НОВИНИ

У Мінфіні розповіли подробиці рішення щодо "боргу Януковича"

Всі три судді Апеляційного суду Англії погодилися з тим, що суддя у першій інстанції помилково відмовив Україні у судовому розгляді аргументів захисту щодо примусу.

У п'ятницю, 14 вересня, Апеляційний суд Англії проголосив рішення за апеляцією України на рішення, постановлене суддею Блером у березні 2017 року у порядку спрощеного провадження на користь Росії у справі щодо так званого "російського боргу". Скасування попереднього рішення та надання Україні можливості представити свій захист в повному обсязі в суді першої інстанції є визначною перемогою України. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

 

У своєму одностайному рішенні всі три судді Апеляційного суду Англії погодилися з тим, що суддя у першій інстанції помилково:

 

  • відмовив Україні у судовому розгляді аргументів захисту щодо примусу; 
  • відмовив Україні у постійному зупиненні провадження у разі, якщо англійський суд не може розглядати аргументи України стосовно примусу.


Таким чином, Україна успішно оскаржила рішення, постановлене суддею Блером у порядку спрощеного провадження, і це рішення підлягає скасуванню.
 

"Росія навела усі можливі аргументи задля того, щоб уникнути відповідальності за свої дії. Водночас Апеляційний суд одностайно вирішив, що англійський суд повинен провести повний та відкритий судовий розгляд позиції України.Україна заявляє, що нібито укладені угоди стосовно "російських" облігацій є нікчемними та не підлягають примусовому виконанню з огляду на свавільні погрози та акти політичної і військової агресії Росії проти України.", - йдеться у повідомленні.


У Мінфіні зазначають, що в своєму рішенні Апеляційний суд визнав, що Росія "вимагає від суду розгляду вимог за договором… без надання Україні можливості захищатися, висуваючи аргумент захисту щодо примусу у ході судового розгляду". Апеляційний суд зазначив, що обрана Росією тактика суперечить "засадам правосуддя" та є "несправедливою." 



Одним із мотивів відхилення Судом позиції судді Блера стало те, що він не прислухався до захисту України щодо примусу - «жодна країна не має права використовувати на свою користь власні порушення» міжнародного права.



У зв’язку з цим, Апеляційний суд прямо зазначив у своєму Рішенні, що уряд Сполученого Королівства "вважає дії Росії щодо окупації Криму та надання допомоги бойовикам на сході України у протистоянні українській владі прямим порушенням зобов'язань Росії за міжнародним правом, у тому числі, зокрема, зобов'язань згідно з імперативними нормами, відображеними у статті 2(4) Статуту ООН".



У прес-службі наголосили, що Апеляційний суд підтримав рішення Судді Блера, ухвалене у порядку спрощеного провадження, у частині аргументації України щодо дієздатності, повноважень, непрямих умов та контрзаходів, і також погодився із суддею першої інстанції, що не існує інших вагомих підстав для повного судового розгляду.

 

Водночас, оскільки Україні вдалося домогтися скасування несприятливого рішення судді Блера у частині аргументів щодо примусу, ухвалене у порядку спрощеного провадження рішення скасовується, незважаючи на те, що Україна не перемогла з усіх аспектів. Апеляційний суд постановив, що позиція стосовно примусу підлягає повному та відкритому судовому розгляду, а отже Апеляційний суд не винесе рішення проти України.

 

Таким чином, за результатами розгляду Апеляційним судом Англії апеляції України на рішення англійського суду першої інстанції:

 

  • Україна виграла з питання необхідності розгляду аргументів щодо примусу у повному судовому процесі та з питання необхідності постійного зупинення провадження, якби англійський суд дійшов висновку про неможливість розгляду аргументів України щодо примусу.
  • Україна програла з питань дієздатності, повноважень, непрямих умов та контрзаходів, а також із питання наявності інших вагомих підстав для повного судового розгляду.

 

Рішення англійського суду першої інстанції, винесене у порядку спрощеного провадження, скасовано повністю.

 

Нагадаємо, у п'ятницю, 14 вересня, Апеляційний суд у Лондоні задовольнив скаргу України в справі про так званий «борг Януковича» —  три мільярди доларів, які уряд колишнього президента України Віктора Януковича позичив у Росії в останні місяці перебування при владі.

 

Як повідомлялося, Росія подала в суд Лондона позов проти України через «борг Януковича». 17 січня 2017 року Високий суд Лондона розпочав розгляд позову.

 

29 березня 2017 року Високий суд Лондона схвалив прискорений розгляд позову РФ до України про євробонди на $3 млрд.

 

У свою чергу, Україна ініціювала апеляційне оскарження згаданого рішення суду.

 

Тим часом Міжнародний валютний фонд повідомив 16 грудня 2015 року, що борг України перед Росією на 3 мільярди доларів, який був взятий екс-президентом Віктором Януковичем за два місяці до втечі, визнаний державним, а не комерційним.

 

Україна запропонувала РФ реструктуризувати свій борг на умовах, які були запропоновані всім приватним кредиторам. 1 січня Міністерство фінансів РФ заявило, що готує позов в англійський суд через невиплату Україною $3 млрд кредиту. У свою чергу, тодішній міністр фінансів України Наталія Яресько заявляла, що питання держборгу України перед Російською Федерацією можна вирішити без суду.

 

4 травня 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон про внесення зміни до статті 4 закону України "Про особливості здійснення угод з державним, гарантованим державою боргом і місцевим боргом", яким продовжується термін дії тимчасового мораторію на виплати за випущеними в грудні 2013 року і викупленими Фондом національного добробуту РФ дворічним єврооблігаціями.