в бік депутатів видає бабця, що непоквапом суне через площу на виставку до сусіднього павільйону. Регіонали, чи то на своє, чи то на бабцине щастя, не чують.

«Віталік! Поясни їм, що я запрошена на з’їзд! Чому вони мене не пропускають? Я ж віддала своє запрошення охоронцю! Віталік? Ти де, ти куди пропав?» – розгублено блукає перед дверима пенсіонерка-регіоналка. З її слів – приїхала з Одеси спеціально на з’їзд , за запрошенням. Втім, потрапити всередину ніяк не може. До неї виходить чоловік у костюмі з малопомітним навушником, що макарониною тягнеться вздовж шиї. Вони разом йдуть шукати загадкового Віталіка.

Одинадцята. З’їзд має розпочинатися. Журналістів, очікувано, відмовляються пропускати всередину. Починаються розмови про проблеми з єдністю монолітних зазвичай регіоналів. Мовляв, деякі делегати саботують висунення Добкіна на президентство і відмовляються підтримувати його кандидатуру. Правда, офіційних підтверджень цієї версії немає.

«Чекайте, пресу поки не наказано пускати. Як буде команда – я вийду і усіх запрошу», – розводячи руками звертається до медійників головний охоронець. Люди з камерами і блокнотами обурюються. Врешті, за кілька хвилин, ЗМІ запускають в приміщення. Втім, не до нашвидкуруч змонтованої зали засідань, а у прес-центр, з телевізорами, буфетом і повним інформаційним вакуумом. Тут же прес-служба пояснює – перша частина зібрання – закрита. Тобто преса туди потрапити не може. Хто і чому так вирішив – не розповідають. На телеекранах з’являється обличчя Володимира Рибака, який звичним голосом, мов кілька місяців тому у Раді, оголошує зібрання відкритим. Грають Гімн України та гімн ПР. На цьому трансляція для преси завершується, звук, як і зображення, зникають, лишаючи по собі на «плазмі» заставку «Партія регіонів».

Читайте також: Тягнибок "танком" іде в президенти

Попри всі намагання закрити частину з’їзду для медіа, Рибака чути навіть на другому поверсі крізь металопластик. Журналісти, повідчинявши вікна, ледь не по пояс висунувшись у велику залу МВЦ, вслухалися у кожне слово, спотворюване нещадною луною бетонних стін. Правда, слухати нічого. Партія регіонів завжди відрізнялася непорушною стабільністю. Тож меседжі Єфремова і Ко були прогнозованими. ПР з одного боку начебто й визнавала свою провину у заворушеннях в Києві, з іншого – в надцятий раз звинувачувала колишню опозицію у порушенні законів. Дісталося і силовикам. Як виявилося, вони потурали опозиціонерам та радикальним протестувальникам. Також  прозвучали дещо видозмінені тези про «папєрєдніків». Чинну владу звинувачували у непрофесіоналізмі та покладали на неї відповідальність за фінансові проблеми в країні. Натомість регіонали, якщо вірити їх спікерам, були найбільш компетентними у питаннях економіки і державотворення.

Рядові партійці сумували. Дехто потягнувся за вже накриті фуршетні столи. У «курилці» також з’явилися делегати.

«Боже, яку ж фігню вони несуть. Слухати просто неможливо», – обурювався делегат у дорогому костюмі, підкурюючи сигарету.

У  холі тим часом, почали скупчуватися журналісти у просто-таки непристойній кількості. В очікуванні хоч якоїсь інформації, преса ладна була допитувати навіть Олену Бондаренко, яка вийшла попити кави. Побачивши знайоме обличчя, оператори взяли депутатку у щільне кільце.

Між тим, до виходу наближався Нестор Шуфрич. А разом з ним і перша інформація про рішення з’їзду.

«З’їзд задовольнив заяву Віктора Януковича про вихід з Партії регіонів. Крім того, рішенням з’їзду з лав партії виключені Микола Азаров, Андрій Шишацький, Валерій Коновалюк, Олександр Клименко, Едуард Ставицький та Сергій Арбузов», – повідомив Шуфрич.

«Що ж до кандидата – будемо визначатися сьогодні. У нас є кілька кандидатур, з цього приводу тривають дискусії. Чому не пускають пресу? Не знаю, про таке рішення я не чув. Не знаю, хто його ухвалював», – щиро здивувався регіонал і пішов назад до зали засідань.

Буквально через хвилину журналісти опинилися у залі. Відчувалося певне напруження. У делегатів зібрання лишалося останнє питання порядку денного – кандидат у президенти. Екс-голова Харківської ОДА Михайло Добкін стримано сяяв в оточенні телекамер у якості найбільш імовірного переможця. Його найближчий опонент, Сергій Тігіпко, роздавав коментарі. Юрій Бойко, третій охочий стати очільником України, лишився майже без уваги. Одіозний Олег Царьов не з’явився взагалі. Втім, судячи з настроїв у залі, підтримувати мали Добкіна.

  Бойко коротко розповідає свою біографію, обіцяє розвивати енергетику і зникає у залі. Слідом виходить колишній намісник Януковича на Харківщині й одразу бере бика за роги.

«Моя позиція залишалася і залишається не змінною. Я був і є членом Партії регіонів. Я вірний своїм поглядам», – сміливо заявляв Добкін, чим заслужив собі аплодисменти, під які й спустився з трибуни.

Найбільш цікавим був виступ Тігіпка. Колишній лідер «Сильної України» взявся критикувати керівництво ПР за «привласнення» партії та певний «диктат» у прийнятті рішень. Згадалися і минулорічні зібрання.

«Згадайте, коли ми збиралися минулого разу. Ми голосували за список кандидатів у депутати, який в очі не бачили. Тільки перші ряди отримали роздруківки», – нагадував Тігіпко. Зал аплодував.

Тут же бунтівний регіонал заявив, що виступає проти війни та сепаратизму. Дісталося на горіхи й колишньому «Першому номеру» і «почесному лідеру» Януковичу за події останніх місяців.

«Януковича створили ми!» – із повною безпосередністю заявив залу Тігіпко. Знову отримав аплодисменти.

Делегати, які вийшли згодом для виступів, агітували здебільшого за Добкіна. Представник Одеси пропонував взагалі підтримати усіх, а через місяць провести праймеріз і помірятися рейтингами. Ті, хто програють, мали б знімати свої кандидатури. Така ідея не знайшла підтримки у президії, в якій сиділи вже раніше згадуваний Рибак, Олександр Єфремов та Борис Колесніков.

Читайте також: Неповторний стиль харківської еліти

«Ми маємо підтримувати одного кандидата», – безапеляційно заявив Рибак.

«Мочити» Тігіпка на сцену вийшов представник Донбасу. Тут згадали і раптове зникнення бунтівного регіонала під час президентських перегонів 2004 року, і розпуск «Сильної України». Тігіпко реагував стримано. Екс-голова Ради, тим часом, ставив кандидатури охочих покерувати країною на голосування.

«Дайте Одесі слово! Дайте слово Одесі! Ми хочемо також виступити!», – до трибуни стрімко прямувала регіоналка Світлана Фабрикант із наміром «висловитись з приводу». Правда, «демократична президія» незадоволених слухати не хотіла і попри галас і ґвалт попросила підняти руки «за» Бойка. З діалогом не склалося, депутатка була змушена повернутися на місце. Наступним у списку претендентів на підтримку був Тігіпко. Він отримав аж 35 голосів за свою кандидатуру. Добкін зірвав 315 «за» і з величезною перевагою став єдиним кандидатом від ПР у майбутній гонці за посаду голови держави. Радісний екс-губернатор вийшов до трибуни і почав свій спіч. Тут знайшлося місце і розмитим пропозиціям щодо федералізації України, і підтримці промисловості, і російській мові. Тігіпко виглядав, м’яко кажучи, не задоволеним.

«Партія регіонів – єдина політсила, яка маючи підтримку на Сході та Півдні, могла б об’єднати Україну. Втім, ви бачили, що сьогодні відбувалося на з’їзді», – розповідав Тігіпко. Судячи з його тону, після завершення з’їзду шанси на консолідацію через ПР для України уже були втрачені.

«Ні, кандидатуру свою я не зніматиму і балотуватимуся у президенти», – рвучко заявив Тігіпко і стрімко залишив залу.

У холі Світлана фабрикант виливала свій праведний гнів щодо голосування мільярдеру-регіоналу Вадиму Новинському.

«Ти ж бачив, що вони у залі влаштували. Ну так же не можна, Вадиме», – обурювалася Фабрикант.

«Що я можу сказати… є ще розумний строк для того, аби зняти свою кандидатуру», – багатозначно відповів олігарх, що ще встиг минулого літа вскочити до Ради від Севастополя.

Як виявилося, мова йшла про певні хитрощі, до яких вдалися окремі обласні представництва регіоналів.

«Згідно з правилами, це була друга частина 14-го з’їзду партії. Перша частина відбулася раніше (перед парламентськими виборами 2012-го року, відкритий 30 липня – ред.), тож юридично тут мали бути ті ж самі делегати і той самий склад делегацій. Відповідно, західні та південні регіони не проводили конференцій, під час яких мали б затверджуватися делегати. Бо це забороняють правила. Натомість, Харківська і Донецька організації їх провели. І делегували на з’їзд 120 і 90 депутатів. Власне, інші тут були зайві. Про це ми й хотіли заявити з трибуни. Але ж нам не дали», – пояснювала у розмові з кореспондентом Тиждень.ua Фабрикант.

Втім, справа уже була зроблена. З дверей МВЦ вийшов щасливий Михайло Добкін і у супроводі телекамер і фотографів попрямував до свого тонованого джипу. Перекинувшись кількома словами із журналістами, він хвацько заліз у автомобіль і поїхав геть – на президентську дистанцію.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено