НОВИНИ

  ▪   Андрій Голуб

Справа Ноздровської. Що стало відомо у суді

Юрій Россошанський, підозрюваний у вбивстві правозахисниці, погодився з матеріалами підозри, але заперечив проти клопотання щодо обрання запобіжного заходу. Чим аргументував свою позицію захист та інші подробиці судового засідання у матеріалі Тижня .

Підозрюваний

Підозрюваним у справі про вбивство Ірини Ноздровської виявився Юрій Россошанський, як раніше вже повідомили ЗМІ. Він - батько Дмитра Россошанського, якого нині судять за ДТП, що призвело до загибелі сестри Ноздровської Світлани Сапатинської у 2015-му році.

Старший Россошанський – 1954-го року народження. Працює водієм у компанії «Київенерго». За його власними словами, на цьому підприємстві він уже понад 30 років. Раніше Юрій Россошанський на лаві підсудних не опинявся.

Родини Россошанського та Ноздровської проживають на одній вулиці у селі Демидів, неподалік якого і знайшли тіло загиблої жінки. З очевидних обставин родини довгий час перебувають у конфлікті.

Від спілкування з пресою Россошанський повністю відмовився. Зокрема, на запитання журналіста у перерві судового засідання про те, чи бажає він зробити будь-яку заяву, підозрюваний не відповів нічого. Так само Россошанський проігнорував прохання підтвердити або спростувати достовірність записки, яку нині тиражують у низці ЗМІ. Зокрема, Россошанський нібито написав перед затриманням, що на нього «повісять убивство», але «він його не скоював».

Відмовився від коментарів і адвокат підозрюваного Микола Личик. За його словами, підзахисний особисто заборонив йому спілкування з журналістами. Личик зазначив, що захищає інтереси Россошанського у межах співпраці з Центром надання безоплатної правової допомоги та прибув за розподілом. Він зазначив, що на здоров’я його підзахисний не скаржиться, а також їм надали можливість для конфіденційної зустрічі.


Позиція прокуратури та захисту

Сторону слідства у суді представив прокурор Вишгородського району Київщини Ярослав Костогриз. На допомогу йому відрядили слідчу Національної поліції, яка щоправда участі в процесі майже не брала. Станом на тепер Россошанському висунули підозру за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу (Умисне вбивство). Санкція за такий злочин передбачає від семи до 15 років позбавлення волі.

Під час представлення клопотання про обрання запобіжного заходу Костогриз утримався від його зачитування. Також він наголосив, що надмірна увага до справи шкодить розслідуванню. За його словами, це виявляється у труднощах зі збиранням доказів та витоках інформації у пресу.

Під час представлення позиції прокурор зупинився на трьох обставинах. По-перше, це наявність обґрунтованої підозри щодо Россошанського, по-друге, ризики, які виникають у разі перебування підозрюваного на волі, по-третє, неможливість застосування до нього інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою.

Зокрема, серед ризиків Костогриз навів те, що підозрюваний може знищити або спотворити речові докази, які слідством досі не встановлені. На підтвердження він додав, що Россошанський уже «частково знищив речові докази по справі». Окрім того, проживання Россошанського на одній вулиці з потерпілою та її сім’єю, за словами прокурора, створює можливості для незаконного упливу на них та інших фігурантів справи. Слідство висунуло клопотання про 60 днів тримання під вартою для Россошанського без можливості внесення застави.

Сторона захисту не погодилася з клопотанням прокуратури. Водночас позиція самого Юрія Россошанського потребує уточнення. На пряме запитання судді, чи згоден він з матеріалами клопотання Россошанський відповів: «З підозрою згоден, з триманням під вартою – ні». Пізніше Россошанський уточнив: «З обставинами, викладеними у клопотанні – згоден».

Своє заперечення проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Россошанський пояснив погрозами на свою адресу та адресу родини (прокурор Костогриз пізніше зазначив, що повідомлення про погрози надходять від різних сторін процесу – Ред.)

«З триманням під вартою не згоден. Переживаю за родину. Були погрози на мою адресу, на адресу родини. Обіцяють спалити весь мікрорайон (де ми живемо – Ред.). Прошу застосувати «особисте зобов’язанння». Брав і братиму участь у слідчих діях», - заявив Россошанський під час засідання.

Адвокат Россошанського Личик зазначив, що єдиним обґрунтованим ризиком є попередня кваліфікація злочину (стаття відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які не передбачено інший вид запобіжного заходу, окрім тримання під вартою – Ред.) та резонанс, створений у суспільстві. За його словами, інші ризики необґрунтовані, адже Россошанський постійно співпрацює зі слідством.

Він послався на практику Євросуду з прав людини, який зазначає, що запобіжний захід не може бути «прелюдією до вироку», тому виключно кваліфікація злочину не може бути підставою для тримання під вартою.


Позиція адвокатів потерпілої

Родину загиблої Ірини Ноздровської у суді представили четверо адвокатів. Потерпілою у справі визнано її доньку Анастасію.

Під час судового розгляду адвокати заявили, що «не заперечують проти клопотання прокуратури», водночас вони не висловили підтримку слідству.

Щодо протиріч між слідством та адвокатами потерпілої заявив під час виступу один із останніх Олександр Панченко: «З урахуванням того, що підозрюваний на цей час визнав провину, ми вважаємо за доцільне застосувати до нього тримання під вартою. Однак слідство і досі не йде на співпрацю з нами».

Пізніше у коментарі Тижню позицію своєї сторони уточнила інший адвокат потерпілої Марина Ткаченко: «Наша, як ви кажете «обережна позиція», викликана тим, щоб ми не хочемо аби формально призначили винного у справі. Ми зайшли у цю справу ще 3 січня і досі слідство відмовляється ознайомити нас із матеріалами. Клопотання про запобіжний захід ми отримали за 15 хвилин до засідання. Вони посилаються на те, що хочуть уникнути витоків інформації. Однак ми бачимо, що ці витоки постійно відбуваються саме з боку слідства».


Офіційна версія обставин загибелі Ноздровської

Хоча прокурор Костогриз утримався від зачитування клопотання, це фактично зробив суддя Олексій Рудюк під час оголошення тексту ухвали.

Отже, за офіційною версією слідства, Ноздровська 29 грудня у другій половині доби поверталася до Демидова на маршрутці №355 зі станції метро «Героїв Дніпра» у Києві. Коли вона вийшла, то зустріла на зупинці Россошанського. Той перебував у стані алкогольного сп’яніння. Між Россошанським та Ноздровською виникла словесна суперечка зі взаємними образами. Россошанський мав при собі ніж, яким за певний час наніс Ноздровській множинні удари у шию та обличчя. Після цього Россошанський відніс тіло загиблої до річки Козка, яка тече неподалік у районі автодороги Київ-Овруч. Там він роздягнув її та скинув тіло у воду. Після цього Россошанський спалив одяг загиблої у себе вдома.

8 січня його затримали, тоді ж оголосили підозру. Згідно з матеріалами клопотання, Россошанський повністю визнав свою провину.

Наразі невідомо, які саме докази слугують на підтвердження провини Россошанського, окрім його зізнання. Сам підозрюваний заперечив, що на нього чинили будь-який тиск під час розслідування. Згідно з матеріалами клопотання, значну його частину складають покази свідків. Окрім того, є посилання на матеріали негласних слідчо-розшукових дій, пов’язаних з відслідковуванням телефонних розмов Россошанського. Водночас незрозуміло, чи йдеться про прослуховування, чи просто про трафік (відслідковування номерів абонентів і часу спілкування – Ред.). Окрім того, у клопотанні наявні схематичні зображення одягу загиблої та маршруту пересування після злочину, намальовані самим Россошанським під час допиту.

За ухвалою Вишгородського райсуду Россошанський протягом 60 днів перебуватиме під вартою у СІЗО міста Києва без права на заставу. Термін запобіжного заходу рахуватимуть від моменту затримання підозрюваного, тобто 8 січня. Захист має 5 днів на оскарження ухвали в апеляційному суді.