Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 лютого, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: олігархи та їхні лобісти, роль «праворадикалів» та історичні міфи

Світові ЗМІ, експерти та політики впродовж тижня багато уваги приділяли ролі олігархів в українському протесті та їхній можливості впливати на президента Віктора Януковича, а також писали про їхніх лобістів у західних країнах
Світ про Україну: олігархи та їхні лобісти, роль «праворадикалів» та історичні міфи

Багато уваги впродовж тижня західні медіа приділяли олігархам, їхній ролі в українській кризі, а також їхнім лобістам за кордоном. Зокрема увагу The New York Times привернув Віктор Пінчук, його бізнес у США і стосунки із сім’єю Клінтонів.

Видання пише, що Віктора Пінчука звинувачують у демпінгу сталевих труб на американський ринок, що привертає увагу до його тісних зв’язків зі сім’єю Клінтонів у США

Зараз Пінчук перебуває в центрі торговельної суперечки, яка протиставляє його сталеварам з Пенсильванії та Огайо. «Саме тим профспілковим робітниками, до яких Гілларі Клінтон звертатиметься під час президентської кампанії», – пише видання.

За його інформацією, відносини Пінчука з Клінтонами, з якими він уперше познайомився 2004 року завдяки сприянню свого лобіста Дуґласа Шоена, «стали предметом пильної уваги влітку минулого року, коли американські виробники подали до суду, стверджуючи, що Україна і, відповідно, компанія Пінчука Інтерпайп і вісім інших країн незаконно постачали за зниженими цінами на ринок сталеві труби, які використовуються для видобутку природного газу, – промисловості, зростання якої є однією з небагатьох світлих плям у виробничому секторі США».

«Міністерство торгівлі США, як очікується, винесе попереднє рішення у справі вже в четвер (13 лютого. – Ред.). Якщо воно вирішить, що демпінг був, то воно може запровадити мито на імпорт сталі Інтерпайпом, що, на думку аналітиків, ще більше заштовхне компанію із заборгованістю у фінансово скрутне становище. Ситуація для Інтерпайпа стала ще більш актуальною, зважаючи на політичну кризу в Україні, що призвело до фактичного блокування імпорту її сталеливарної продукції до Росії. Інтерпайп сподівався надолужити втрачені прибутки, збільшивши продаж у США», – пише The New York Times.

Зважаючи на цю ситуацію, The New York Times поцікавилася відносинами Пінчука та Гілларі Клінтон. Речники Клінтонів відмовився коментувати ситуацію. Зокрема прес-секретар Нік Мерріл заявив, що за час перебування Гілларі Клінтон на посаді держсекретаря Пінчук ніколи не перебував у графіку її зустрічей.

Проте, як зазначає видання, олігарх пожертвував близько $13,1 млн до Фонду Білла, Гілларі і Челсі Клінтонів. Пінчук також був присутній на святкуванні 65-річчя колишнього президента США в Лос-Анджелесі.

Утім, The New York Times зазначає, що немає жодних доказів, що Пінчук або його лобіст Шоен обговорювали ще щось, окрім політичної кризи в Україні, з Державним департаментом або що будь-які чиновники США намагалися вплинути на торговельні суперечки.

Відомий економіст, дослідник Інституту Петерсона Андерс Аслунд в інтерв’ю австрійському виданню Der Standard висловив думку, що українська опозиція повинна домовитися з олігархами і таким чином ініціювати зміну влади

На думку експерта, Віктор Янукович не має стратегії виходу із ситуації, що склалася в Україні. «Він хоче бути найбагатшою людиною і залишатися президентом», – пояснює експерт.

На думку Аслунда, ситуацію може вирішити опозиція, якщо укладе угоду з групами Фірташа та Ахметова у парламенті.

«Разом у них буде більшість у парламенті, яка зможе повалити президента Януковича. Опозиція однак має щось запропонувати двом найвпливовішим олігархам України Ахметову і Фірташу», – вважає Аслунд, проте сам зазначає, що, схоже, зараз опозиція не спроможна укласти з ними угоду.

«Здається, опозиційні політики побоюються радикальнішого протесту на Майдані Незалежності в Києві, якщо вони зацікавляться угодою з олігархами», – припускає він.

На думку Аслунда, зміна керівництва принесла б остаточні зміни. «Ідеться про вибір між диктатурою і демократією. Мова про те, чи може сім’я все красти або чи буде нормальна ринкова економіка; чи існуватиме правова держава або чи президент вирішуватиме все самостійно. Зараз економіка в Україні повністю корумпована, і президент краде стільки, скільки може», – зазначив він.

Колишній посол США в Україні, старший науковий співробітник Інституту Брукінґса (США) Стівен Пайфер висловив думку в коментарі Deutsche Welle, що Ринат Ахметов має використати свій вплив на Віктора Януковича, щоб заохотити його до серйозних переговорів.

Deutsche Welle пише, що Конгрес США і Білий дім обговорюють цільові фінансові санкції проти українських можновладців, нібито відповідальних за насильство.

У коментарі виданню колишній посол США в Україні Стівен Пайфер повідомив, що санкції також мають орієнтуватися на внутрішнє коло президента Віктора Януковича, до якого входять урядовці і бізнесмени.

«Найбагатший олігарх Ринат Ахметов досить близький до Януковича»,– сказав Пайфер у коментарі Deutsche Welle.

«Я думаю, було б корисно, якби Ахметов використав свій вплив на президента, щоб заохочувати його вести переговори найсерйознішим чином і для того, щоб знайти вирішення (цієї кризи. – Ред.)», – вважає дипломат.

«Якби була певна загроза фінансових санкцій чи санкцій на в’їзд (до США. – Ред.) для Ахметова, це могло б бути дієвим важелем», – вважає він.

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі у своїй статті для The New York Times пише, що долю Путіна може бути вирішено на холодних вулицях Києва, а не на м’яких схилах Сочі

«Путін помиляється, якщо вважає, що Олімпіада зміцнюватиме його владу. Востаннє Росія була господаркою Ігор 1980 року. Олімпіада в тому році мала бути тріумфом радянського керівництва і демонстрацією переваги їхньої системи. Проте незабаром після закінчення Ігор почав розвиватися рух, який врешті призвів до загибелі радянського комунізму», – зазначає Саакашвілі.

На його думку, у цьому є кілька вражаючих спільних ознак із Сочі, яке, як і Москву, перетворили на вітрину для системи. «Радянський режим не дозволяв «не москвичам» в’їжджати до міста, так само, як і для людей з регіону, Сочі зараз є закритим містом», – зауважує екс-президент.

«Після 1980 року падіння цін на нафту і зміни в технології призвели до остаточного руйнування Радянського Союзу. Сьогоднішня Росія балансує на межі рецесії, незважаючи на нафтовий бум. У більш широкому сенсі існує фундаментальна суперечність між зусиллями Путіна із закручування гвинтів і відновлення минулого та мріями про краще майбутнє людей в і навколо Росії. У результаті долю Путіна може бути вирішено на холодних вулицях Києва, а не на м’яких схилах Сочі», – вважає Міхеїл Саакашвілі.

Американський дослідник Росії з центру American Foreign Policy Council у Вашингтоні Стівен Бленк у своїй статті для The Wall Street Journal пише, що криза в Україні є найбільшим викликом для європейської безпеки з часів війни у Югославії

«Коли 1991 року Югославія розпалася, ЄС оголосив, що настав «час Європи». На жаль, за піднесеними промовами настали не рішучі дії, а політичний параліч і політичні суперечки з трагічними наслідками для людей», – пише Стівен Бленк.

Сьогодні, на його думку, Україна пропонує Європі рідкісний другий шанс виправдати себе. «Криза в Україні є найбільшим викликом для європейської безпеки з часів війни у колишній Югославії», – вважає Бленк.

На його думку, у Європи зараз обмаль часу. «Після закінчення Олімпіади в Сочі Москва не матиме жодних підстав і далі стримувати себе у застосуванні надзвичайного тиску, щоб забезпечити політичний союз Києва», – додає він.

Крім того, на думку Бленка, Кремль може повторити в Україні грузинський сценарій.

«Росія вже надала тисячі паспортів жителям Криму і могла б, наприклад, стверджувати, що вона повинна «врятувати» свій народ, як це було під час вторгнення в Грузію 2008 року. Москва вже відтреновувала схожі сценарії. У 2009 і 2013 роках вона проводила військові навчання від Арктики до Чорного моря, в яких її сили тренували прихід для оборони союзника Росії Білорусі у відповідь на інтервенцію держав Східної Європи. Крім того, що ці вправи були зрозуміло тренуванням для загальноєвропейської війни, вони також заклали розумову основу для того, що Росія може і буде захищати російських громадян за кордоном», – вважає експерт.

«Після закінчення Олімпійських ігор Москва зможе вільно вдаватися до своїх імперських фантазій, якщо ЄС і Вашингтон діятимуть разом в Україні», – додає він і наголошує, що саме тому ЄС і США повинні діяти в Україні разом.

«Якщо Європа діятиме рішуче і швидко, щоб застосувати санкції до теперішнього уряду і сформулювати економічний і політичний пакет для стабілізації країни, то вона ще може допомогти притупити експансіоністські прагнення Росії і закріпити за Україною західну траєкторію», – вважає Бленк. 

Депутат Європейського парламенту, лідер фракції Альянс лібералів і демократів за Європу, колишній прем’єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт у своїй статті для The Huffington Post пише, що ЄС має діяти, щоб українці не повторили йому слів Нуланд

За словами депутата Європарламенту, європейці потребують змін так само, як і українці. «Важливо зазначити, що, здається, ми не готові захищати себе від геополітичного виклику, який кидає Росія», – вважає Верговстадт.

«Теза про те, що ЄС має бодай якийсь вплив на кризу в Україні, остаточно втратила свою достовірність після того, як американський дипломат Вікторія Нуланд у своїй, як вона вважала, приватній розмові сказала: «F*** ЄС». Звісно ніколи не буває приємно чути такі речі, але це не дивно. ЄС дійсно стає недоречним у цій справі. Нам бракує стратегії, і Верховний представник ЄС Кетрін Ештон бракує повноважень, щоб діяти. Щоб заслужити довіру нам потрібен переконливий план», – додає він

На його думку, такий план має складатися з трьох етапів. «Передусім ми повинні бути готові застосувати цілеспрямовані санкції проти окремих представників режиму», - вважає він і уточнює, що ці санкції можуть включати і заборону на в’їзд, і обмеження віз та замороження рахунків.

Другим етапом плану, на думку Верговстада, має бути підготовка до використання «зброї, зарядженої санкціями», якщо Віктор Янукович не почне діяти згідно з демократичними нормами і зобов’яжеться провести політичну реформу. «Це повинно включати звільнення ув’язнених протестувальників без додаткових умов, проведення дострокових виборів і відновлення конституції зразка 2004 року, яка поверне назад демократичний баланс сил між парламентом і президентом», – уточнює політик.

«Нарешті, стратегія ЄС повинна включати надання суттєвого пакета фінансової допомоги українській економіці. Цей пакет повинен відповідати тому негативному впливу, який матиме російський тиск на Україну, її народ та економіку», – вважає він

«Українці борються за наші цінності та права, які ми вважаємо самі собою зрозумілим», – наголошує Вергофстадт і вважає, що вони потребують реальної відповіді від Європи, бо «останнє, що ми хотіли б почути, – це те, щоб вони повторили слова Нуланд» 

Австрійський історик, автор багатьох праць про Україну, зокрема «Малої історії України», Андреас Каппелер у своїй статті для видання Der Standard пише, що сила протестних настроїв українців після здобуття Україною незалежності, зокрема Майдан, має два важливі корені – повстанські загони ОУН та УПА та західноукраїнську традицію громадських об’єднань на Галичині та козацький міф, який є важливим для центральної України та інших областей

Коріння масових рухів, на думку історика, лежить в особливій історичній спадщині Західної України, особливо Галичини. «Жителі Західної України чинили найбільш радикальним опір, тимчасом часом як велика частина населення на Сході та Півдні країни, особливо старшого віку, більше залишалася у пастці радянської традиції», – зазначив він.

На його думку, відправною точкою для цього аспекта є збройний опір, що чинили Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія проти радянської влади.

«У Польщі в міжвоєнний період українське громадянське суспільство організовувалося у ліберальні та соціалістичні партії, у сільськогосподарські кооперативи та жіночі асоціації та навколо діяльності уніатської церкви, що не було можливим для більшості українців, які жили в Радянському Союзі», – вважає Каппелер.

Проте для центру та інших частин України вагомим підґрунтям для протесту є, на думку, Каппелера, козацтво.

«Ідеали українського козацтва – свобода та рівність, від незалежності до анархії, але й також створення козаками протонаціональної Української держави в XVII столітті – цей міф, присутній у народній традиції і у високій культурі», – пояснює історик і додає, що «у тимчасом часом як більшість росіян було великою мірою під впливом традицій автократичної держави, козацькі ідеали вкорінені в колективній свідомості багатьох українців».

Таким чином, вважає історик, козацькі традиції та західноукраїнські традиції громадянського суспільства зійшлися разом на Майдані.

Разом з тим Андреас Каппелер зазначає, що цих історичних пояснень недостатньо і відзначає в основному молодих людей, які поділяють європейські цінності і хотіли б жити так в Україні.

Видання The Economist роздумувало над складом учасників українського протесту: «українська опозиція» та «протестувальники» – це багатовживані терміни. Але хто ж вони?

Як пише видання, іноземці, які приїжджають на Майдан, бачать суперечності між проєвропейськи налаштованими протестувальниками та праворадикалами. «Але для українців все по-іншому. Незважаючи на розмежування між лібералами і радикально налаштованими націоналістами, всі учасники руху вважають, що вони борються із клептократією та корупцією. Рух було започатковано тими, хто вірив, що тісніші зв’язки з Європейським Союзом допоможуть уникнути цих проблем, а втручання Росії не допоможе. Не всі з ультраправі ладять із пунктом про Європу, але це вже вторинне, тактичне питання», – пише видання.

 «Проєвропейські українці розуміють, що вони знаходяться в союзі з право радикальними групами проти більш зловісного ворога. Тактика, застосована спецпризначенцями, після якої загинуло шість протестувальників, лише зміцнила переконання, що радикальні часи вимагають рішучих підходів», – додає The Economist.

Більшість світових медіа також не оминули увагою звільнення КМДА та фактичне виконання закону про амністію, що було прихильно сприйнято в ЄС

«На знак того, що жодна зі сторін не хоче повертатися до кривавих сутичок, під час яких минулого місяця загинуло щонайменше три протестувальники, міліція відійшла від барикад на вулиці Грушевського і протестувальники розчистили вузький прохід для транспортних засобів, щоб можна було проїжджати через заплутані насипи сміття, гумових шин, мішків з піском і льодом», – пише про це The New York Times.

Як пише видання, часткове зняття блокування на Грушевського і рішення протестувальників звільнити мерію вирішили, принаймні тимчасово, безвихідну ситуацію у протистоянні з президентом Віктором Януковичем.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено