Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 березня, 2014   ▪   Майкл Бініон   ▪   Версія для друку

Між двох вогнів

Велика Британія вважає військове вторгнення Росії до Криму безсумнівним порушенням суверенітету України та загрозою миру в світі. Але не настроєна на масштабну військову конфронтацію з Москвою
Матеріал друкованого видання
№ 10 (330)
від 6 березня, 2014
Між двох вогнів

На вихідних у Києві міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ провів переговори з нови­­ми лідерами України щодо кризової ситуації. Лондон тим часом заявив про вихід із переговорів про підготовку до саміту Великої вісімки, а також застеріг президента РФ Владіміра Путіна, що дії росіян можуть спричинити війну.

Як і решта членів НАТО, Сполучене Королівство вважає військове вторгнення Росії до Криму безсумнівним порушенням суверенітету України та загрозою миру в світі. Упродовж вік-енду британці вели завзяті телефонні розмови з європейськими партнерами та Сполученими Штатами. Британські коментатори й преса назвали події в Україні найбільшою кризою у відносинах Схід – Захід від часів холодної війни.

Лунають заклики до України не піддаватися на російські провокації, в політичних колах висловлюють підтримку її суверенітету. «Очевидно, суверенітет і територіальна цілісність України були порушені, – сказав Гейґ. – У міжнародних справах так не годиться».

Британія вклала величезні інвестиції в Росію, які можуть бути конфісковані або заморожені, й, не виключено, втратить багато російських туристів

Британський уряд вимагає від Путіна вивести російські війська, які, схоже, контролюють аеропорт у Криму, а також припинити підготовку до збройного вторгнення. Однак до дальших дій має обережний підхід. У рік, коли багато людей відзначали сторіччя початку Першої світової війни, політики застерігають Москву, а також і Київ не вдаватися до поквапних кроків, щоб не спровокувати ланцюгової реакції, здатної призвести до відкритої ворожнечі. Велика Британія намагається переконати російську та українську владу в необхідності прямого діалогу – у межах оонівських або європейських безпекових форумів.

Чимало британців сприймають Крим досить емоційно у зв’язку із тривалою кривавою війною, яку їхні предки вели там із росіянами 160 років тому. Але нині півострів викликає змішані почуття. З одного боку, телеканали показують російсь­комовне населення, що виступає проти усунення Януковича, й підкреслюють розкол в Україні на західні регіони, орієнтовані на Європу, й південні та східні, що мають тісніші зв’язки з РФ. Із другого – британська преса рішуче засуджує те, що називає агресією Росії та спробою Путіна скинути нову владу в Києві.

Читайте також: Про відмінність тероризму від збройної агресії

Тим часом усі розуміють, що Заходу непросто буде покласти край будь-якій російській війсь­­ковій агресії в Криму. Громадсь­­ка думка не настроєна на масштабну військову конфронтацію з Москвою, країни НАТО не готові відправляти військовиків на захист української влади. Альянс скликав екстрене засідання, однак військовий ультиматум, що лише ускладнить пошуки дипломатичного вирішен­­ня кризи, є малоймовірним. Повсякчас проводять паралелі з війною між Росією та Грузією. Наразі найімовірнішим варіантом розвитку подій є призупинення звичних відносин із РФ, а також активні спроби дипломатів знайти рятівний компроміс між Києвом і Кримом.

Прихильники жорсткішого курсу проти Москви обурені. На вихідних колишній посол Великої Британії в Росії сер Родерік Лайн заявив, що польська, німе­цька і французька влада повин­­на взяти ініціативу у свої руки, бо, очевидно, президент США Барак Обама не збирається втручатися, а Лондону взагалі, здається, бракує ефективної зовнішньої політики.
Попри активну підтримку нової влади в Києві, коментатори здебільшого звинувачують саму Україну в її трагедії. Газети й телебачення не шкодують докорів на адресу країни щодо поганого управління та недолугої влади з часів здобуття незалежності. Захід покладав великі надії на тріумф української демократії після Помаранчевої револю­­ції 2004 року. Утім, конфлік­­­ти, корупція, брак компетентності соратників Віктора Ющенка підштовхнули багатьох до виснов­ку, що жоден політик в Україні не здатен і навіть не прагне контролювати ситуацію з корупцією чи керувати демократичною владою, позбавленою міжфракційних суперечок або етнічних розколів. Цього тижня The Econo­mist назвав Верховну Раду «кублом злодіїв і кар’єристів».

Новина про те, що Україна терміново потребує $35 млрд для уникнення банкрутства, бу­ла сприйнята скептично: країни Заходу не готові давати її уряду бодай якісь кошти через брак гарантій проведення політичних реформ, прозорості, внутрішнього консенсусу й повернення величезних сум, присвоєних Януковичем та іншими корумпованими політиками й олігархами. На думку сера Родеріка, зараз Україні від Заходу пот­рібна «сувора любов». Він додав: «Подолання кризи в довгостроковій перспективі не передбачено. Україна не є «призом», який Росія чи ЄС можуть виг­рати чи програти. За нинішніх обставин вона тягар».

Читайте також: Острів Крим: хроніка неоголошеної війни

Непокоїть громадськість і вплив «екстремістів та антисемітів», присутніх на Майдані. Їхні погляди були оприлюднені у Великій Британії, що не сприяло підтримці протестів проти Януковича.

Тим часом, попри велику кількість росіян, які мешкають, інвестують і працюють у Великій Британії (понад 100 тис. їх живе у Лондоні та околицях), президент Путін та його націоналістична політика не мають тут практично жодної політичної підтримки. Його безкомпромісна антизахідна й антиамериканська позиція, авторитарний стиль та репресії проти російських нонконформістів і політичних опонентів забезпечили йому репутацію старомодного радянського диктатора з незмінною ворожістю до західних інтересів, якому не можна довіряти.

Деякі британці із правими поглядами вважають українську кризу ідеальною можливістю для протистояння та принижен­­ня Владіміра Путіна. Мудріші політики називають такі наміри вкрай небезпечними й контрпродуктивними. Як постійний член Ради Безпеки ООН Велика Британія має тісно співпрацювати з Росією для вирішення глобальних проблем. Протистояння з Путіним у зв’язку з Україною загрожує тим, що, наприклад, співробітництво у справі Сирії стало б неможливим. Велика Британія також уклала величезні інвестиції в Росію, які можуть бути конфісковані або заморожені. Крім того, вона, не виключено, втратить чимало гос­­тей із РФ, що зашкодить туристичній галузі країни. А щодо таких проблем, як відмивання грошей, глобальний тероризм, санітарно-епідеміологіч­ний кон­­троль та зміна клімату, Велика Британія та інші країни Заходу мають і далі вести діалог із Москвою.

Читайте також: Світ про окупацію Криму: пошук інструментів впливу на РФ, страх війни та фактологічні помилки

Наразі російська спільнота у Великій Британії не лобіює інтересів Кремля, адже в будь-якому разі більшість тамтешніх росіян – проти Путіна. Заможні росіяни, які мають власність та інвестиції у Сполученому Королівстві й діти яких навчаються у британських приватних школах, не бажають вступати в політичну конфронтацію зі своєю батьківщиною. Українська спільнота у Великій Британії, що налічує 11 тис. осіб, також реагує стримано, хоча посол України в Лондоні запевнив нову владу в Києві щодо підтримки й закликав британців до солідарності.

Велику Британію та інші країни Заходу найбільше непокоїть ризик краху України як унітарної держави з огляду на загострення давнього розколу на Схід і Захід. Політики намагаються переконати Москву, що будь-які дії, котрі посилюють розкол в Україні, матимуть катастрофічні наслідки як для Росії, так і для західних держав. Лунають заклики на адресу НАТО стосовно залучення РФ до серйо­­зніших переговорів щодо безпеки в Європі, а також посилення її присутності в штаб-квартирі Альянсу. За нинішньої напруженості згода Путіна на таку пропозицію видається малоймовірною. Уряд, парламент і преса Великої Британії усвідомлюють, що криза у зв’язку з Україною поглиблюється, однак виходу із ситуації не бачать.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
  • Майор авіації в відставці, який з 2014 року перебуває у СІЗО Бахмута, нещодавно отримав вирок в десять років позбавлення волі за звинуваченням у здирництві. Підсудний наголошує на тому, що давав свідченням під тискам і тортурами, але уповноважені органи не квапляться розслідувати заяви про катування
    20 жовтня, Єлизавета Гончарова
  • 2017-го минає 25 років як відкрився український офіс глобального лідера юридичних консалтингових послуг, міжнародної компанії Baker McKenzie. На святкування цієї річниці до Києва завітав виконавчий директор компанії Пол Ролінсон, із яким Тиждень розмовляв про глобальні економічні тенденції та пов’язані з ними юридичні виклики.
    20 жовтня, Любомир Шавалюк
  • Учасниця 83-го Міжнародного Конгресу PEN, виконавчий директор Південноафриканського PEN-клубу, дисидентка часів апартеїду Мерґі Орфорд розповіла Тижню про досвід насильства та вразливість демократії, російські впливи в ПАР, біженців і природу криміналу.
    20 жовтня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено