Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 березня, 2014   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Захмарна ціна окупації

1 березня Барак Обама заявив, що Росії доведеться заплатити високу ціну в разі військового вторгнення в Україну. Не минуло й кількох днів, а слова президента США, схоже, вже стали пророчими
Матеріал друкованого видання
№ 10 (330)
від 6 березня, 2014
Захмарна ціна окупації

У перший день березня Путін протягнув через Раду Федерації РФ рішення ввести російські Збройні сили в Україну, де-юре оголосивши війну. Богу дякувати, ця інтервенція в нашу країну поки що обходиться без кровопролиття й більше нагадує окупаційну провокацію, ніж війну. Та це не знижує кінцевих ризиків для українців, тож жорстка реакція Заходу на дикунські витівки Москви не забарилася. Росія вже зараз починає платити за них ціну, що в підсумку може виявитися захмарною.

Поки бюрократи з європейських, американських та міжнародних організацій намагалися дослідити суть подій минулого вікенду, щоб зробити максимально зважені заяви, першим відповідь Путіну дав фінансовий ринок. У понеділок відкриття фондових майданчиків Росії супроводжувалося справжнім обвалом: значення Індексу РТС у мінімумі знизилося на 14,2% порівняно із закриттям у п’ятницю. За один день Індекс акцій широкого ринку MICEX BMI (включає акції 100 найліквідніших російських компаній) зазнав втрат капіталізації на понад 2,5 трлн руб. ($68,9 млрд). Після повідомлення про війну інвестори поспішили скоротити позиції в акціях, щоб вона не з’їла їхніх капіталів, тож результат закономірний.

Читайте також: Про відмінність тероризму від збройної агресії

Фондовим ринком паніка не обмежилася. Продавши цінні папери, інвестори спробували миттєво конвертувати отримані рублі у тверду валюту, що поширило обвал на валютний ринок. Курс рубля до долара протягом дня впав на 2,9% у мінімумі порівняно із закриттям у п’ятницю. Спроби вивести капітал із Росії були такими масовими, що мали миттєві наслідки для банківської системи. Центробанк РФ підняв ключову (облікову) ставку до 7,0% із 5,5% і збільшив граничну величину валютних інтервенцій із $350 млн 28 лютого до $1,5 млрд 3 березня. Хоча девальвація російського руб­ля до американського долара триває від початку року й уже з’їла 11,3% вартості дерев’яного, тамтешній центробанк досі утримувався від таких різких кроків. Понад те, через проблеми з ліквідністю банківської системи, які виникли внаслідок раптового відпливу капіталу з РФ, регулятор був змушений провести аукціон РЕПО, на якому у вівторок роздав російським банкам 2,4 трлн руб., ($64,8 млрд) рефінансування. Якщо приміряти пропорцію цієї суми до золотовалютних резервів ($499 млрд на 1 лютого 2014-го) на Україну, то виявиться, що в нас так багато рефінансування НБУ не роздавав з часів кризи 2008–2009 років. Отже, фінансова ситуація в Росії складна, а відповідь ринку на витівки Путіна виявилася асиметричною.

Інвестори на поведінку Москви почали реагувати ще раніше. Вони вже давно й досить наполегливо, хоч і поступово забирають гроші з країни.

Читайте також: Острів Крим: хроніка неоголошеної війни

У 2014-му ця тенденція лише посилилася. У результаті від початку року до 26 лютого глобальними фондами було виведено з російських акцій $2,24 млрд, а це 55% коштів, виведених за весь 2013-й. Відплив, вочевидь, триватиме, а внаслідок оголошеної Путіним війни ще й пришвидшиться. І хоча вже у вівторок російський ринок акцій відіграв половину понеділкового падіння, загальний курс на обвал зберігається. Власне, саме через виведення капіталу з Росії починаючи з лютого 2013-го знецінюється рубль, що за неповний рік з’їло 22,6% вартості дерев’яного. Прикметно, що відплив капіталу та девальвація російської нацвалюти корелюють із подія­ми в Україні. За тиждень із 22 по 29 січня, коли українська революція мала перші жертви, із російських акцій виведено пікові $615 млн, а рубль просів на 3,4%. За період 17– 26 лютого, коли в Києві сталося криваве побоїще та змінилася влада,  цифри становили відповідно понад $250 млн і 2,4%. І ось тепер ще один різкий стрибок. Отже, ринок рублем карає Путіна та його олігархів. Останні, втрачаючи свої статки на очах, у певний момент можуть висловити незадоволення політикою президента Росії.

Відповідь фінансового ринку на агресію Росії може бути лише дещицею тієї ціни, яку заплатять російський «імператор», олігархи і в кінцевому підсумку ні в чому не винні прості росіяни. Хоча вона стала першою ластівкою з числа тих проблем, які може мати Росія, але, вочевидь, не останньою. Міжнародна спільнота активно і злагоджено виступила на підтримку України в конфлікті з РФ. Так, саміт Великої вісімки в Сочі скасовано. Журнал

The Economist після кривавої бійні в Києві висловив напівприпущення, напівпобажання щодо того, аби Росію взагалі виключили з G8 і повернулися до давнього формату G7. Тоді цей заклик викликав іронію – тепер його серйозно обговорюють у багатьох країнах і він видається досить реальним.

Читайте також: Світ про окупацію Криму: пошук інструментів впливу на РФ, страх війни та фактологічні помилки

Виключення з будь-яких організацій – це не надто переконливий аргумент для того, щоб Москва відступила. Значно переконливішими можуть бути санкції країн Заходу до РФ та окремих росіян. Штати вже заявили, що припиняють будь-яку співпрацю з Кремлем у торговельній, інвестиційній та військовій галузях до вирішення конфлікту навколо України. Понад те, Вашингтон готує широкий спектр економічних та політичних санкцій, які може запровадити вже цього тижня. Москва обіцяє відповісти, але що вона може? Хіба що обме­жити постачання нафти (12% глобального ринку) та природного газу (до 20% глобального ринку) розвиненим країнам, але тоді вона недо­отримає нафтодолари і, не виключено, втратить контроль над внутрішніми соціально-економічними та зовнішніми політичними процесами, необхідний для підтримання порожніх імперських амбіцій Кремля.

У західних ЗМІ довкола можливих санкцій для РФ також ведеться жвава дискусія. Доходить навіть до, на перший погляд, дуже ефективних пропозицій. Наприклад, агенція Bloomberg пропонує ввести заборону подорожувати Європою та Штатами кільком сотням російських бізнесменів, які вже звикли там жити та відпочивати й почуваються в цих країнах як у себе вдома. Наближеність олігархів до Путіна й залежність від власних сімей, які здебільшого проживають у країнах Євросоюзу, мають зробити такий крок ефективним. Захід також може заморозити активи росіян, розміщені в США та ЄС, які оцінюють у $100 млрд. Або принаймні розслідувати незаконні операції російських банків із кореспондентами з Кіпру, Лондона чи Карибських островів. Навіть розмови про такі санкції можуть протверезити Путіна, не кажучи вже про їх утілення в життя, яке, наприклад, уже перетворило Януковича з президента на вигнанця.

Події останніх днів мають вселяти оптимізм в українців. Наші військові не піддалися провокаціям у Криму. Наші громадяни продемонстрували єдність, різко засудивши наміри Путіна. Захід злагоджено й потужно піднявся на наш захист, тож Путін змушений був давати прес-конференцію, на якій ніби виправдовувався перед усім світом за необдуманий крок. Утім, хай там як розвиватимуться події далі, ціна окупації України видається справді захмарною. Але те, що це ціна за вільну Україну й за можливість для українського народу розвиватися та назавжди вийти з імперської орбіти, зачаровує й надихає.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.