Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 березня, 2014   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Юрій Луценко: «Необхідно зупинити квотно-партійну анархію»

Екс-міністр внутрішніх справ про необхідність покарання совка, зупинення українсько-української війни та три кримінальні провадження, що очистять країну
Матеріал друкованого видання
№ 12 (332)
від 20 березня, 2014
Юрій Луценко: «Необхідно зупинити квотно-партійну анархію»

Юрій Луценко був одним із чільних активістів Майдану, однак у владу не пішов, хоча пропозиції були. Протягом року після звільнення з тюрми він був у ролі граючого тренера, підкидаючи ідеї лідерам опозиції. Але за годину до запису цього інтерв’ю заявив, що не виключає свого балотування на посаду київського міського голови та створення нової політичної сили. Тиждень поспілкувався з Юрієм Віталійовичем про те, як можна заспокоїти Схід і віднайти нарешті компроміс, що дасть змогу досягти гармонії в розбурханій країні.   

У. Т.: Як заспокоїти Схід?

– По-перше, необхідно терміново припинити українсько-українську війну, бо це саме той механізм, до якого вдаються усі загарбники, що приходять на нашу землю, зокрема й Москва. Крім того, саме згаданий фактор використовують кримінально-радянські еліти Сходу, що дає їм можливість утримуватися при владі. Ця технологія діє дуже чітко: я за українську мову, УПА та ЄС – вперед у владу, а я за захист російськомовного населення, подвиг батьків та Митний союз – вперед у владу. І саме таким чином ті 20% радянсько орієнтованого кримінального елемента, який є в нашому суспільстві, панували над усіма іншими понад два десятиліття незалежності, тож більше жодних аргументів з приводу мови, історії та релігії. Варто нарешті зрозуміти, що наш спільний ворог – це гопники й рагулі, яких особливо культивує Росія. Знаєте, я люблю Андруховича, а хтось – російськомовного Куркова. Але це аж ніяк не завадить нам порозумітися і знайти спільний знаменник проти войовничого українофоба Бузини.

кримінальний совок має бути ізольований від суспільства

У. Т.: Але ж ті, хто зараз бунтує на Сході, – це класичні люмпени, які не те що Бузини, а й узагалі книжок у руках давно не тримали.

– На мій погляд, в українському суспільстві є такий розподіл: приблизно 45% україномовних носіїв культури, 35% російськомовних і ті 20% совків та гопників, про яких ми вже казали. Так ось, нарешті треба визнати за російськомовними українцями право на український патріотизм. Знаєте, як написав у Facebook активіст Ігор Гузь: «Я все життя думав, що єдиним фундаментом українськості є українська мова. Але на Грушевського зіткнувся з тим, що три чверті з тих, хто кидав «коктейлі Молотова», були російськомовними, й задумався, чи так усе просто в житті». І нам, усім культурним людям, нарешті треба домовитися. Однак питання із совками залишається. Пам’ятаю, як у 2002 році, коли комуністи, як завжди, відмовилися голосувати за відставку генпрокурора Потебенька, ми вдягли на всі їхні мікрофони в сесійній залі презервативи, мовляв, щоб не розмножувалися голосом. Але зараз треба діяти жорсткіше: кримінальний совок має бути ізольований від суспільства. Совок – це в сучасних умовах вибір ізоляціонізму проти культури. Тому коли вони у себе вдома дивляться російські канали та моляться на портрет Лєніна – Сталіна, то це їхні особисті проблеми, хай ізолюються. Але коли починають захоплювати державні будівлі та дестабілізувати ситуацію в країні, тоді потрібні публічні попередження та каральні методи.

Читайте також: "Хулігани" на варті. Хто захищає громадський порядок у передмісті Києва?

У. Т.: А хто ці методи запроваджуватиме, враховуючи деморалізацію та відвертий саботаж у правоохоронних структурах на Сході?

– Моя порада як колишнього керівника МВС така. Спецпідрозділи «Альфа», «Омега», «Сокіл», «Титан» із мирної частини країни мають бути негайно передислоковані в прифронтову зону й допомагати місцевій міліції та СБУ боротися з організаторами сепаратистських шабашів. Усі ці підрозділи створені для антитерористичної діяльності, затримання озброєних груп екстремістів і зуміють навести порядок досить швидко. Що стосується лояльності, то можу сказати точно: підрозділи з Центральної та Західної України змиватимуть із себе сором і ганьбу, у які їх вкинули Янукович із Захарченком. Я особисто знаю цих людей, їх не так і багато, але вони справжні професіонали. Але ж й організаторів всіх тих акцій, як і п’ятої колони, також зовсім небагато. Понад те, вони працюють відкрито, тому «закрити» їх для таких підрозділів – справа однієї доби. Як тільки ми проведемо 10 таких успішних операцій, побачите, як почнуть підтягуватися й місцеві міліціонери. Не варто робити широку передислокацію правоохоронців із західних областей на Схід. Це призведе до неприйняття як місцевих міліціонерів, так і мешканців.

Повірте, місцеві готові служити, але їм треба давати зрозумілі команди: трошки з матом, з прямою постановкою завдання. І головне – пояснювати перспективу. Я мав таку нагоду під час оборони Одеської ОДА. Радив забарикадувати перший поверх і не пустити туди російських та придністровських «казаків». Довелося для оборони підтягти трудові колективи Одещини. Дійшло навіть до того, що покликали докерів із жовто-блакитними прапорами, які й урятували ситуацію. А що ж інші міліцейські підрозділи? Як сказали мені хлопці з «Титана» (спецпідрозділ Державної служби охорони. – Ред.): «Ми вже так осоромилися в Києві, ви ще хочете, щоб нас і тут залили лайном?». А я їм: ви ж давали присягу й отримуєте за це зарплату. Вони відповідають: «Юрію Віталійовичу, зробіть, будь ласка, так, щоб нас хоч тут не кинули проти людей». Необхідно враховувати, що оті 20% совків – це також мешканці Одеси, понад те, їх там навіть більше. Ну й ще одне. Діяти треба комплексно. А то всі питають міліцію, але чомусь ніхто не говорить про прикордонників, які взагалі-то й мають передусім відповідати за те, щоб жоден екстремальний «турист» із Росії не потрапив до України. Що всі ці роки відбувалося на кордоні? Чому на гранти ЄС кордон із Молдовою побудований, а на Сході й кінь не валявся? Невже в цьому винен тільки Аваков?

якщо нова влада не займатиметься реформами, а просто крастиме, то ми цілком реально втрачатимемо область за областю

У. Т: А що робити з тим, що багато працівників міліції на місцях лояльні не так до свого керівництва, як до своїх олігархічних патронів?

– Ось вам знову історія з мого міністерського минулого. Колись у 2005-му тоді ще полковник Куп’янський із Донецька, людина Ахметова, очолив миколаївську міліцію і був дуже успішним у пошуку фактів фальсифікацій на виборах 2004 року. Коли я пішов, він став заступником міністра й під його орудою провели провокацію з нібито зброєю в офісі «Народної самооборони», яка потім, зрозуміло, зникла. Як тільки повернувся, він одразу прийшов до мене з рапортом на звільнення. А я його відправив керувати міліцією в Донецьку, сказавши: знаю, що ви людина Ахметова й глибоко донецька за ментальністю. Але ви винятковий профі. У Донецьку потрібна не війна, а мир, і ви можете це забезпечити.

Читайте також: Повернення Сходу

І забезпечив – тамтешня міліція в боротьбі зі злочинністю була однією з найкращих. Зрозуміло, що 2010-го його зняли, він зараз працює в СКМ. І ось сказав мені нещодавно: єдине правильне, про що ви заявили після виходу з тюрми, то це план «Напалм». Тобто повне перезавантаження міліції, яка цілковито згнила. Це, повторюся, сказала людина плоть від плоті радянської міліцейської школи. Це я до того, що домовитися для результату потрібно. Знаю, що нинішній керівник донецької міліції також є людиною Ахметова, у мої часи керував тамтешнім УБОЗ. Думаю, він цілком здатен опанувати сепаратистів і злочинність загалом у цей перехідний період. А радикальне оновлення МВС настане лише після ухвалення закону про поліцію, набір нового персоналу через детектор брехні й уведення права провокації хабара проти силовиків.

У. Т.: Але ж позиція того самого Ахметова наразі незрозуміла.

– Так, його позиція досі невизначена. Бо наразі він став жертвою системи, яку й створювали за його сприяння. Це вона привчала до колорадських стрічок, особливого статусу Донбасу та нібито ущемлення його прав, плодила тітушків під охороною міліціонерів. І тепер давати команду арештовувати цих тітушків тим самим правоохоронцям дуже складно. Своєю чергою, і тітушки не розуміють, чого це вони раптом мають виконувати закони України, а не команди клану. Плюс його бізнес серйозно пов’язаний із РФ. Знаю, що він дуже стурбований і багато консультується, зі мною зокрема, тому намагаюся давати йому правильні поради. Насамперед не варто піддаватися на провокацію Росії вирішувати питання «стінка на стінку». Це шлях до жертв, які відчинять ворота для агресора. Організаторів сепаратистських мітингів мають вгамувати спецпідрозділи. Інших треба заспокоїти політикам. Важливо, щоб мешканці Сходу зрозуміли: ніхто не збирається їх завойовувати чи підкоряти. Особисто пишаюся, що запропонував на посаду губернатора Ігоря Коломойського й Сергія Таруту. Вважаю, це дуже потрібний і правильний крок. То три сигнали в одному: сигнал Путіну про наявність економічного українського націоналізму незалежно від національності, сигнал Сходу, що ніякі бандерівці не нав’язують вам свій стиль життя, і сигнал Заходу, що жодного расизму, нацизму та антисемітизму в Україні немає, бо зробити з Коломойського фашиста навіть Кісєльову не вдасться. Звичайно, обидва вони підуть після виборів, щоб це не видавалося олігархічним переворотом. Але для двох ключових областей Сходу це дуже важливо в плані якраз їх заспокоєння. Знаєте, як жартувала Юля під час призначень: «У вас є величезний шанс отримати знижку на майбутніх судах». А я додав: «Та й зарплата там велика».

У. Т.: Утім, спокою там немає. Про Крим навіть згадувати не хочеться…

– Наше керівництво постійно відстає приблизно на два тижні. Я справді вважаю, що критикувати владу під час війни не можна. Але питання «чому» й «до якої межі» в мене виникають постійно. Останньою краплею, яка змусила все ж вийти з публічною критикою, став партійно-квотний принцип під час призначень у силових структурах. Гаразд, нехай губернатори, але міліція, СБУ, прокуратура – про це мовчати просто не можна, тому й сказав. Вважаю, що більшість проблем нової влади пов’язана саме з цим принципом. З повагою ставлюся до всіх нинішніх керівників силових органів, однак знову розповім історію. У найгарячіші дні з Данії спеціально прибув Валерій Іващенко (колишній перший заступник міністра оборони в уряді Єханурова та довгорічний начальник Генерального штабу МО, за Януковича потрапив до в’язниці. – Ред.). Це при тому, що він там дістав політичний притулок, мав хороше вже місце роботи при тамтешньому міністерстві. І от Іващенко прилітає, щоб допомогти. Намагаюся звести його з керівництвом, доношу його записки про те, що робити, а він, повірте, знає, бо це справжній кадровий військовий. Наприклад, одразу пропонував, щоб аеромобільні війська терміново створили авіасполучення з оточеними частинами, влаштувати за допомогою наших західних країн-гарантів режим «чистого неба» над Україною, морські навчання з членами НАТО в Керченській протоці, щоб зупинити безконтрольний підвіз військ із Росії, гуманітарні конвої Червоного Хреста для вивезення родин військовослужбовців тощо.

Читайте також: Дорослішаємо. Російська агресія консолідує українців

Його один раз викликали в РНБО, поговорили кілька хвилин, і на тому питання закрилося. Це все партійний принцип у дії, і він убив головне – вертикаль прийняття швидких та ефективних рішень. До того ж лава запасних силовиків у партій, що прийшли до влади, не така вже й довга. Те саме стосується й захоплення героями минулих часів – тією самою кучмівською гвардією. Так, вони можуть радити, але не керувати, бо елементарно вже не в курсі оперативних військових питань. У будь-якому разі потрібно діяти рішуче. Відключили світло нашим військовим у Севастополі чи забирають Чорноморнафтогаз? Прекрасно, в Україні вісім обленерго належать росіянам, аеропорти, ЗМІ тощо. Це не приватні бізнеси, а питання держбезпеки. Так, я противник націоналізації в принципі, але чому б у ці системні компанії та об’єкти не ввести державного наглядача, який дивився б за тим, щоб не порушувалися українські національні інтереси. Це рішення одного дня, але його досі немає. Варто розуміти, що Кримом російська експансія не обмежиться, ця загроза не є одноразовою. І водночас треба збагнути, що Крим буде там, де будуть кращі стандарти життя. І не тільки Крим, бо головне завдання Росії – максимально блокувати тут реформи й постійно відкушувати нові й нові території. І якщо нова влада не займатиметься реформами, а просто крастиме, то ми цілком реально втрачатимемо область за областю. Хоча вірю, що ми вистоїмо.
     
У. Т.: Чи потрібно для пацифікації країни домовлятися з Партією регіонів?  

– Головною помилкою помаранчевої влади стало те, що замість покарання злочинців Ющенко проводив із ними круглі столи. Як казала Ліна Костенко, непокаране зло регенерує себе. У 2005 році, та й потім, особисто в мене була велика проблема – Генпрокуратура постійно перебувала в руках Партії регіонів. Тепер усі силові структури представлені одним політичним табором. Тому як можна домовлятися з людьми, які були головними дійовими особами всіх неподобств у країні? І от зараз потрібно провести три кримінальні провадження, які стануть, по суті, люстрацією. По-перше, це справа про узурпацію влади в 2010-му, яку руками керівника апарату Верховної Ради, суддів робили за прямою вказівкою з Банкової. По-друге, справа про фашистські закони від 16 січня. Допитати всіх, хто нібито голосував, нібито рахував, писав їх і, головне, реалізовував. І не тільки суди, а й прокуратура, міліція, чиновники тощо. По-третє, справа про побиття, катування та масові вбивства людей на Майдані. Знову ж таки замовник – організатор – виконавці. Треба розуміти, що фігурантами згаданих справ стануть сотні тисяч осіб, без перебільшення. Фактично ми зараз маємо картину, як у Німеччині 1945 року: винен був не тільки Гітлер, у нашому випадку не лише Янукович, а й усі штурмбанфюрери, які виконували його накази. І всі повинні відповідати.

Читайте також: Як врятувати Україну?

Саджати всіх, безумовно, не треба, бо не можна перетворити країну на ГУЛАГ. На відкритих судах присяжних необхідно засудити замовників на реальні тюремні строки з конфіскацією майна. Усім тисячам виконавців – умовні терміни з конфіскацією всього незаконно нажитого майна та заборону на державну службу. Ось вам і очищення країни. Гарантую, що зроблю все, що в моїх силах, щоб це відбулося. Що стосується безпосередньо брендів ПР та КПУ, то дуже багато залежатиме від їхніх найближчих з’їздів. У них є шанс провести їх, радикально змінити все керівництво партій і фракцій та визнати власну відповідальність, задекларувати новий етап у своїй діяльності. Якщо вони не підуть на оновлення, то впевнений, що в межах вказаних кримінальних проваджень слідчий має винести постанову про заборону діяльності згаданих організацій, які саме на рівні партій винні у підготовці та реалізації явно неконституційних рішень. Мені здається, що вони це розуміють. Однак усе одно, безумовно, потрібні й дострокові вибори до парламенту одночасно з президентськими, щоб Україна отримала справді нову владу й міцну вертикаль, а не нинішню злякану так звану більшість у Верховній Раді, від якої годі очікувати реальних кроків і реформ. Які насправді будуть дуже болючими, багато хто постраждає. Люди просто не терпітимуть такого від нинішнього керівництва. У нас зараз знову відчинилася брама можливостей – згадайте лишень заяву Штефана Фюле про надання Україні перспективи членства в ЄС. І тільки владі з реальним мандатом народної довіри до снаги не втратити його.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено