НОВИНИ

  ▪   Ірина Рябоштан

Саміт Україна-ЄС. Головні заяви

Україну на зустрічі представляв Порошенко, Євросоюз – Туск та Юнкер.

У Брюсселі (Бельгія) 9 липня відбувся 20 саміт Україна-ЄС, у ході якого було обговорено низку важливих питань, зокрема – війну на Донбасі, реформи та корупцію, європейський вектор розвитку України, а також російську агресію.

 

Україну на зустрічі представляв президент Петро Порошенко, Європейський союз – президент Європейської ради Дональд Туск та голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

 

Тиждень.ua зібрав основні теми, які сторони обговорили під час ювілейного саміту.  

 

 


 

Європейський вектор розвитку України

 

Європейський союз повідомив, що визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір.

 

"Ми привітали триваючу відданість України ідеї наближення свого законодавства до законодавства Європейського союзу в рамках виконання Угоди про асоціацію та ГВЗВТ (положення щодо глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі – Ред.)", – зазначається в заяві.

 

Зокрема, йдеться про сфери цифрового ринку, митної співпраці та енергетики. Водночас учасники саміту підтвердити відданість ідеї зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції Києва з Євросоюзом.

 

"Ми підтвердили нашу відданість міжнародному праву. ЄС підтверджує непохитну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Ми визнаємо суттєвий прогрес, досягнутий Україною у процесі реформ, який є вкрай важливим як для задоволення потреб громадян України, так і для зміцнення здатності України протистояти зовнішнім викликам, з якими вона стикається", – йдеться в документі.

 

Брюссель також привітав збільшення обсягів двосторонньої торгівлі та ефективне функціонування безвізового режиму.

 

Крім того, у ЄС підтвердили підтримку формату Східного партнерства і привітали підсумки Брюссельського саміту СхП в листопаді 2017 року.

 

 

"Зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, ми також сподіваємося на залучення партнерів, які підписали Угоди про асоціацію (включаючи ГВЗВТ), до спільних дискусій з питань прогресу, можливостей і викликів, які стосуються реформ, пов’язаних із асоціацією, задля повного впровадження Угоди про асоціацію, як про це і просили самі партнери", – наголошується в заяві.

 

Згідно з документом, сторони домовилися активізувати зусилля щодо інвестицій у кваліфікацію людей, розширюючи програми обміну та модернізуючи систему профтехосвіти в Україні; а також – поглиблювати співпрацю з підвищення енергоефективності в житлових будинках через нещодавно створений Фонд енергоефективності; нарощувати зусилля з виконання Угоди про асоціацію; посилювати інвестиційну підтримку через Зовнішній інвестиційний план.

 

Окрім того, учасники зустрічі дійшли згоди в питанні співпраці в зміцненні кібербезпеки та в питанні чесності виборів, у боротьбі проти гібридних загроз  та продовження роботи щодо зміцнення стратегічних комунікацій.

 

"Ми визнали важливу роль, яку відіграють консультативна Місія ЄС щодо реформи сектора громадської безпеки (EUAM) та Група підтримки України в Єврокомісії, коли йдеться про координацію, планування та здійснення допомоги та надання технічної експертизи", – йдеться в заяві.

 


 

Реформи

 

 

У Брюсселі учасники саміту підбили підсумки масштабного процесу реформ, який відбувається в Україні. Зокрема, окрему увагу приділили ухваленню законів про приватизацію та про нацбезпеку, а також – ухваленню енергетичної стратегії до 2035 року.

 

"Ми також вітаємо те, що після нашого останнього саміту розпочато низку важливих реформ, спрямованих на підвищення рівня життя громадян України – зокрема у галузі охорони здоров'я та пенсійного забезпечення. Значний прогрес був досягнутий в проведенні структурних реформ в галузях децентралізації та державного управління, а також у реформуванні сфер держзакупівель та екології", – зазначається в заяві.

 

Водночас у ЄС висловили сподівання, що Київ продовжить поліпшувати діловий та інвестиційний клімат, а також захист прав суб’єктів економічної діяльності.

 

"Ми також погодилися з необхідністю продовження реформ в енергетичному секторі, особливо на ринку газу та електроенергії, в тому числі – із завершенням анбандлінгу (йдеться про розділення НАК "Нафтогаз"), що є необхідним для інтеграції українського енергетичного ринку з європейським. Ми вкотре підтвердили відданість ідеї підготувати інтеграцію ринку електроенергії України у відповідний європейський ринок, ґрунтуючись на угоді від 2017 року між відповідними операторами", – наголошується в документі.

 

У ході зустрічі Брюссель підтвердив роль України як стратегічного транзитера газу, що забезпечує доступне, безпечне та надійне постачання газу в ЄС. Так, сторони обговорили можливість  включення в тристоронній процес щодо домовленостей про контракт з транзиту газу до ЄС після 2019 року.

 

Крім того, були обговорені потреби розвивати краще та безпечніше транспортне сполучення.

 

Учасники саміту також згадали про закон "Про освіту". Вони погодилися з потребою гарантувати повагу до вже наявних прав представників нацменшин, як це зазначено у Конвенціях ООН і Ради Європи та пов’язаних протоколах; забезпечити недискримінацію осіб, які належать до меншин, і повагу до розмаїття.

 


 

Корупція

 

У ході обговорення реформ учасники саміту особливу увагу приділили питанню корупції в Україні.

 

"Для нас боротьба з корупцією є важливим обов’язком для України, актуальним. Я ніколи не скажу, що Україна є корумпована країна, але в Україні як і в інших країнах є корупція. І ми дійсно величезну увагу приділяємо боротьбі з корупцією, в тому числі крокам, які робить українська влада", – заявив Юнкер.

 

У Євросоюзі, зокрема, привітали ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд, однак наголосили на необхідності продовжувати зусилля щодо реформування судової системи, судочинства та прокуратури.

 

"Ми дійшли згоди щодо потреби подальшого зміцнення необхідної незалежності і повної ефективності ключових антикорупційних інституцій, які повинні мати можливість виконувати свою роботу, не відчуваючи надмірного впливу", – йдеться в заяві.

 

Крім того, сторони погодилися з необхідністю невідкладно створити ефективний механізм перевірки е-декларацій посадовців та терміново скасувати зобов'язання щодо е-декларування, накладені на громадських активістів.

 


 

Війна на Донбасі

 

 

Євросоюз висловив повну підтримку зусиль в рамках "Нормандського формату", ОБСЄ та тристоронньої контактної групи, спрямованих на стале і мирне врегулювання конфлікту на сході України. Водночас учасники зустрічі наголосили на відповідальності, яку несе Російська Федерація.

 

"Ми шкодуємо про продовження насильства на сході України та про його важкий тягар для цивільного населення і для ситуації в галузі прав людини. Ми найрішучішим чином засудили триваючі невибіркові обстріли житлових районів та критично важливих об'єктів цивільної інфраструктури", – йдеться в документі.

 

Водночас у Брюсселі погодилися з тим, що в України є потреба створити Національний центр розмінуванням. Також ЄС повідомив, що надасть ще 16 мільйонів євро на підтримку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та до чотирьох мільйонів євро з метою зміцнення стійкості громад, що перебувають у зоні конфлікту, та для реінтеграції ветеранів конфлікту.

 

"Ми погодилися з нагальною необхідністю надавати підтримку найбільш вразливим верствам населення на сході України, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Ми підкреслили важливість подальшого полегшення доступу і переміщення людей і гуманітарних вантажів через лінію дотику, а також забезпечення повних прав громадянина України для тих українців, які проживають на території, тимчасово непідконтрольній уряду", – зазначається в заяві.

 

Крім того, Євросоюз висловив готовність долучитися до відбудови Донбасу.

 


 

Росія – держава агресор

 

Учасники саміту Україна-ЄС рішуче засудили порушення суверенітету і територіальної цілісності української держави внаслідок агресії з боку Збройних сил Росії.

 

"Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією, проведення виборів на незаконно анексованому півострові та погіршення становища з правами людини на цій території. Ми також засуджуємо будівництво мосту через Керченську протоку без згоди України, подальшу мілітаризацію півострова, Чорного та Азовського морів", – наголошується в документі.

 

Так, Брюссель закликав Москву забезпечити доступ міжнародних організацій та правозахисників у райони, які наразі не контролюються українським урядом.

 

Водночас лідери ЄС вимагають від Росії негайно звільнити всіх незаконно затриманих українських громадян в анексованому Криму та Росії, зокрема кримськотатарських активістів, а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова, Романа Сущенка.

 

"Прикро про це говорити – він (Олег Сенцов – Ред.) залишається у в’язниці і вже понад 50 днів продовжує своє голодування. Я хотів би ще раз закликати звільнити його, а також всіх тих, кого незаконно утримують в Криму та в Росії", – заявив Туск.

 

 

За його словами, повернення українців також обговорювалось з партнерами з Великої сімки під час зустрічі у Канаді.

 

"Не впевнений, але сподіваюсь, що це питання буде частиною порядку денного зустрічі президента США та президента РФ у Хельсінкі", – додав президент Євроради.

 

Крім того, у ході зустрічі сторони згадали катастрофу рейсу MH17.

 

"Ми нагадали про трагічне падіння рейсу MH17, віддаючи шану жертвам, та висловили надію на ефективне судове переслідування осіб, відповідальних за цю трагедію", – йдеться в заяві.

 

Сторони також закликали Кремль взяти на себе відповідальність та повною мірою надавати сприяння усім спробам встановити тих, хто відповідальний за цю трагедію.