НОВИНИ

У МОН заявили, що нацгромади зможуть впливати на кількість годин мови у школі

Зазначається, що представники кримськотатарського народу також попросили внести зміни до одного з пунктів закону про освіту.

Заступник  Міністра освіти і науки України Павло Хобзей заявив, що кожна національна громада зможе впливати на кількість годин вивчення материнської мови в школі через навчальний план. Про це йдеться на сайті МОН.

 

Зазначається, що дане питання порушили представники кримськотатарського народу під час очних консультацій щодо розробки мовної статті проекту закону "Про загальну середню освіту".

 

"Кількість навчальних годин, що витрачається на той чи інший предмет, визначається навчальним планом. Базові навчальні плани закладені у Державний стандарт. Так, у КМУ вже чекає на прийняття Держстандарт початкової освіти. У ньому передбачено 4 базові навчальні плани, зокрема ті, що стосуються навчання національних меншин. Там ми заклали, що школа сама визначатиме, скільки годин відвести на вивчення рідної мови, а скільки - на іноземну", - зауважив очільник.

 

У свою чергу, представники кримськотатарського народу також попросили внести зміни до пункту 3, а саме, що "особам, що належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства».

 

Зокрема, до слова "гарантується"  порадили додати "забезпечується".

 

За словами глави Громадського об’єднання "Кримський інститут стратегічних досліджень" Арсена Жумаділова, гарантія необов'язково може підтримуватися державою.

 

"Розумієте, для нас важливо, аби можливості вивчати рідну мову в школі також забезпечувалися державою, а не лише гарантувалися. Бо гарантуватися – це право, яке може як підтримуватися, так і не підтримуватися з боку держави", - наголосив він.

 

Водночас заступник Міносвіти запевнив, що МОН не має заперечень щодо додавання даної поради  у відповідний пункт.

 

Нагадаємо, 15 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін прокоментував відмову представників угорської громади від консультацій щодо закону про освіту. За словами глави МЗС, угорці "мабуть плутають угорську мову з російською".

 

Як повідомлялося, 14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич повідомила, що представники угорської громади відмовилися брати участь у консультаціях щодо "мовного питання" закону про освіту.

 

У Міністерстві закордонних справ Угорщини 8 лютого заперечили інформацію про те, що Україна узгодила з Угорщиною ключові позиції щодо врегулювання "мовного питання".

 

Раніше заступник глави МЗС України Василь Боднар за результатами свого візиту в Закарпатську область повідомив, що Україна й Угорщина узгодили шляхи врегулювання "мовного питання".

 

11 грудня 2017 року  Венеціанська комісія опублікувала рішення щодо мовних положень закону України "Про освіту".

 

Додамо, що 28 вересня 2017 року в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

 

Згодом Угорщина вирішила блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту", а також попередила Україну про можливі санкції в разі невідкликання закону про освіту.