«Зміна положень, які стосуються мови ведення телевізійних програм, викликана новим законом (про засади державної мовної політики - Ред.), суть якого змінює законодавство про мови. Зокрема, і змінив закон про телебачення і радіомовлення, вилучивши всі норми, які стосувалися підтримки української мови. Тобто під виглядом запровадження і підтримки регіональних мов повністю вилучені ті норми, які сприяли розвитку української мови. Відповідно до нового закону є декларативна позиція, що телеканали самостійно визначають, якою мовою здійснювати мовлення і зрозуміло, що перевага буде на користь російської, оскільки велика кількість продукту створюється в Росії. А тому більше не буде потреби перекладати його, дублювати, витрачати зайві кошти. Плюс міське населення значною мірою російськомовне, а рекламодавці витрачають кошти, орієнтуючись здебільшого на пріоритети міського населення», – заявив Шевченко.

Експерт переконаний, що вибір мови для теле- чи радіокомпаній буде зумовлений більше комерційними мотивами, аніж політичними.

«Я думаю, що вибір мови буде швидше комерційним. Цілком імовірно, що найближчим часом будуть зберігатися більш-менш ті пропорції, які були. Але глобально все таки буде більше з’являтися російськомовного продукту», – додав він.

Щодо мови трансляції передач державними теле- та радіокомпаніями Шевченко вважає, що вочевидь нею залишиться все таки українська.

«В нас є єдина Національна телерадіокомпанія, яка традиційно мовить виключно українською. Обласні вочевидь визначатимуться. Звісно, це можуть бути і політично-мотивовані рішення. Проте я особливо не очікував би якихось змін в їхній програмній політиці», – прогнозує Шевченко.

Він також зазначає, що закон містить «декларативне положення, що телеканали повинні зважати на пропорції населення в певному регіоні».

«Однак це положення нічим не підкріплене, немає жодних детальних норм про те, яким чином визначати, кому повідомляти і що саме мають робити телеканали для забезпечення цього положення. Це означає, що працювати на практиці воно в принципі не буде», – зазначив він.

Водночас Шевченко заявляє, що громадськості буде важко або взагалі неможливо вплинути на вибір теле- чи радіокомпанією мови трансляції.

«Вплинути буде фактично неможливо, тобто звернення до суду з подібного питання швидше може мати на меті якусь піар-акцію, інформаційний вплив, але не юридичний. Довести одній людині, що порушено її право на отримання інформації рідною мовою буде практично нереально, хіба що за обставин, коли такою мовою (передач – Ред.) взагалі не буде. Але подібні юридичні процеси достатньо складні і з огляду на те, хто контролює в нас владу і фактично контролює судові рішення, на користь українців я би не очікував», – переконаний експерт.

На думку виконавчого директора Інституту масової інформації Вікторії Сюмар, це серйозний крок назад у формуванні нових поколінь українців.

«Це остаточно сприятиме мовній федералізації країни. Це остаточно матиме наслідки, тому що велика кількість російськомовних зосереджена на Сході і телекомпанії орієнтуються на регіони з великою аудиторією. Там є велика конкуренція з російськими телеканалами, і впринципі конкурувати вони будуть російською мовою. Тобто це такий серйозний крок назад у порівнянні з тим, що можна було вважати досягненням, коли україномовні програми дивилися і в Криму. Якщо 8 років формувалося кілька поколінь україномовних дітей, то зараз це відкат назад», – зазначила Сюмар.