НОВИНИ

  ▪   Любов Петренко

Історія конфлікту. Що відомо про скандальну споруду УПЦ МП біля підмурку Десятинної церкви

Тиждень.ua зібрав інформацію про появу незаконної забудови УПЦ Московського патріархату та спроби зупинити її будівництво.

Шевченківський райсуд Києва 27 січня 2018 року арештував двох архітекторів Олексія Шемотюка та Олександра Горбаня, яких підозрюють у спробі підпалити незаконну забудову УПЦ Московського патріархату поблизу фундаменту Десятинної церкви, на 60 діб з альтернативою внесення застави у 2,2 мільйонів гривень кожному.

 

 

 

Шемотюк та Горбань пояснили свій вчинок тим, що вони намагалися привернути увагу до того, що територія Національного музею історії "захоплена московськими церковниками", адже поруч – фундамент Десятинної церкви, який намагаються забудувати агенти РФ.

 

Відповідне рішення суду викликало значне обурення серед населення, і в мережі вже розпочалася публічна кампанія на підтримку архітекторів. 

 

Саме тому Тиждень.ua вирішив з'ясувати історію появи незаконної споруди УПЦ МП та спроби зупинити її розбудову.

 

 

Поява незаконної забудови

 

Ще у 2006 році біля залишків фундаменту Десятинної церкви на вулиці Володимирській, 2 без дозволу міської адміністрації був споруджений "храм"-скинія (похідний тимчасовий храм — Ред.). У 2007 замість тимчасового шатра на території Національного музею історії України був встановлений дерев'яний "храм" УПЦ Московського патріархату, який згодом освятив предстоятель УПЦ Митрополит Володимир. 

 

 

 

 

 

У липні 2009 року було прийнято рішення про відкриття Десятинного "чоловічого монастиря" та призначення його намісником архімандрита Гедеона (Харона). Уже у січні 2010 року там відбувся перший "чернечий постриг".

 

Зазначимо, що активісти неодноразово повідомляли органи влади про незаконність спорудження культової споруди на цьому місці, проте далі констатації факту справа не просувалась.

 

Наприкінці травня 2011 року до мурів Десятинної церкви під’їхали шість вантажівок із будівельними вагончиками. Люди, які приїхали на автомобілях, відмовилися показувати документи і проігнорували заборону міліції на роботу крану. Священик, який тоді вийшов до очевидців із сусіднього храму (УПЦ МП) пояснив, що вагончики необхідні для початку будівництва Десятинної церкви.

 

 

 

 
Своєю чергою головний архітектор міста Києва Сергій Целовальник згодом запевнив, що завезені вагончики належать археологам, однак ті відповідну інформацію спростували.
 
 
У деяких ЗМІ повідомляли, що вагончики належать не церковникам, а будівельним організаціям. Проте директор науково-дослідного інституту "Укрпроектреставрація" Олександр Молож запевнив, що жодного стосунку до цих вагончиків очолювана ним організація не має. Він також зазначив, що пропозиція розробки проекту Десятинної церкви до них раніше надходила, однак він відмовився.
 
 

Додамо, що низка партій тоді звернулася до прокуратури Києва з вимогою провести перевірку законності будівельних робіт. При цьому голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму, депутат Олександр Бригинець наголосив, що будь-яке будівництво біля підмурків Десятинної церкви незаконне. Через деякий час у парламенті у зв'язку з цим навіть зареєстрували законопроект на захист Десятинної церкви від забудови. Так, проектом постанови пропонувалося зобов'язати Генпрокуратуру перевірити "факти прийняття незаконних рішень посадовими особами органів виконавчої влади всіх рівнів щодо проведення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення ... і проведення таких робіт забудовниками", а також притягнути до відповідальності винних.

 

 

Розбудова, перший підпал та "реінкарнація"

 

У серпні 2012 року біля підмурків Десятинної церкви почались роботи з розбудови та обкладання цеглою незаконно встановленої будівлі. Зокрема, до неї були прибудовані приміщення, а над центральною частиною надбудований новий металевий каркас, який збільшить розміри купола. 

 

Додамо, що намісник монастиря архімандрит Гедеон Харон пояснив тоді Тижню, що відповідні роботи виконувалися для дотримання пожежної безпеки. За його словами, було створено спеціальну комісію, а також отримано всі дозволи від київської влади для проведення будівельних робіт. Водночас щодо заяв про незаконність встановлення будівлі протодиякон Антоній Коваль зауважив, що згідно з рішенням Шевченківського районного суду Києва, громаді УПЦ МП дозволили утримувати у цьому місці малу архітектурну форму у вигляді трьох з’єднаних кіосків загальною площею 60 м².
 
 
Згодом інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Києві передала священикам "каплички" припис про припинення будівельних робіт в охоронній зоні історичного заповідника. Також в інспекції заявили, що на власників каплиці "наклали штрафні санкції в кілька десятків тисяч гривень".
 
 
У грудні 2012 року було здійснено підпал забудови. Вогонь пошкодив значну частину приміщення всередині та призвів до руйнування елементів ззовні. За словами ченців "храму", його підпалили язичники, які періодично "проводять свої збіговиська" біля Національного музею історії України. Вони звернули увагу на те, що на відео однієї з камер спостереження видно людину в білому маскхалаті, підпалює приміщення.
 

 

 

 

 

 

Слід зауважити, що у лютому 2012 році  Шевченківський районний суд прийняв рішення про передачу споруди у власність організації "Релігійна громада Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва", якою управляє колишній радник екс-голови НБУ Михайло Гойхман.

 

 

 

Уже в 2013 році "капличку" було відновлено. ЇЇ відвідав предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Володимир та нагородив намісника "монастиря" архімандрита Гедеона (Харона) правом носіння другого хреста.

 

 

 

 

Спроба другого підпалу та арешт архітекторів

 

25 січня 2018 року активісти націоналістичних організацій "С-1", "Традиції і порядок" та "Сокіл" демонтували інформаційну таблицю Десятинного "монастиря". Спочатку вони зрізали інформаційний щит, що був розміщений на території та помістили на двері будівлі зображення бойовиків, які тісно пов’язані з УПЦ МП. Свої дії активісти пояснили тим, що ця територія була захоплена представниками УПЦ МП. 

 

 

 

 

 

 

Увечері того самого дня приміщення намагалися підпалити двоє чоловіків, якими виявились два архітектори з Києва Олексій Шемотюк, який був також добровольцем у 74 ОРБ, та Олександр Горбань. Їх згодом затримала поліція, а вже через кілька днів нардеп Ігор Луценко повідомив, що Шевченківський райсуд Києва арештував затриманих на 60 діб.

 

"За словами затриманих, вони намагалися привернути увагу до того, що територія Національного музею історії захоплена московськими церковниками. Поруч – фундамент Десятинної церкви, головного храму Київської Русі, котрий символічно хочуть застовпити за собою агенти ворожої держави", — пише Луценко.

 

Слід наголосити, що прокурори просили суд обрати запобіжний захід для обох підозрюваних – домашній арешт з огляду на відсутність тяжких наслідків спроби підпалу та потерпілих. Але суддя Тетяна Левицька обрала для Шемотюка і Горбаня тримання під вартою із альтернативою застави в 2,2 мільйонів гривень кожному.

на фото - Олексій Шемотюк

 

 

на фото - Олександр Горбань

 

Арешт Шемотюка та Горбаня неабияк обурив людей і в мережі розпочалася публічна кампанія на підтримку архітекторів. Так, активісти створили групу  #Свободу_архітекторам (#Free_architects) у підтримку затриманих. 

 

"Цей випадок має стати "чорним лебедем" для РПЦ МП в Україні. Треба витягати хлопців з лещат "правосудія". Це вкрай важливо!", — написав активіст Іван Семесюк.

 

 

 

Додамо, ще у листопаді 2017 року на сайті Київської міської ради зареєстрували петицію щодо знесення незаконної споруди-каплиці УПЦ МП-Десятинного чоловічого монастиря Пресвятої Богородиці на території Національного музею історії України. На момент написання матеріалу з необхідних 10000 підписів уже зібрано 9566.