Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 березня, 2014   ▪   Юрій Макаров   ▪   Версія для друку

Після барикад. Перезавантажити країну до виборів

Буде складно. Вщухає біль, тане ейфорія, вгамовується гнів. Російські солдати нібито повертаються до своїх казарм, але чи надовго? Адже немає жодної гарантії, що божевільному імператору знову не закортить пограти м’язами.
Матеріал друкованого видання
№ 10 (330)
від 6 березня, 2014
Після барикад. Перезавантажити країну до виборів

Тобто, навпаки, залишається стовідсоткова ймовірність, що нас не залишать у спокої: силові провокації, фінансування п’ятої колони, десанти закордонних гопників-волонтерів, економічні диверсії небезпечного сусіда проти України, інформаційна війна без правил триватимуть стільки, скіль­­ки в Імперії зла пануватиме нинішній режим. Ось на якому тлі українцям доведеться відроджувати державу.

А чи є, даруйте, що відроджувати? Кому подобається, хай вважає це запитання непатріотичним, блюзнірським, яким завгод­­но. Але, за всієї поваги до органу, який забезпечив легітимність відсторонення від влади частини старих еліт і відсунення іншої частини на другий план, Верховна Рада ніяк не втратила питомих ознак «цирку», з якого знущалися всі останні роки. Та й Адміністрація президента разом із в. о. хіба змінила кадровий склад і специфічні функції? А Кабмін, окрім перших осіб, і то не всіх, хіба інший? А вся судова гілка, окрім ампутованих найбільш одіозних мантієносців, хіба вже просякнута духом закону? А право­охоронні органи, хіба вже кинулися захищати права громадян? А друга ланка визначальних у практичному сенсі посад: заступники, начальники всіляких управлінь та інспекцій, особливо на місцях? А... А... Майже все те, що гідне було ненависті, окрім кількох одіозних персоналій, вижило й демонструє здатність до самовідтворення, і вже, кажуть, загони кур’єрів рушили із пропозиціями поміняти траєкторії грошових потоків, і їх радо зустрічають у нових-старих кабінетах.

Читайте також: Дмитро Ярош: Люстрація повинна бути всеосяжною

Найперше завдання нової вла­­ди – почати все це перезавантажувати, причому негайно, не чекаючи виборів. В умовах суворого бюджетного дефіциту, валютної паніки, яку ледь вдалося зупинити, відвертого саботажу старого апарату, провокацій, що тривають на Сході й Півдні, але перезавантажувати доведеться. Бо та «держава», яку ми маємо сьогодні, – це частково продукт так званої розбудови 1990-х, тобто косметичного перефарбування радянського апарату в синьо-жовті кольори, частково – паралельні схеми неформальних стосунків, вибудувані переважно за останні чотири роки з однією-єдиною метою: технологічно й більш-менш офіційно доїти країну на користь ригівської піраміди. В цю піраміду були вбудовані не одиниці, а десятки й сотні тисяч функціонерів, які жили й живуть серед нас і надалі нікуди не дінуться, починаючи від простого інспектора ДАІ та закінчуючи олігархами, які всі ці три місяці примудрилися тримати нейтралітет, а тепер очолили регіональні адміністрації. Альтернатива перезавантаженню – параліч керованості, який уже позначається на функціонуванні країни.

Ключове питання: як працюватиме далі народногосподарсь­­кий комплекс? Чи вдасться країні уникнути дефолту навіть за умови  задіяння термінового «плану Мар­­шалла»? Дрібний і середній бізнес – це не лише хребет будь-якої економіки, а й – у нашому конкретному ландшафті – одна з рушійних сил європротесту, котра чуйно відстежує реальні, а не демонстративні зміни. Як відомо, після Майдану 2004 року бізнес масово й добровільно почав виходити з тіньових схем і сумлінно платити податки, так тривало приблизно півроку, аж доки розвіялися ілюзії. Нині ентузіастичний альтруїзм може не проявитися, якщо не дати підприємцеві чіткі сигнали щодо принципово нових умов взаємодії з державою. Адже корупція в країні розквітла не лише через нестримні апетити чиновницької вертикалі, а й тому, що бізнес обкладений силою-силенною складних правил, які заздалегідь неможливо виконати, натомість цілком вигідно обійти, якщо «домовитися». Отже, негайні кроки з дерегуляції економіки – ключова передумова будь-яких, тобто буквально будь-яких успіхів у подоланні руїни.

Вочевидь, доведеться відповідати на запитання, які хотілося б відкласти до кращих часів, зокре­­ма на вельми популістські гасла федералізації, якими нині користуються радше деструктив­­ні елементи. Зрозуміло: якби свого часу разом з іншими не було провалено реформу місцевого самоврядування, це взагалі не постало б на порядку денному. Тож не є проблемою ані що робити, ані як робити; треба просто почати щось робити, щоб витягнути небезпечну скабку з тіла держави.

Читайте також: ВідоКРИМлення для Путіна. Який сценарій обере Москва?

Наступне запитання, якого не уникнути: чи є в Україні взагалі якась інформаційна політика? Ні, не йдеться лише про створен­­­ня чергового «міністерства прав­­ди»,  радше про очищення медіа-середо­­­вища, про встановлення таких правил прозорості, які виключили б саму можливість монополізації ЗМІ сумнівними власниками, а часом про ампутацію тих видань, які годуються з усім зрозумілих джерел і поширюють відверто ворожу інформацію.

Ну й серед поточних завдань, сам лише список яких можна продовжити на кілька сторінок, принципово не забути ось що: виявилося, що в країні, попри розпад і зневіру, попри зраду й крадійство, є сила, яка на ділі довела свою спроможність і патріотизм. Усі українські військові, які брали участь у нерівному протистоянні з агресором, мають бути негайно відзначені, й не лише морально. За рахунок будь-яких інших видатків, першочергово. Може, з цього й варто почати тиждень. Адже поряд зі згаданими перешкодами та проблемами існує один фактор, здатний переважити решту. Мова про бажання змін, ентузіазм, готовність до взаємодії, про наявність нації, віру в Україну.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено