Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 лютого, 2014   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Ціна компромісу

Навіть у разі формування тимчасового уряду на основі компромісу в парламенті не варто очікувати від нього вирішення ключових проблем країни. Його максимальний потенціал – фінансово-економічна стабілізація та демонтаж «сімейного» режиму
Матеріал друкованого видання
№ 8 (328)
від 20 лютого, 2014
Ціна компромісу

Після розблокування вулиці Грушевського та низки адміністративних будівель в епіцентрі уваги опинилася перспектива компромісу на основі відновлення Конституції в редакції 2004 року та формування нового, «парламентського» уряду. Такий шлях виходу з кризи був би найбільш бажаним для української опозиції та Заходу, які будь-що прагнули уникнути подальшої ескалації протистояння. Новий уряд вони бачили або технократичним (до якого увійшли б рівновіддалені від основних політичних сил професіонали, що в сучасній Україні видається ідеалістичним варіантом), або коаліційним (у складі представників опозиції та поміркованих груп із ПР).

Для Януковича закономірним, за логікою його вчинків, було б призначення ще більш «сімейного» уряду. Але публічна реакція Москви на відставку Кабінету Азарова та повідомлення з поінформованих джерел Тижня свідчили, що в Кремлі готові і далі фінансово підтримувати режим Януковича лише за умови, що він дасть згоду на подальший повзучий перехід контролю над країною в руки проросійського лобі. Непрямим доказом можна вважати такий факт: коли верстався цей номер Тижня, український уряд розмістив чергову порцію євробондів на суму $2 млрд, яку мала б викупити РФ, однак та вичікувала, а українські цінні папери стрімко дешевшали.

Компроміс із олігархами може знизити ціну зміни влади, але загальмує зміни країни

Водночас ЄС також висунув умови надання фінансової допомоги Україні: формування коаліційного уряду за участю опозиції та початок проведення ним необхідних реформ. І лідери останньої намагалися вибудовувати свою позицію в торгах із представниками владного конгломерату на основі монополізації каналу надходження західної фінансової підтримки. Однак умовою входження опозиціонерів до уряду залишалося повернення до Конституції в редакції 2004 року, а відтак перехід усієї повноти влади від президента до урядової коаліції в парламенті.

Проте зранку 18 лютого стало зрозуміло, що Янукович заборонив Володимирові Рибаку виносити на голосування проект постанови про відновлення редакції Конституції 2004-го. Опосередковано це свідчило про страх Банкової щодо можливого голосування за відповідний документ більшості депутатів, зокрема й частини представників ПР. Блокування керівництвом парламенту можливостей вирішення політичної кризи у стінах Верховної Ради спровокувало чергову хвилю ескалації вуличного протистояння. Протестувальники пішли в наступ і спробували прорватися до ВР.
Однак за кілька годин силовики відтіснили активістів до головної площі й здійснили кілька спроб штурму самого Майдану під приводом «проведення антитерористичної операції». Наслідок – десятки загиблих майданівців, сотні важкопоранених. При цьому надходила інформація про цілеспрямоване перешкоджання евакуації постраждалих правоохоронцями спільно з тітушками. Перед тим, уже традиційно, представник президента у ВР Юрій Мірошниченко заявив про готовність Януковича до переговорів із лідерами парламентської опозиції, однак це знову виявилося дез­інформацією, яка прикривала наступ силовиків. За даними джерел, Янукович також ігнорував спроби вийти на зв’язок із ним керівництва США та ЄС.

Поспілкувався з високопосадовцями Сполучених Штатів і зустрівся з лідерами опозиції «гарант» лише після того, як у низці західних регіонів розпочалися захоплення ОДА та управлінь МВС, СБУ, прокуратури й податкових, блокування військових частин. Відтак відновилася загроза повномасштабного громадянського конфлікту.

Коли здавався в друк цей номер Тижня, перспективи розвитку ситуації залишалися непевними. Влада і далі робила ставку на силу у вирішенні конфлікту. Було блоковано під’їзди до Києва та підступи до Майдану, навколо якого поступово стискається кільце силовиків. Позбавили ефірного мовлення не підконтрольний режиму «5 канал». Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко повідомив, що в. о. міністра оборони Павло Лебедєв віддав наказ відправити до столиці бригаду військових із Дніпропетровська. Той, своєю чергою, не став заперечувати відповідний факт.

При цьому сам Віктор Янукович та в. о. прем’єра Сергій Арбузов поклали відповідальність за ескалацію протистояння на протестувальників і далі вдають, ніби не розуміють, чого ті вимагають ось уже три місяці: повного перезавантаження влади на основі повернення Конституції в редакції 2004 року та дострокових парламентських і президентських виборів.

Влада наполегливо закликає лідерів опозиції відмежуватися від радикалів або взяти відповідальність за їхні дії, а отже, розв’язати силовикам руки для кримінального переслідування. Опозиція розраховує, що поширення протистояння в регіонах усе ще підштовхне Януковича до поступок, а частину біло-синіх – до створення антипрезидентської більшості та повернення Конституції в редакції 2004 року.
Захід демонстрував абсолютну пасивність, що змусило екс-міністра закордонних справ Володимира Огризка звернутися з відкритим листом, у якому він припустив наявність у його лідерів таємних домовленостей із Москвою. Своєю чергою, у самому Кремлі, схоже, цілком задоволені розвитком ситуації в Україні, де щотижня різко погли­блюються фінансово-економічні труднощі й триває така бажана для Білокам’яної «фактична федералізація» (як нещодавно висловився один із чиновників російського МЗС) з ініціативи західних регіонів.

Покладати особливі сподівання на тимчасовий уряд, сформований за участю олігархічних груп та опозиції, було б помилкою, оскільки вони приречені не справдитися. А це призвело б до ще більшого розчарування, аніж після Помаранчевої революції. На жодні глибинні економічні реформи, кардинальне перезавантаження системи влади чи судової системи він не здатен. Не кажучи вже про заходи, які забезпечили б демонтаж наявної схеми домінування олігархічних імперій на ринку.

Максимально можлива його роль – стабілізуючий пакет невідкладних заходів за підтримки Заходу та повалення режиму Януковича (у сенсі очищення органів влади по всій країні від людей, відданих нинішньому президентові та «Сім’ї» і готових виконувати будь-яку їхню вказівку). Таким чином, навіть якщо «парламентська революція» найближчим часом і відбудеться, вона можлива лише як антисімейна (антипрезидентська) акція, що поверне країну в той стан, у якому вона була на момент перемоги Помаранчевої революції 2005-го чи напередодні конституційного перевороту 2010-го. Після цього перед країною в будь-якому разі постане необхідність наступної, вже «антиолігархічної революції», що може бути більш «оксамитовою» та обійтися без ускладнень, із якими країна зіткнулася зараз. І тільки після неї стане реальним проведення необхідних реформ, які витягли б Україну з пострадянської трясовини.

У нинішніх умовах для зниження ціни зміни влади важливим кроком усе ще лишається досягнення тактичного союзу опозиції та олігархічних груп у ПР. Він стане зайвим лише у разі, якщо ті надто пізно приймуть правильне рішення. Тоді з’являться всі можливості відразу ж провести і ліквідацію олігархії в Україні як явища, а також повернутися до питання прозорості набуття нею всіх активів (яке вже порушувалося 2005 року). Щоправда, аби нинішня парламентська опозиція пішла на такий крок, потрібен буде подальший і не менш активний тиск суспільства.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено