НОВИНИ

  ▪   Христина Вовчук

Світ про Україну. "Воскресіння" Бабченка, 3D-модель розстрілів на Майдані та справа "беркутівців"

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про інсценування СБУ замаху на російського журналіста-опозиціонера Аркадія Бабченка, реакції міжнародної спільноти на проведення даної спецоперації, про американську компанію SITU Research, яка реконструювала за допомогою українки Евеліни Нефертарі загибель трьох активістів Євромайдану, яких вбили 20 лютого 2014 року з барикад на вулиці Інститутській у Києві, та про відповідальність "беркутівців" за ці розстріли.

 

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

 

 

Atlantic Council

 

 

Аналітичний центр звернув увагу на те, що 29 травня в ЗМІ з'явилася інформація, що у Києві вбили російського журналіста і критика режиму Путіна Аркадія Бабченка. Як повідомлялося, він помер в машині швидкої допомоги по дорозі в лікарню. Однак 30 травня на прес-конференції разом з главою Служби безпеки України Василем Грицаком та генпрокурором Юрієм Луценком журналіст виявився живим і здоровим. Зокрема, перед цим СБУ звернулася до Бабченка, попередила, що на його життя готується замах, і запропонувала співпрацювати в ході спецоперації, щоб врятувати його. І їм це вдалося.

 

 Експерти американського центру прокоментували інсценування замаху на журналіста-опозиціонера.

 

 

Ян Бейтсон, журналіст та стипендіат програми Фулбрайта

 

На думку журналіста, це була перемога для українських правоохоронних органів. Однак багато інших вбивств залишаються нерозкритими.

 

"Чиновники сьогодні відмовляються навіть обговорювати Павла Шеремета", - зауважив він.

 

 

Так, час покаже, які з заяв СБУ підтвердяться, але фейкова смерть Бабченка показує певний рівень координації, який раніше було важко припускати в українських правоохоронних органів.

 

 

Майкл Бочурків, міжнародний аналітик та колишній речник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні

 

Зокрема, експерт поділяє обурення міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів" про те, що дозволяти державі такі маніпуляції з фактами - значить грати з вогнем, навіть під час інформаційної війни.

 

"Пояснення не має значення. Це можна було розіграти інакше. Те, що сталося, вийшло за рамки: фейковий сценарій спецслужб пошив у дурні не тільки публіку, але й журналістів та колег. І, найважливіше, його сім'ю", - відзначив експерт.

 

 

Водночас коли на традиційні ЗМІ чинять тиск, і коли наростає потік фейковий новин - сприяння дезінформації не покращує репутацію ЗМІ».

 

 

Майкл Карпентер, колишній помічник заступника міністра оборони США з питань України та Євразії

 

Екс-очільник Пентагону стверджує, що Аркадій Бабченко живий і здоровий, - це чудова новина, але цей інцидент матиме тривалі негативні наслідки.

 

Так, аналітик вважає, що якщо СБУ зуміла запобігти замаху на життя за допомогою інсценування фейкового вбивства Бабченка, то для цього трюку є певне обґрунтування.

 

Водночас СБУ та інші українські держустанови зазнають довгострокового удару з точки зору їхнього авторитету.

 

"Ясно одне: Росія скористається цим інсценізованим вбивством, звинувативши Україну у розповсюджені неправдивих новин і ставлячи під сумнів майбутні напади на дисидентів та журналістів усередині та за межами РФ. Сумна реальність полягає в тому, що наступного разу, коли трапиться справжня трагедія, ми всі зупинимося,щоб задуматись – а чи справді ці новини правдиві.", - наголосив він.

 

 

Наголошується, що ми маємо віддавати перевагу викриттю російської розвідки та їхніх методів, а також зупинити вбивць, перш ніж вони зважаться на інші криваві вчинки.

 

 

Владислав Давідзон, головний редактор The Odessa Review

 

"Шокові новини про лицемірство СБУ та держави щодо імітації його смерті, вкрай мене розчарувала. Цей трюк поставив всіх його учасників в дурне становище, і далі завдає шкоди ЗМІ як інституції.", - так прокоментував інцидент Давідзон.

 

Підкреслюється, що однією з головних переваг України у даному конфлікті є "її добропорядна і чесна позиція, а цей інцидент здатний підірвати довіру до української держави і його можливості створювати будь-які наративи".

 

"Тепер ми всі станемо в десять разів більш підозріло ставитися до всього, що говорить СБУ, і я не впевнений, що це історія з "наживкою" того коштувала", - додав він.

 

 

Пітер Дікінсон, науковий співробітник Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today

 

У свою чергу, аналітик американського центру заявив, що небезпека інсценування замаху на Бабченка полягає в тому, що цей прийом може підірвати довіру до всього, що в майбутньому буде говорити України.

 

"З сьогоднішнього дня світові ЗМІ будуть дуже обережні щодо будь-яких заяв або новин, що виходять з України, що цілком зрозуміло. Їх поставили в незручне становище. Чи варто було воно того?", - наголосив він.

 

На думку Дікінсона, єдиний спосіб виправити негативне враження - пред'явити залізні докази, що мова дійсно йшла про припинення діяльності російської розвідки.

 

 

Евелін Фаркас, позаштатний старший науковий співробітник Atlantic Council, аналітик з питань національної безпеки для NBC / MSNBC

 

"Це незвичайна історія, але особливо примітно те, що практично всі в неї повірили. Вона в точності відповідала схемі, по якій російські спецслужби вбивають супротивників Кремля всередині і поза межами країни", - заявив аналітик з питань нацбезпеки.

 

 

Ендрю Фоксейл, директор Центру досліджень Росії та Євразії при Товаристві Генрі Джексона

 

На думку експерта, інсценування замаху на Бабченка - це тактичний прорив для України, який, мабуть, "дав багато інформації про те, як Росія діє поза своїми кордонами".

 

"З точки зору стратегії для України це катастрофа, тому що дає Росії привід для того, щоб в подальшому відкидати будь-які звинувачення, посилаючись на те, що підстави для них "сфальсифіковані", - зазначив аналітик.

 

 

 

The New York Times 

 

Автор статті американського видання Маттатіас Шварц написав про Евеліну Нефертарі, аспірантку, що живе на Західній Україні, і яка 20 лютого 2014 року спостерігала "за найбільш кровопролитним днем ​​в новітній історії своєї країни". Тоді у Києві, за підрахунками автора, "загинули 4 поліцейських і 48 протестувальників".

 

 

Тож Нефертарі вирішила відтворити картину того, що сталося.  "Нація заплатила дуже високу ціну за свободу. Вся країна була в траурі. Я знала, що повинна це зробити", - згадує вона.

 

Зазначається, що більшість людей загинули протягом 30 хвилин на відрізку міського ландшафту довжиною в кілька сотень футів.

 

 

"Події розвивалися перед об'єктивами десятків відеооператорів, смартфонів і камер зовнішнього спостереження. Але ці закарбовані фрагменти того дня були відсунуті на другий план сперечаннями про те, що зафіксовано на цих кадрах в дійсності. Заяви скорботних активістів, які звинувачували українські воєнізовані сили у стрільбі по протестувальниках, зчепилися зі спростуваннями Януковича, який пізніше сказав, що вбивства були елементом "спланованої провокації" і "псевдоопераціі", здійсненої самими учасниками протесту, змова за підтримки США, метою якого було його відсторонення від влади. Проросійські джерела зайшли ще далі, проштовхуючи версію, що вбивства 20 лютого було "операцією під фальшивим прапором ", яку здійснювали снайпери, пов'язані з протестувальниками, або найманці з Грузії, які, як стверджувалося, стріляли зверху, з сусідніх будівель. Досі ця історія продовжує поширюватися у медіа, що фінансуються Кремлем, як Sputnik та RT.", - йдеться у публікації.

 

 

Зокрема, Нефертарі почала збирати і синхронізувати обривки відеозаписів з інтернету і випусків новин. Здавалося, завдання неможливим, оскільки зйомки велися в різних місцях під різними кутами, були наповнені стороннім шумом. Так, в першу річницю вбивств Нефертарі виклала на YouTube 164-хвилинний відеозапис.

 

"Через три роки скарбниця відеозаписів Нефертарі стала зародком ще більш складною аналітичної роботи: витонченої мультимедійної презентації, де зроблена спроба відтворити смерть трьох протестувальників такими методами, як тривимірне лазерне сканування міського ландшафту, балістичний аналіз і результати патологоанатомічних розтинів. Комбінування таких різнорідних джерел інформації в єдину тривимірну модель майже не має прецедентів...Тепер цей проект з реконструкції подій прийнятий українським кримінальним судом як доказ, що може зіграти ключову роль на суді над п'ятьма поліцейськими, які, за версією української прокуратури, несуть відповідальність за вбивства ", - йдеться у статті.

 

 

У квітні 2014 року в Києві прокуратура розпочала розслідування вбивств 20 лютого. Вона "сподівалася пред'явити звинувачення підрозділу" Беркута ", який, мабуть, зайняв вогневі позиції за барикадою на Інститутській вулиці.

 

"Більшість співробітників підрозділу втекли в Росію...Решта п'ять членів  "Беркуту"  чекали судового розгляду в київській в'язниці, ніхто з них не визнавав своєї провини. Кулі, від яких загинули багато демонстрантів, на той момент давно зникли, а без них було б неможливо простежити зворотний шлях - від тіл до конкретних одиниць зброї. Прокуратурі довелося шукати інший спосіб", - відзначає автор.

 

За словами адвоката Павла Диканя, через кілька місяців після завершення акцій протесту адвокати, що представляють родичів загиблих протестувальників, стали працювати спільно з прокуратурою, намагаючись створити реконструкцію стрільби, яку суд міг би прийняти як доказ. Вони дізналися про проект Нефертарі і зв'язалися з нею.

 

Згодом у 2015 році адвокати Павло Дикань і Олександр Яценко познайомилися на конференції в США з Бредом Семюельсом, одним з очільників американської фірми SITU, яка займається як традиційної роботою в сфері архітектури, так і проектами в галузі прав людини, пов'язаними з архітектурної криміналістикою. Семюельс виступив із доповіддю про розслідування загибелі палестинського протестувальника Бассема Абу Рахмаха. Пізніше він домовився з українськими адвокатами про співпрацю.

 

"Смерть обраних для відеопрезентації трьох протестувальників - тих, чиїх родичів представляли Дикань і Яценко, - була відображена безліччю камер", - підкресли автор, додавши, що це були 30-річний юрист Ігор Дмитрієв, 40-річний Андрій Дигдалович і 47-річний Юрій Паращук.

 

 

"Ніхто з них не був озброєний", - наголошується у статті.

 

Адвокати передали експертам понад 400 відеозаписів. SITU звузила їх до неповних два десятка, які мали пряме відношення до відповідних справ.

 

 

"Потім, спільно з тими, хто працював на місцях на Україні, вони створили віртуальну модель Інститутській вулиці", - йдеться у статті.

 

Коли куля долає звуковий бар'єр, чути невеликий тріск.

 

"Ті, хто знаходиться на напрямку стрільби, чують тріск за частку секунди до глухого шуму або гулу самого пострілу. У справі про Майдан SITU привернула фахівця з балістики, який заміряв проміжки часу між тріском і гуркотом. Ця різниця в часі дозволила встановити максимальну і мінімальну відстань між стрільцем і камерою. SITU накреслила "цікаву область" у формі пончика ", - йдеться у статті.

 

Використовуючи відеоархів, експерти розмістили тіла загиблих на віртуальній моделі. У звітах були проведені лінії від вхідних і вихідних отворів ран з похибкою в 5 градусів. Вийшли конуси, які перетворили "цікавить зону" у вузькі сегменти.

 

"У перших двох випадках сегменти перетнулися з позицією, яку" беркутівці "обороняли за барикадою, у третьому сегмент перетинався з позицією позаду лінії вантажівок. Коли розслідування йшло більше ніж рік, в офіс SITU надійшла одна з ключових додаткових відеозаписів, здобутих Нефертарі. Це кадри з камери відеоспостереження на будівлі Національному банку України, вони чітко демонструють "беркутівців" на позиціях позаду їхньої передової лінії. У всіх трьох випадках можна побачити, як конкретні поліцейські ціляться і стріляють зі своїх автоматів в моменти, які що призвели до смерті жертв ", - йдеться у публікації.

 

 

SITU завантажив мультимедійну презентацію на мікрокомп'ютер Intel і відправила свою роботу в український суд.

 

"Кримінальний суд ніколи не брав настільки технічно складних доказів. Це важлива віха", -  - сказав Яценко.

 

Водночас Нефертарі продовжує працювати над своїм власним проектом, ще більш амбітною реконструкцією всього повстання на Майдані, разом з усіма жертвами.

 

"Я хочу, щоб люди у майбутньому знали правду", - підсумувала вона.