НОВИНИ

  ▪   Ірина Рябоштан

Криза в Молдові. Що відомо про ситуацію в країні та нових міністрів

Андріана Канду призначили виконувачем обов'язків президента після того, як Ігоря Додона вже двічі в 2018 році усували з посади.

У Молдові Конституційний суд 5 січня тимчасово відсторонив від посади президента країни Ігоря Додона через відмову підписати закони – про призначення нових міністрів та про заборону російської пропаганди.

Суд також тимчасово передав його обов’язки главі парламенту Молдови Андріану Канду, який 10 січня підписав зазначені закони та призначив нових міністрів.

Тиждень.ua зібрав усе, що відомо про події, які розгорнулися в Молдові.

Конфлікт Додона з урядом

Ігор Додон став президентом Молдови в 2016 році, з того часу він виступає проти вступу Молдови в НАТО і за скасування угоди про асоціацію з Євросоюзом. Крім того, Додон відомий своєю проросійською позицією.

Однак, Конституція країни суттєво обмежує права президента, зокрема, він не може накладати вето на прийняті урядом закони двічі.

У березні 2017 року Додон вирішив ініціювати проведення консультативного референдум щодо посилення своїх повноважень. Зазначалося, що нові повноваження нададуть президенту додаткові можливості розпускати парламент і організовувати дострокові вибори, а також зменшити кількість депутатів парламенту з 101 до 71 і скасувати закон про переведення вкраденого мільярда в державний борг.  Згодом, Конституційний суд Молдови визнав проведення відповідного референдуму незаконним.

Після цих подій, напруга між президентом та урядом лише посилилася.

Так, Додон неодноразово накладав вето на важливі рішення та закони парламенту. Натомість уряд, попри заборону президента, голосував за них повторно та вводив у дії.

Зокрема, однією з таких ситуацій, були навчання Rapid Trident-2017 в Україні, коли уряд країни наполіг на тому, щоб молдавські військові взяли участь у міжнародних навчаннях і  57 військовослужбовців Національної армії прибули на навчання НАТО, незважаючи на подвійну заборону з боку президента і головнокомандувача Ігоря Додона.

Крім того, парламент ухвалив 12 законопроектів, які були відхилені Додоном. Серед документів - закон про боротьбу з тероризмом, який передбачає скорочення повноважень президента в області боротьби з тероризмом і управління відповідними держструктурами, зокрема, Службою інформації безпеки. 

Деякі експерти пояснюють таку напруженість у відносинах між керівництвом країни майбутніми парламентськими виборами, які проходитимуть за новою змішаною системою, яку вже розкритикували в Євросоюзі. 

Зазначається, що коаліція, яка орієнтована зближення з ЄС, зараз не має достатньої підтримки населення. Зокрема, це пов'язано із низкою корупційних скандалів з її представниками. Натомість підтримка Додона, за результатами деяких опитувань, може сягати до 50%.

Так, нова система виборів передбачає, що 50 кандидатів пройдуть в парламент за партійними списками, а 51 кандидат – по одномандатних округах. Нововведення також дадуть можливість потрапити в парламент представникам невизнаного Придністров'я і зарубіжної діаспори.

"Тричі відсторонений"

Конституційний суд Молдови з початку 2018 року вже двічі тимчасово усував від посади президента країни.

Однак, вперше Додона тимчасово відсторонили від посади 17 жовтня 2017 року через "нездатність виконання своїх обов'язків", а саме – за повторну відмову призначити міністром оборони Євгена Стурзу. Згодом, голова парламенту Молдови Андріан Канду замість президента Ігоря Додона підписав указ про його призначення.

Наступного разу, суд відсторонив Додона від посади 2 січня 2018 року через повторну відмову підписати указ про призначення нових міністрів і віце-прем'єрів в уряді під керівництвом Павла Філіппа.

Згодом, 5 січня суд знову ухвалив рішення про тимчасове усунення президента від посади через відмову підписати закон про заборону російської пропаганди.

Зазначимо, що, 7 грудня в Молдові парламент прийняв законопроект щодо обмеження трансляції та ретрансляції російських телеканалів. Так, законопроект спрямований на обмеження трансляції і ретрансляції на території країни інформаційно-аналітичних, політичних і військових передач з держав, які не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. 

В.о. президента Молдови та нові міністри

Замість Додона на посаду виконувача обов'язків президента Молдови був призначений глава парламенту Андріан Канду, який 10 січня підписав закон "про боротьбу з російською пропагандою" та "про призначення нових членів уряду".

Зазначимо, що липні 2014 року президент призначив Канду віце-прем'єр-міністром та міністром економіки, де він займався проблемами енергетичної безпеки країни і шкодою, завданою економіці країни ембарго на продовольчу продукцію, введеним РФ.

Згідно з указом, в.о. президента призначив двох віце-прем'єр-міністрів і п'ять міністрів.   

Так,  на посаду віце-прем'єра з європейської інтеграції був призначений колишній віце-керівник парламенту Юрія Лянке.

Віце-прем'єром з реінтеграції, що відповідає за врегулювання в Придністров'ї, стала Христина Лісник, яка працювала у МВС Молдови. Після присяги, вона повідомила, що на наступному тижні має намір взяти участь в засіданні підкомітету ПАРЄ з конфліктів.

Крім того, міністром закордонних справ і європейської інтеграції призначений Тудор Ульяновський, який до цього був послом Молдови у Швейцарії. Міністром економіки та інфраструктури став бізнесмен Кирило Габуріч, який обіймав посаду прем'єр-міністра протягом чотирьох місяців у 2015 році. Міністром охорони здоров'я, праці, соціального захисту та сім'ї призначена лікарка Світлана Чеботар, яка обіймала посаду директора Республіканського Центру переливання крові.

Міністром сільського господарства і продовольства став Лівіу Волконовіч, який до цього був ректором Державного аграрного університету. Міністром юстиції Молдови знову став колишній голова Конституційного суду Олександр Тенасе.