НОВИНИ

Крамар: Україна не здатна зупинити обхідні газові маршрути РФ, однак має достатній інструментарій для внутрішніх дій

Оптимальний вихід для Києва в нових умовах — це позбутися потреби в імпорті блакитного палива взагалі.

Зупинити російські обхідні маршрути Україна не здатна, і тут справді доводиться повністю покладатися на позицію ЄС та особливо США, яким і з геополітичного, і з економічного погляду важливо зупинити цей проект. Про це на сторінках Тижня пише економічний експерт Олександр Крамар.

 

За його словами, якщо не спрацює активна дипломатична протидія та «Північний потік-2» таки почнуть будувати, в арсеналі Вашингтона, утім, залишатиметься останній аргумент — запровадження санкцій проти компаній, які братимуть у ньому участь.

 

Однак, зауважує Крамар, у руках України достатній інструментарій для внутрішніх дій, який мав би мінімізувати для країни загрози в разі, якщо навіть російські обхідні газогони таки будуть реалізовані. Зрештою, втрата чи різке зменшення транзиту російського газу українською ГТС — це головним чином фінансові збитки. А неможливість забезпечити внутрішні потреби в блакитному паливі через дефіцит газу внутрішнього видобутку, який наразі сягає третини споживання та вкрай повільно зменшується, — це вже виклик національний безпеці. І потенційна зброя в руках ворога в умовах гібридної війни.

 

«Якщо припиниться великий транзит російського газу українською ГТС, то придбати його в потрібних обсягах у європейських компаній за схемою віртуального реверсу може виявитися проблемою. А транспортування здалеку, із маршрутів на кшталт ТANAP, чи закупівля в терміналах скрапленого газу на балтійському узбережжі Польщі або середземноморському в Хорватії не може розглядатися як оптимальний вихід. Адже неодмінно зробить вартість такого газу в Україні значно вищою, ніж в інших країнах Європи, а значну частину українських виробників неконкурентоспроможними», — пояснює він.

 

За словами експерта, оптимальний вихід для України в нових умовах — це позбутися потреби в імпорті блакитного палива взагалі. І начебто саме це й декларується на урядовому рівні. Однак проблема в тому, що на практиці відбувається зовсім інше.

 

«Заходи енергозбереження, заощадження чи нарощування видобутку палива далі фінансуються за залишковим принципом або адміністративно блокуються. Це, приміром, саботаж органами місцевої влади надання необхідних дозволів для нарощування внутрішнього видобутку газу найбільшим гравцем галузі — державною компанією Укргазвидобування», - пише Крамар.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»